ЗСУ застосовують аеростати Aerobavovna, щоб бити окупантів: чим вони кращі за дрони (відео)

Підприємство Aerobavovna створює аеростати для українських військових, які можна використовувати для спостереження, ретрансляції зв’язку та сигналів управління дронами. Як вони працюють, YouTube-каналу "Мілітарний" розповів і показав співзасновник проєкту Юрій Висовень.

Кулі, наповнені гелієм, можуть перебувати в повітрі днями та тижнями. Як каже Юрій Висовень, проєкт починався з купівлі англійських аеростатів, а зараз виробляє власні. За час існування його учасники зробили вже приблизно сотню різних аеростатів. Багато технічних деталей удосконалювалися, щось доводилося робити самим. Зараз аеростати проєкту дуже відрізняються від тих, що були півтора року тому.

Модель, яку демонструє Юрій, випробовуватиметься для встановлення ретранслятора сигналів для FPV-дронів. Відносно невеликий аеростат на 12 кубічних метрів підіймає корисне навантаження приблизною вагою 4 кг на висоту до 500 м і перебуває у повітрі весь день. Ретранслятор має дистанційний пульт, оператор дронів вмикає та вимикає його за потреби й у такий спосіб зберігає заряд батареї.

"Перші наші аеростати виглядали як пакет з пакетами, знаєте, у всіх є на кухні такі. Вони літали, але не були придатні до застосування у бойових умовах", — розповідає Юрій Висовень.

Модель аеростата, що залучена до випробувань ретранслятора, вже перевірена на фронті. Зрозуміло, як нею керувати у реальних умовах, зроблено багато покращень, зокрема у матеріалах. Створено систему, яка орієнтує антену ретранслятора саме у тому напрямку, куди летітиме FPV. Куля зазвичай розвертається проти вітру, тому ретранслятор може бути скерований не у той бік, куди потрібно. Фактично, Aerobavovna розробили власний ретранслятор для FPV.

Встановлений ретранслятор здатний забезпечити зв’язок на відстані 100 км, якщо перебуває на висоті 300 м. У більшій моделі реалізовано подавання живлення дротом нагору. За такої схеми пристрій працюватиме два тижні, якщо вчасно змінювати акумулятор або заливати пальне у генератор. Але для цього потрібен інший, більший аеростат, який довше та складніше обслуговувати. Аеростат, який демонструє Юрій, можна запустити командою з 2–3 людей за 15 хвилин. Зараз команда розробляє спеціальний причіп, запуск з якого займе лише кілька хвилин.

Форма аеростата теж спеціально розроблена для умов використання:

"Проблема в чому: якщо ти підіймаєш і прив'язуєш просто кульку, вона при сильному вітрі буде прибиватись до землі. Тому має бути спеціальна аеродинамічна форма, яка поєднує фактично і кулю і повітряного змія".

Значна частина необхідних компонентів аеростата зроблена в Україні, частина матеріалів закордонного виробництва. Сама куля, тобто оболонка, коштує відносно небагато, як порівняти зі складними системами, що встановлені на аеростаті.

Деякі аеростати постраждали на фронті від дружнього вогню, коли бійці не розуміли, що це за об'єкт. Але аеростат наповнений гелієм не знаходиться під тиском і втрачає газ та висоту дуже повільно. Він досягає землі лише за три години після того, як був підбитий. Завдяки цьому у разі падіння корисне навантаження залишається неушкодженим, якщо не було прямих влучань у нього.

Команда Aerobavovna здійснює навчання операторів аеростатів, яке займає лише день. У комплект постачання входить усе необхідне обладнання: до нього входять ретранслятор, гімбал, балони для першої заправки, лебідка та ремкомплект.

За словами Юрія, більшість військових не знають, як можна використовувати аеростати для виконання завдань. Зазвичай у світових арміях це дуже закрита інформація, з нею знайомі лише ті, хто безпосередньо спостерігав роботу аеростатів в інших арміях. Тому наразі потреба в аеростатах невелика, але вона зростатиме зі зростанням досвіду використання.

"Якщо пам'ятаєте, 20 років тому дрони теж були тільки великі та дорогі і тільки у американців, а зараз Їх роблять усі. Десь те саме буде з аеростатами… Є задачі, для яких аеростати кращі, ніж дрони, просто тому, що вони можуть бути в повітрі днями, а не годинами чи хвилинами… Ми багато зможемо зробити тут, важливіше просто навчати військових, вони мають приїхати і хоч один раз підняти його з нами, щоб навчитись в цій специфіці. Цьому не можна навчитись онлайн нормально… А військові не завжди можуть до тебе приїхати, бо в них там є свої задачі. Тому це займає час більше, ніж насправді виробництво", — поділився розробник.

Росіяни теж не тримаються осторонь цієї технології. У вересні 2023 року повідомлялося про застосування ними аеростатів, які несли РЛС для пошуку українських дронів.