Санкції "задушили" розробку процесорів: які альтернативи залишились у Росії

Санкції США сильно вдарили по розробці процесорів у Росії та поставили під загрозу колапсу всю галузь мікроелектроніки країни. Про це засновник інформаційної спільноти House of NHTi Василь RiddleRider написав у колонці на сайті "Хабр".

У зв'язку із санкціями, запровадженими Мінторгом США після вторгнення РФ в Україну, найбільший тайванський виробник чипів TSMC припинив виробництво російської продукції на своїх фабриках. Під обмеження потрапили дизайн-центри МЦСТ, "Байкал Електронікс", "Ядро", НТЦ "Модуль", МТЦ "Елвіс".

За словами експерта, санкції буквально "задушили" існуючі та плановані розробки практично всіх моделей "Байкалів", "Ельбрусів" та інших російських процесорів. Наприклад, "Байкал Електронікс" сплатила TSMC за виробництво приблизно 200 тисяч процесорів, чекає відправки 150 тисяч систем на кристалі та запросила виробництво ще 50 тисяч.

Мікроелектроніка РФ опинилася в критичній ситуації, адже велика ймовірність, що з російськими розробниками більше не працюватиме жодне іноземне підприємство, навіть із Китаю. При цьому росіяни самі не можуть створити жодного процесора малої топології через відсутність відповідного обладнання.

Найбільшими замовниками процесорів "Байкал" і "Ельбрус" є російські державні структури. За словами фахівця, якщо Вашингтон захоче позбавити органи влади РФ процесорів, то змусить китайську фабрику SMIC припинити співпрацю з "Байкал Електронікс" і МЦСТ. Справа в тому, що підприємства з Китаю дуже залежать від американських технологій, та й експортують у США набагато більше мікросхем, ніж у РФ.

Автор нагадав, що технологічно Росія відстає від Заходу ще з часів СРСР. Радянська влада намагалася копіювати іноземні машини, але фінансування не вистачило, щоб наздогнати США, а після розвалу Союзу країна відмовилася від наявних напрацювань, тому довгий час електронна галузь існувала лише завдяки замовленням оборонної промисловості.

"У перспективі розвитку російського мікроелектронного виробництва потрібно триматися від процесорів якнайдалі", — заявив автор.

За його словами, російські підприємства можуть працювати в інших напрямках, наприклад, робити силову електроніку, яка потребує набагато менше стартових інвестицій. Замість кремнієвих чипів можна робити установки для електромобілів на основі карбіду кремнію, нітриду галію або інших нових матеріалів. Індрустрія електротранспорту зараз стрімко розвивається, тому РФ здатна знайти в ній вільну нішу. З нітриду галію можна також робити радіочастотні силові схеми для базових станцій 5G.

Перспективи мікроелектроніки в Росії були під великим питанням ще до запровадження санкцій, про що свідчать показники Науково-виробничого центру "Електронні обчислювально-інформаційні системи" ("Елвіс"). Він розробляє російські процесори "Скіф" на архітектурі ARM із топологією 28 нм.

За даними видання CNews, виручка розробника впала на 55%: за підсумками 2021 року склала 1,1 млрд рублів, тоді як у 2020-му була 2,4 млрд рублів. Прибуток компанії склав 2,5 млн рублів проти 237,1 млн роком раніше, тобто майже в сто разів менше.

Раніше писали, що влада РФ намагається врятувати електронну галузь національним проєктом, що передбачає імпортозаміщення. Експерти розповіли, чому заплановані заходи не спрацюють за умов санкцій.

Повідомляли також, чому РФ не зможе жити без західної електроніки. Китай не зможе допомогти російським партнерам, адже сам втратив доступ до передового обладнання через санкції з боку США.