Діджитал Віялові відключення після обстрілів РФ

Врятуватися від блекаутів: що не так зі "стійким" інтернетом Мінцифри та чи є альтернативи

Масовий і примусовий перехід на технологію PON може призвести до погіршення якості інтернет-з'єднання під час війни, адже вона підходить не всім, вважають в ІнАУ.

Що таке PON і навіщо її "просувають" в Україні

Минулої осені та взимку Росія сильно пошкодила енергоінфраструктуру України своїми ракетами і безпілотниками. Щоб забезпечити клієнтів інтернет-з'єднанням в умовах масових відключень світла, українські провайдери впроваджували різні рішення, і найефективнішими виявилися технології PON і Ethernet.

Ethernet — це сімейство технологій пакетної передачі даних між пристроями для комп'ютерних і промислових мереж, використовуючи кабелі. Для роботи таких мереж у самих користувачів встановлюють додаткові комутатори (роутери), які для безперебійної роботи потрібно забезпечити живленням, наприклад, акумуляторами.

Пасивна оптична мережа (Passive optical network або скорочено PON) — це інша технологія зв'язку, коли одне оптоволокно обслуговує кілька точок за допомогою "розгалужувачів". Якщо простими словами, то кабель тягнеться безпосередньо від офісу провайдера до споживачів, і на його шляху немає пристроїв, які постійно потребують електроенергії, що підвищує надійність мережі, особливо під час відключень електроенергії.

16 жовтня в Telegram-каналах Михайла Федорова та Мінцифри з'явилися повідомлення із закликами переходити до провайдерів, які використовують технологію PON, на тлі можливих відключень світла найближчої зими. Міністр зазначив: на той момент такою послугою користувалися 2,7 млн українців. А 26 жовтня Мінцифри повідомило, що разом із компанією "ЛУН.Місто" створює мапу провайдерів, які здатні в разі перебоїв з електропостачанням забезпечити інтернетом на строк до 72 годин, використовуючи PON.

Директор Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик заявив в інтерв'ю сайту "Liga" (опубліковано 13 жовтня), що під час віялових відключень світла фіксовані мережі зв'язку мають працювати у половини абонентів України, але перевагу отримають користувачі технології PON, саме її зобов'язані впроваджувати основні учасники ринку. За інформацією чиновника на той момент, у середньому по Україні тільки 37% абонентів фіксованих мереж були підключені до інтернету через PON, хоча за минулий рік приріст становив 28%.

ІнАУ проти монополізації PON

Така подача не сподобалася Інтернет Асоціації України, яка об'єднує 220 членів із різних регіонів: операторів електронних комунікацій, провайдерів інтернет-зв'язку, телебачення, медіаконтенту, постачальників обладнання, рекламників, ЗМІ, ВНЗ. 20 жовтня організація надіслала Мінцифри лист і попередила про негативні наслідки політики, акцентованої на PON.

"Кожна з цих технологій має свої переваги та недоліки в умовах знеструмлення, тож інформація про безсумнівну перевагу PON над Ethernet не відповідає дійсності, а заклики до масового переходу на PON можуть мати негативні наслідки для держави та споживачів", — зазначили представники ІнАУ.

Автори листа визнали, що PON дає змогу ефективніше використовувати енергетичні резерви провайдера, але йому однаково знадобиться джерело живлення. Така технологія також може стати в пригоді українцям із власними генераторами або зарядними станціями, оскільки їм доведеться додатково живити PON-модем.

При цьому користувачі PON не зможуть безпосередньо увіткнути кабель у ноутбук через роз'єм Ethernet. Потрібно також враховувати, що більшість абонентів користуються саме Ethernet-мережами, і українські оператори вклали багато грошей у їхню модернізацію для підвищення стійкості в разі блекаутів. Завдяки цьому більша частина мереж уже мають засоби резервного живлення і забезпечать людей інтернетом навіть без світла.

"В умовах відсутності в операторів людських і матеріальних ресурсів для повторного переобладнання (а фактично перебудови) своїх мереж масовий запит на перехід на PON-технології призведе лише до погіршення якості послуг, розчарування абонентів, монополізації ринку, і, як наслідок, падіння стабільності та стійкості інтернет-доступу під час війни", — підкреслила ІнАУ.

Асоціація запропонувала скласти технічні вимоги до стійкості українських мереж, враховуючи указ президента від 26 листопада 2022 року нарівні з реальними можливостями операторів і держави. На думку експертів, вимогу щодо безперервного живлення впродовж трьох діб (72 годин), зазначену в документі, слід застосовувати лише до критично важливих об'єктів і лише за умови держфінансування.

Мінцифри публічно не відповіло на перший лист, тому 30 жовтня ІнАУ оприлюднила другий. У ньому представники Асоціації заявили, що заклики відомства до переходу на PON можуть призвести до порушення прав споживачів, ринкової конкуренції та права постачальників, які використовують інші технології.

Мінцифри таки відповіли

У коментарі виданню dev.ua Юрій Мацик нагадав, що минулої зими навіть у Києві мешканці деяких районів залишалися без інтернету до 72 годин, тож потрібно запобігти таким ситуаціям, щоб люди завжди залишалися на зв'язку для навчання та роботи. Для цього Держспецзв'язку розробило проєкт Розпорядження з вимогами до стійкості мереж і в серпні обговорило їх із громадськістю.

Більшість учасників ринку не підтримали пропозицію про те, що потрібно забезпечити до 50% абонентів інтернетом на термін не менше трьох діб. Натомість запропонували розділити вимоги за типами технологій, які потребують різних витрат для підтримки автономності:

FTTx, DOCSIS: 8 годин — 50% абонентів, 24 години — 10% абонентів, 72 години — 0%.

xPON: 8 годин — 100%, 24 години — 95%, 72 години — 90%.

xDSL: 8 годин — 66%, 72 години — 44%.

Щоб зрозуміти рівень готовності провайдерів до можливих проблем з електропостачанням, провели в Україні три опитування. Насамперед Асоціація правовласників і постачальників контенту запитала у малого та середнього бізнесу, скільки клієнтів і як довго провайдери зможуть забезпечити інтернетом у разі перебоїв з електропостачанням.

Результати опитування такі:

8 годин — 44%;
24 години — 26%;
72 години — 14%.

Потім Мінцифри провела аналогічне опитування серед великих національних операторів:

4 години — 55%;
8 годин — 34,4%;
24 години — 24,9%;
72 години — 25,7%.

ІнАУ зараз проводить третє опитування серед українських інтернет-провайдерів. За попередніми результатами, отриманими 31 жовтня, забезпечити роботу мереж на 72 години за допомогою xPON зможуть 57,7% користувачів, а з іншими технологіями — тільки 5,1%. Учасники опитувань підтвердили, що підтримка безперервної роботи FTTx-мереж на 72 години вимагає десятки або сотні більших витрат на одного абонента, як порівняти з PON. Однак Мінцифри обіцяє повідомляти українцям про всі доступні технології.

Ще минулого року Фокус писав, як зробити вдома автономний інтернет на випадок відключення світла. Багато українських провайдерів використовують технологію передачі даних за допомогою оптоволокна, але не все так просто.