"Розумні" машини стали реальністю: як ПЗ покращує бойову техніку

Сучасна військова техніка продовжує розвиватися, але тепер її ефективність визначає не так броня і вогнева міць, як цифрові технології. Видання Forbes проаналізувало, як комп'ютери та програмне забезпечення покращують озброєння.

Перші танки з'явилися під час Першої світової війни та призначалися насамперед для подолання траншів. Конструкторам доводилося вибирати між товстою бронею, високою швидкістю та гарною вогневою міццю, але технічні обмеження не дозволяли отримати все одразу. Під час Другої світової з'явилися та добре зарекомендували себе універсальні танки, а сьогодні вони стають автономними бойовими машинами завдяки процесорам, штучному інтелекту, компактним комп'ютерам та хмарним сервісам.

Нещодавно з'явився новий термін: "броньована машина з програмним забезпеченням", який охоплює багато видів транспортних засобів, зокрема бойові машини піхоти, танки, бронетранспортери, мобільні командні пункти. Така техніка може оснащуватися зброєю або не мати такої, їздити на колесах або гусеницях, керуватися вручну або переміщатися автономно, а головна відмінність полягає саме в програмному забезпеченні, яке дозволяє маніпулювати, покращувати або керувати за допомогою комп'ютерів, а також змінювати можливості транспорту відразу під час виконання задач через локальну мережу чи хмару.

Напхані "розумною" електронікою машини можуть вести розвідку, доставляти вантажі та виконувати бойові завдання без екіпажу на борту, що дозволяє зберегти життя військовослужбовців та звільнити людей для виконання інших завдань. Літаки, оснащені внутрішнім хмарним сервером, можуть використовувати контейнерні програми для оновлення та обслуговування, така ж програмна архітектура може використовуватись і у військових наземних транспортних засобах. Наприклад, технологія від Wind River та Aptiv передбачає мобільну хмарну платформу, через яку центральний комп'ютер швидко оновлює програмне забезпечення бойової техніки.

Розробка нових типів транспортних засобів, особливо машин із програмним забезпеченням, потребує нових підходів. Сучасні методології проєктування, такі як DevSecOps, автоматизували послідовну розробку безпечних та зручних у керуванні систем у хмарному середовищі. ПЗ для моделювання дозволяє спеціалістам проєктувати та тестувати компоненти без дорогого обладнання. Завдяки цифровим платформам з відкритою архітектурою розробникам простіше створювати програмне забезпечення та оновлювати його протягом усього терміну служби машини, що становить від 10 до 40 років.

Розвиток технологій не обходиться без проблем. Наприклад, системи управління різних типів транспорту можуть відрізнятися, тому доводиться щоразу навчати екіпаж заново. Електроніка може виходити з ладу та вимагати специфічних деталей для комплектування. Втім, всі ці проблеми можна вирішити, якщо встановити загальні стандарти та використовувати одну платформу.

Наприклад, загальна архітектура транспортних засобів НАТО (NGVA) забезпечує сумісність всього парку транспортних засобів Альянсу. У США діють два відкритих стандарти — Future Airborne Capability Environment (FACE) та Vehicular Integration for C4ISR/EW Interoperability (VICTORY), що визначають правила розробки та закупівлі систем озброєнь. США також намагаються стандартизувати військові датчики за допомогою архітектури відкритих систем SOSA.

Раніше писали, що нове покоління американських танків AbramsX отримає штучний інтелект. Завдяки комп'ютерам та ПЗ бойові машини стануть безпілотними, а також зможуть об'єднуватися в одну мережу.