МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Його вигнали з країни та заборонили книжки: прах Нобелівського лауреата повернули додому (відео)

Його вигнали з країни та заборонили книжки: прах Нобелівського лауреата повернули додому (відео)
Прах Нобелівського лауреата з літератури повернувся до Гватемали через 52 роки після його смерті | Фото: з відкритих джерел

Прах гватемальського письменника та дипломата Мігеля Анхеля Астуріаса повернувся на Батьківщину через 52 роки після смерті митця. Лауреат Нобелівської премії з літератури вважається одним із класиків "магічного реалізму".

Урну з його прахом помістили в ґрунт, зібраний з різних частин Гватемали, у культурному центрі, названому на його честь у місті Гватемала. Про це повідомляє BBC.

"Можу сказати тобі, старий, що ти з нами, ти на своїй батьківщині, спатимеш під власним небом", — сказав під час церемонії син письменника, якого також звати Мігель Анхель Астуріас.

На церемонії похорону в неділю син видатного діяча сказав, що його батько "завжди хотів бути в Гватемалі", але "політичні умови не дозволяли йому цього робити". Родина погодилася перенести прах із паризького кладовища до Гватемали лише після обрання нинішнього прогресивного президента Гватемали Бернардо Аревало у 2023 році.

Видео дня

Сам президент Гватемали назвав Астуріаса "нашим голос у світі". Він додав, що літератор і дипломат "заслуговував на вічний спочинок на землі, яку називав і переосмислював у своїх роботах".

Хто такий Мігель Анхель Астуріас: деталі творчості та біографії

Гватемальський письменник народився 1899 року, і вперше переїхав до Парижа у 1920-х роках, щоб вивчати етнологію. Під впливом сюрреалістів він написав свою першу значну працю — "Легенди Гватемали", переказ легенд майянського походження та міфологічних оповідей, перебуваючи у Франції.

Наступні твори, такі як роман 1946 року "Президент і його трилогія про банани", засуджували жахи диктатури в Латинській Америці та експлуатації корінних робітників на бананових плантаціях.

Найвідомішим романом письменника був текст "Маїсові люди", опублікований у 1949 році, який досліджує боротьбу корінних громад у міру швидких змін і модернізації світу довкола громади. Сам автор тривалий час обіймав кілька дипломатичних посад у Центральній та Південній Америці та продовжував писати.

Відгук про роман "Маїсові люди" Міхеля Анхеля Астуріаса

Та коли 1954 року демократично обраний президент Гватемали Якобо Арбенс Гусман був повалений проамериканським заколотом, то Астуріаса позбавили посад і громадянства. Його книжки опинилися під забороною, а сам письменник емігрував до Аргентини та Чилі, а згодом — до Франції та Іспанії.

Саме під вигнання та еміграції його літературні роботи стали відомі світу, а тому 1967 року він отримав Нобелівську премію з літератури за "за яскраві літературні досягнення, глибоко вкорінені в національних рисах і традиціях індійських народів Латинської Америки".

Раніше Фокус повідомляв про три маловідомі роботи Джона Стейнбека. Екранізація роману "На схід від Едему" викликала інтерес у читачів до перечитування інших творів відомого американця.

Згодом стало відомо, які передбачення письменника Курта Воннегута стали реальністю. Сам автор наважився прямо вказати на небезпеки та загрози задовго до появи інформаційної епохи.