Верховна Рада проголосувала за закон про "Дія.City": що це означає для українського ринку IT

Сьогодні у Верховній Раді в другому читанні 262-ма голосами був ухвалений законопроект №4303 — так званий закон про "Дія.City".

Про це повідомляється на сайті Мінцифри.

Суть закону в тому, щоб сформувати в Україні вільну економічну зону для IT-компаній, а також створити для них особливий податковий, фінансовий і правовий режим. При цьому всі операції будуть проходити в онлайновому paperless-режимі. Забезпечить усе це "Дія.City".

Уперше законопроект був винесений на розгляд навесні 2021 року. Тоді представники українського IT-сектору розкритикували документ, після чого він був відправлений на доопрацювання. У Міністерстві цифрової трансформації пообіцяли внести зміни і презентувати більш компромісну версію, яка влаштувала б усіх.

Наприклад, у першій редакції пропонувалися 15-річні гарантії незмінності умов для резидентів "Дія.City". Тепер гарантії будуть діяти протягом 25-ти років. Було розширено перелік кваліфікованих видів діяльності.

Але найголовніше, що тепер закон не зможе прямо або побічно примушувати компанії ставати резидентами нового режиму.

Більшість депутатів попередньо підтримала введення спеціального податкового режиму для резидентів "Дія.City". Таким чином вони хочуть стимулювати компанії ставати резидентами.

Особливу увагу було приділено тій частині документа, яка гарантує захист прав на інтелектуальну власність і вводить гік-контракти — нову форму співпраці з найманими працівниками. Завдяки гік-контрактам, кажуть у Мінцифри, співробітники отримають "гнучкість фрілансу і соціальні гарантії". Також у відомстві сподіваються, що новий правовий режим допоможе галузі розвиватися швидше і простіше залучати інвестиції.

Варто зазначити, що українське законодавство сьогодні пропонує тільки два варіанти оформлення відносин між роботодавцем і найманим співробітником: трудовий договір і угода із субʼєктом підприємницької діяльності (ФОП-ом). Для співробітника вигідний перший варіант, для наймача — другий. У найму в штат з трудовим договором багато переваг, адже він передбачає соціальні гарантії. Приватному підприємцю, який виконує роботу на умовах підрядного договору, наймач, по суті, нічого не винен, крім обумовленої оплати. Та й стабільною таку роботу не назвеш, від послуг ФОП можна відмовитися, як тільки в них зникне необхідність. Законопроект №4303 передбачає, що фахівці, які працюють у сфері високих технологій, зможуть укладати гіг-контракти, які багато в чому будуть схожі на цивільно-правовий договір, який підписують з ФОП, але при цьому припускають деякі соціальні гарантії:

• заздалегідь узгоджене виконання роботи протягом певної кількості годин на день і/або на тиждень, який мав би перевищувати 8 і 40 годин відповідно;
• за відсутності інших домовленостей сторін буде вважатися, що гіг-працівник виконує роботу протягом 40 годин на тиждень;
• обумовлена тривалість перерви протягом дня,
• щотижневий відпочинок,
• оплачувану щорічну відпустку,
• відпустку у звʼязку з вагітністю та пологами для жінок,
• страхування у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю.

Але не все так добре. Згідно з даними видання dou.ua, яке провело опитування представників індустрії, 89% айтішників заявили, що вони проти введення нового режиму. Головною причиною вони називали недовіру до держави і Міністерства цифрової трансформації.

Також респонденти висловлювали побоювання, що умови праці погіршаться, що скасують третю групу ФОП, і що уріжуть зарплати.

Законопроект також критикували представники IT-індустрії. Зокрема, експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун у своїй колонці висловив інше побоювання:

"Адже проект Дія Сіті задуманий не для підтримки IТ-бізнесу, а для його нахилу в більш зручну для чиновників-дармоїдів позицію. Класичний сценарій автократії: "Щоб корова менше їла і більше давала молока, її потрібно менше годувати і більше доїти".

Дмитро Вартанян, CFO, Co-Founder Sigma Software, у коментарі Фокусу зазначав, що робота за принципом "компанія — ФОП" більш вигідна для українського айті-сектору і міняти це правило не варто.

"Останні 20 років галузь працює за моделлю "компанія — ФОП" і ми бачимо дві тенденції: 1. обороти галузі постійно зростають, відбуваються регулярні M & A українських компаній; 2. рівень турботи про співробітників усередині компаній стрімко збільшується: підвищуються компенсації, розширюються соціальні пакети, поліпшуються офіси і в цілому умови для фахівців".

Ознайомитися докладніше з думками представників IT-індустрії ви зможете, прочитавши наш матеріал ФОП vs. КЗПП: яка система найбільш вигідна для української IТ-сфери.