Стопами Pegasus: розробник ПЗ збанкрутував після звинувачення у стеженні за користувачами

Фото: Getty Images

Німецькі активісти стверджують, що авторитарні уряди переслідували інакодумців, зламуючи пристрої за допомогою програми FinSpy.

Related video

У Німеччині компанія FinFisher Group оголосила про банкрутство через розслідування про злом і стеження за активістами за допомогою програми FinSpy. Про це повідомляє видання Tech Radar.

Компанія з головним офісом у Мюнхені припинила свою діяльність після арешту рахунків німецькими правоохоронцями. FinFisher звинувачується в тому, що надавав державним органам ПЗ FinSpy, яке дозволяло репресивним режимам зламувати смартфони та комп'ютери опозиційних діячів. Кримінальну справу відкрили в березні 2022 року після того, як громадські організації "Товариство за права і свободи" (Gesellschaft für Freiheitsrechte), "Репортери без кордонів" (RSF Germany), блог netzpolitik.org та Європейським центром конституційних прав і прав людини (ECCHR) у березні 2022 року подали скаргу.

"FinFisher мертвий. Його бізнес із незаконного експорту програмного забезпечення для спостереження репресивним режимам провалився. Це прямий успіх нашої кримінальної справи", — заявила юристка GFF Сара Лінкольн.

"Вірусна" програма FinSpy дозволяє проникати у пристрої громадян, щоб визначати їхнє місцезнаходження, записувати чати та дзвінки, отримувати доступ до даних і паролів, а також потай вмикати мікрофон або камеру. ПЗ добре маскується, тому антивіруси не можуть його засікти.

Офіційно воно призначене для правоохоронних органів і спецслужб. Як стверджує FinFisher, вона надавала урядам недорогі технології для спостереження, покликані боротися з тероризмом і гарантувати інтереси національної безпеки. Проте слідство отримало докази використання шпигунського ПЗ для боротьби з опозиціонерами.

Перші сигнали про продаж FinSpy авторитарним урядам Близького Сходу з'явилися під час "арабської весни" 2010 року — це серія антиурядових протестів і збройних зіткнень, які охопили кілька арабських країн, враховуючи Єгипет, Сирію, Лівію, Ємен, Туніс, Бахрейн, Саудівську Аравію, Судан. У 2012 році агентство Bloomberg та аналітична компанія CitizenLab у процесі дослідження зафіксувала, що FinSpy використовували для атаки активістів у Бахрейні, а в 2014 році те ж саме ПЗ викрили у стеженні за дисидентами.

У 2018 році правозахисники Access Now отримали докази того, що компанія допомагає репресивним режимам розправлятися з ненасильницькими дисидентами та політичними опонентами в Туреччині, Індонезії, Україні та Венесуелі. Розслідування викликали суспільний резонанс, проте донедавна FinFisher продовжувала роботу.

"Використання шпигунського ПЗ є масовим зазіханням на особисті права постраждалих, яке може мати драматичні наслідки, особливо у країнах із репресивними режимами — для журналістів і їхніх джерел, а також для активістів і представників опозиції", — прокоментувала Ліза Діттмер із "Репортерів без кордонів".

ЄС уже давно виступає проти продажу технологій спостереження, для цього в 2015 році влада оновила ліцензійні вимоги для експорту до країн, що не входять до економічного союзу. Незважаючи на це, за даними Tech Radar, FinSpy міг використати уряд М'янми. Громадські діячі Німеччини зазначають, що до перемоги над шпигунськими сервісами ще далеко.

"Ми сподіваємося, що кримінальне розслідування призведе до швидкого пред'явлення звинувачення і засудження відповідальних керівників бізнесу", — заявила юридична директорка ЄСКПЛ Міріам Сааге-Маас. "Але крім цих розглядів ЄС і його держави-члени повинні вжити набагато рішучіших заходів проти масового зловживання технологіями спостереження".

У липні 2021 року в центрі аналогічного скандалу опинилася ізраїльська компанія NSO Group, яка розробила шпигунське ПЗ "Pegasus". Дослідники із 17 ЗМІ з'ясували, що за його допомогою авторитарні уряди стежили за 50 тисячами активістів, правозахисників, журналістів, юристів, політиків-опозиціонерів у всьому світі.

Нещодавно Ізраїль заборонив продавати Україні шпигунське програмне забезпечення Pegasus. Агентство контролю за оборонним експортом країни відхилило відповідну ліцензію, щоб уникнути конфронтації з Росією.