Летять понад 1000 км і несуть велику загрозу: розбір БПЛА, які можуть знищити НПЗ у Росії

29 січня безпілотники атакували "Славнефть-ЯНОС", один з найбільших нафтопереробних заводів у Росії, розташований у Ярославлі, але один з них не вибухнув і лишився майже цілим. Фото, опубліковані російськими ЗМІ, демонструють, які саме дрони Україна може використовувати для ударів по території ворога, Фокус розбирався, чим вони особливі і на що здатні.

Російські Telegram-канали повідомили, ніби українські війська запустили дрони з території Чернігівської області України. Коли вони пролітали над Смоленською областю, то ЗС РФ вже оголосили план "Килим" і приготувалися до оборони. Зрештою, три БПЛА впали у лісах, а ще один був нейтралізований засобами радіоелектронної боротьби і приземлився на території заводу "Славнефть-ЯНОС".

Офіційно представники української влади та Сил оборони не підтвердили атаку на НПЗ у Ярославлі, тому не можна напевно стверджувати, що такі безпілотники дійсно використовують захисники України, але така ймовірність є, бо раніше Росія вже потерпала від ударів, які також не коментувалися. Зокрема БПЛА атакували нафтопереробні заводи, що, за даними Reuters, у січні 2024 року скоротило експорт бензину і дизельного пального на 37% і 23% відповідно, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року.

Фокус попросив прокоментувати фото безпілотника, який начебто посадили у Ярославлі, українського інженера Віталія Бризгалова, який разом з командою виготовляє сталеві дрони-камікадзе Cobra ("Кобра"). За його оцінками, апарат має стандартну літакову конструкцію, яка перевірена роками і мала добре летіти. Пропорції залежать від конкретних навантажень, на які розрахований БПЛА.

"Це досить класно зроблений літачок. З чого він зроблений, на жаль, не дуже видно, можна побачити деревину (фанеру), скоріше за все, вона обклеєна якоюсь плівкою. Мабуть, недорога і досить стабільна конструкція для виконання своєї одноразової місії. Досить добре пропрацьована класична конструкція, яку "розуміють" практично всі системи автоматичного пілотування, які зараз використовуються. Класичні автопілоти вміють з цим працювати", — підкреслив Віталій Бризгалов.

На знімках можна помітити зламане ліве крило та порожню носову частину, очевидно, вони були пошкоджені під час приземлення. Як розповів співрозмовник, зазвичай під час падіння страждає найважча частина:

"Якщо дрон дійсно заглухнув та впав, або, як заявляють росіяни, вони його заглушили, хоча я в цьому сильно сумніваюся, то, скоріш за все, він вдарився носом, і двигун відпав. Звичайно, там був бензиновий двигун, на такі відстані ні на чому іншому не долетиш. Який саме — тут простір доволі великий, може бути як виробництва українських майстрів, так і європейський або навіть китайський".

Апарат на фото має V-подібний хвіст, які, за словами українського інженера, досить розповсюджені серед БПЛА. Дрони-літаки не потребують високої маневровості, а подібні рішення дають змогу економити. Безпілотники "Кобра", якими їх найчастіше показували розробники, мають T-подібні хвости, хоча є версії із V-подібними. Останні краще підходять, якщо для завдань, коли не треба нести великий вантаж і високо підійматися.

"Це економить одну поверхню, полегшує хвіст, і він стає стабільнішим з меншою вагою попереду. Бо літаки — в першу чергу, балансування та якісний центр ваги. Коли летиш на велику відстань, витрачається паливо, вага постійно зменшується, і це має відбуватися, не зміщуючи центр ваги. При польоті на 1000 км може витрачатися і 15–20 кілограмів палива, через що літак стає легшим. Чим менше важить хвіст, тим легше тоді збалансувати літак, а V-подібний хвіст дозволяє трохи зменшити цю вагу", — пояснив інженер.

На фото можна помітити посередині безпілотника металеві петлі, які з'єднують основну частину та хвіст. На думку Віталія Бризгалова, це зроблено, щоб полегшити транспортування, адже для військової техніки дуже важливе пакування, яке захищає виріб від пошкодження у дорозі, а також швидкість розгортання БПЛА, його підготовки до польоту, тому такі корисні дрібниці — завжди великий плюс. Якщо дрони займають небагато місця, то можна завантажити велику кількість у невеликий бус, який не привертатиме багато уваги.

"Нічого унікального немає, окрім того, що літак цілим дістався ворогу. Росіяни кажуть, ніби його посадили, я думаю, тут, мабуть, мала місце технічна несправність. Зрештою, він сів неушкодженим і не здетонував. Міг просто спрацювати запобіжник. Дуже багато уваги приділяється безпеці команди при старті літака: ініціатори, запобіжники. Це все погано впливає на безвідмовність знищення апарата при зіткненні з ціллю або під час позаштатних ситуацій. Якщо ж запобіжники не ставити, то більше шансів, що постраждає команда, якщо станеться незапланована ініціація вибуху при злеті. Повинен бути баланс. Було б добре, якби дрон таки здетонував, навіть приземлившись і пролежавши якусь частину часу, і не дістався ворогу. Тоді б ми про нього нічого не дізналися, і це було б краще", — висловився Віталій Бризгалов.

Український фахівець впевнений, що такий дрон цілком міг долетіти з Чернігівської області до Ярославля, яких розділяють приблизно 700 км. Особливо, якщо вгадати з погодою та спіймати попутний вітер.

"Нічого фантастичного, якщо мати літрів 10 палива, летіти не дуже швидко і не дуже високо при супутньому вітрі, то можна подолати 1000–1200 кілометрів. Практична, життєздатна конструкція, хоча вантаж вона б пронесла не дуже великий. Але навіть бойова частина вагою 5 кг — це доволі суттєво, вона може завдати досить великої шкоди. Більшу частину ваги зайняло б паливо, але якусь кількість вибухових речовин він все одно мав нести. Сукупність факторів та ретельне планування маршруту потрібне, щоб пройти всі системи захисту та ППО противника, сприятливі погодні умови — тоді це все можливо", — запевнив розробник.

Співзасновник компанії DroneUA та експерт у сфері безпілотних технологій Валерій Яковенко у коментарі Фокусу зазначив, що відстань від кордонів України до НПЗ у російському Ярославлі є досяжною для українських технологій та дронів. Оскільки ЗСУ дуже інтенсивно тиснуть на окупантів по всій лінії фронту, тилові об'єкти Росії залишаються беззахисними перед розробками інженерів з України.

"Той факт що в медіа ширяться випадки порушення безпеки, задимлення чи "хлопки" на території РФ — є трендом, котрий, за даними офіційних джерел в Україні, буде лише посилюватись. Поточні можливості українських дронів щодо дальності польоту, з відкритих джерел, вже перевищують 3 тисячі кілометрів, мова перш за все про розвідувальні технології. Інші ж засоби дальнього радіусу дії, котрі зараз виробляються на безпекових підприємствах в Україні, є засекреченими", — підкреслив він.

Важливо

Атака на НПЗ "Невський мазут" у Санкт-Петербурзі: за спецоперацією стоїть ГУР, — джерело Фокусу