Безбатченки. Український фільм про покинутих близнюків вписався у канву Венеційського фестивалю

Венеційський фестиваль завжди показує фільми, що не вписуються в кліше, на межі божевілля. Фокус вибрав найяскравіші стрічки — вони про найскладніші сімейні та любовні колізії. Про те, як люди їдять одне одного — в переносному чи прямому сенсі — у програмі фестивалю є стрічка… про закоханих канібалів.

Але всі картини про те, до яких непередбачуваних наслідків приводить те, що батьки кидають сім'ї. У цей конкурсний ряд чудово вписується стрічка про покинутих близнюків українського режисера Антоніо Лукіча "Люксембург, Люксембург", автора найкращого українського фільму 2020 року "Мої думки тихі".

Венеційський кінофестиваль: що у програмі

Відкриє форум сатирична трагікомедія американця Ноа Баумбака "Білий шум". Головний герой — професор-гітлеролог Джек, якого грає Адам Драйвер (Остання дуель). У нього є таємниця: вивчаючи Гітлера, він полінувався вивчити німецьку. Такої проблеми немає у його приятеля — елвісолога. Джек багато разів розлучався і знову одружився. Після п'яти шлюбів у нього четверо дітей від різних дружин. На пару зі своєю "теперішньою" дружиною Бабеттою (Ґрета Ґервіг) вони маніакально бояться смерті і часто запитують: хто з них помре першим? Їхній сусід винайшов наркотик дилар, здатний позбавляти страху смерті. Бабетта, щоб здобути дилар, завела роман із його творцем, що страшно розлютило професора — над винахідником нависла смертельна загроза…

Цей шалено-сатиричний витвір фінансує Netflix.

Не менш вигадливий романтичний горор-антиутопія італійсько-американського режисера Луки Гуаданьїно "Цілком і повністю". У центрі сюжету двоє молодих людей (Тімоті Шаламе, Тейлор Рассел), які живуть у період розпаду суспільства. Головна героїня — покинута у підлітковому віці дівчина Марен, яка вирушила у подорож країною, щоб знайти батька. За допомогою батька вона розраховує зрозуміти, чому їй завжди хочеться вбивати і їсти людей, з якими у неї виникає сильний емоційний зв'язок. Дорогою до Марен приєднується молодий людожер Лі. Молоді люди починають закохуватися, але чим сильніші у них виникають почуття, тим більше їм хочеться з'їсти одне одного. Як бути?

Відомий американський режисер Даррен Аронофскі ("Реквієм по мрії") представив драму "Кит" — про чоловіка, який страждає від ожиріння (він важить 270 кг), та його заплутані стосунки з дочкою. У головній ролі — невпізнанний Брендан Фрейзер ("Мумія повертається"), а його дочку зіграла зірка "Дивних див" Седі Сінк.

За сюжетом Чарлі колись кинув сім'ю заради коханця-гея, який помер. Через біль від втрати партнера та вини перед сім'єю Чарлі став переїдати і набрав немислиму вагу. 17-річна дочка зла на батька, але він робить все нові та нові спроби налагодити з нею контакт.

Для Фрейзера, популярність якого припала на 1990-2000-ті, це повернення на великий екран у головній ролі. Повернув Аронофскі в кінематографічний лад Мікі Рурка своїм "Рестлером" (2008) — можливо, історія повториться і з Фрейзером.

Французький драматург, а тепер і "оскароносний" режисер Флоріан Зеллер покаже в конкурсі наступний за його гучним "Батьком" фільм, знову за власною п'єсою, — "Син". Серед виконавців — Г'ю Джекман, Лора Дерн. І, звичайно ж, Ентоні Гопкінс, який отримав статуетку за головну роль в "Батьку".

У центрі подій чоловік, на ім'я Пітер, який живе з новою дружиною та їхньою маленькою дитиною. Однак з'являється його колишня дружина і просить, щоб він зайнявся їхнім сином-підлітком Ніколя: той прогулює школу і зухвало поводиться. Пітер вирішує взяти Ніколя до себе, що призводить до ще катастрофічніших наслідків: Ніколя — умілий маніпулятор.

"Люксембург, Люксембург". Як український фільм про покинутих близнюків вписався у канву Венеційського фестивалю 2022

У тему безбатченків відмінно вписується і нова картина "Люксембург, Люксембург" молодого та талановитого українського режисера Антоніо Лукіча (Фокус багато писав про його фільм "Мої думки тихі") — він бере участь у конкурсній програмі "Горизонти".

Протилежні за характером брати-близнюки дізнаються, що батько, який покинув їх у дитинстві, вмирає у далекому Люксембурзі. Один із братів вирішує поїхати до батька, тоді як інший робить усе можливе, щоб завадити братові звалити з України (події відбуваються до українсько-російської війни). Один із них — поліцейський, інший — водій маршрутки; один схильний до порядку, інший влаштовує хаос; один щиро хоче відновити стосунки з батьком, інший — не в захваті від цієї ідеї. Лукіч в одному з інтерв'ю зізнався, що цих близнюків він "взяв із себе" — вони як дві половинки його душі, які спочатку матеріалізувалися у сценарії, а потім — на екрані.

Судячи з тизера, Антоніо Лукіч з тих режисерів, які можуть свист чайника на плиті або просто стрибок трохи вище за ворота зробити подією.