Дрони-вбивці, рації та повербанки: як українські студенти допомагають ЗСУ (відео)

У Чернівцях студенти технологічного хабу збирають техніку, необхідну військовим. Голова громадської організації "Фонд символи" Андрій Гев'юк розповів про це "Українському радіо".

Молоді українці приходять до майстерні після роботи чи навчання, щоб робити дрони, рації, павербанки, друкувати деталі на 3D-принтері чи створювати програмне забезпечення. Вони розділилися за напрямками, щоби не заважати одне одному.

"Матеріалів і людей вистачає. Зараз виробляємо п'ять дронів і три повербанки, та ще п'ять систем скидання для дронів. Для мене це практика та допомога в тилу", — розповідає Іван Скрипниченко, який навчається у політехнічному коледжі.

Безпілотниками в хабі зайнялися на прохання знайомих військовослужбовців із територіальної оборони, які надсилали апарати для ремонту. Вони поскаржилися, що БПЛА постійно ламаються, а лагодити їх у Чернівцях практично нема кому. Незабаром на базі технологічного хабу сформувалися кілька команд із місцевих студентів, деякі з них уже мали досвід збирання дронів, наприклад спортивних.

Розробники постійно консультуються із військовими, щоб оцінити ефективність техніки. Як визнав Андрій Гев'юк, дрони-камікадзе вийшли не такими ефективними, як розраховували конструктори, в деяких випадках навіть за прямого влучення вони не вбивають російських солдатів, хоча завдають пошкоджень і вибивають з ладу.

"Є друзі, які донатять або приносять деталі, наприклад, плати для дронів за 250 гривень. Зібрати простий дрон коштує до 1000 гривень. Він може служити дроном-камікадзе, але його ефективність низька. Ми хочемо туди встановити камеру або ще щось, і вартість починає зростати", — поділився Гев'юк.

На 3D-принтерах друкують системи скидання для БПЛА та пластикові стабілізатори, що дозволяють гранатам та бомбам точніше летіти в ціль із великої висоти. Одна деталь повинна безперервно друкуватись до шести годин, тому якщо світло не вчасно відключають, їх доводиться викидати. З початку 2023 року майстри зібрали вже п'ять безпілотників, оснащених системами скидання, які передадуть підрозділам на Бахмутському та Харківському напрямках.

Батьки багатьох студентів зараз воюють на фронті та повідомляють про потреби ЗСУ. Так вони розповіли про брак рацій, і молоді інженери почали їх робити. Ринкова вартість однієї рації становить близько 20-30 тисяч гривень, а у технологічному хабі їх роблять за 10 тисяч.

Повербанки для військових роблять, використовуючи акумулятори від використаних електронних цигарок — 20 таких забезпечують до 7 годин роботи. Батареї також підходять для дронів та рацій. ЗСУ має велику потребу в зарядних станціях, і чернівецькі студенти готові їх виробляти, але потребують деталей та інструментів. За їхніми підрахунками, одна така станція коштуватиме 4000 грн.

Раніше писали, як волонтери ремонтують дрони для ЗСУ у Черкасах. Переселенець із Маріуполя Андрій Гежа разом із дружиною та командою інших маріупольців обладнав майстерню, де безпілотникам замінюють пошкоджені деталі, а потім відправляють їх назад до зони бойових дій.