Звідки взявся знак "@" і як Gmail змінив світ: що ви не знали про електронну пошту (фото, відео)
9 жовтня світ відзначає Всесвітній день пошти — свято на честь підписання Бернської конвенції 1874 року та заснування Всесвітнього поштового союзу.
Зараз паперові конверти поступилися місцем цифровому листуванню, а електронна пошта залишається важливим інструментом ділового та особистого спілкування.
Фокус зібрав три знакові факти з історії електронної пошти — від надсилання першого повідомлення до хитрих вірусів і революційних функцій, якими ми користуємося й донині.
Електронна пошта з’явилася раніше за сам Інтернет
У 1971 році американський програміст Рей Томлінсон працював у компанії Bolt Beranek and Newman над проєктом ARPANET — військовою мережею та попередником сучасного Інтернету. Тоді можна було залишати повідомлення один для одного лише на одному комп’ютері за допомогою програми SNDMSG, використовуючи спільну пам’ять терміналу.
Томлінсон же вирішив об’єднати систему локальних повідомлень із протоколом передачі файлів CPYNET, щоб текст можна було надсилати через мережу. Сидячи перед двома терміналами, що стояли поруч, інженер надіслав самому собі перший в історії електронний лист із беззмістовним набором літер на кшталт "QWERTYUIOP".
Для відокремлення імені користувача від назви віддаленого комп’ютера він обрав символ "@", який відтоді закріпився як міжнародний стандарт. Цей символ прижився тому, що не міг використовуватися в іменах та прізвищах, і цілком інтуїтивно позначає прив’язку до чогось. Сьогодні він супроводжується доменом поштового сервісу або веб-порталу.
Цікаво, що технологія була готова задовго до появи масового Інтернету з публічними сайтами, поширення домашніх комп’ютерів та протоколу TCP/IP. Таким чином, Томлінсон заклав основи комунікаційного потенціалу комп’ютерів. Як не дивно, до цього вони вважалися насамперед обчислювальними машинами, але адаптувати їх для листування на відстані почали лише в 70-х роках.
Найнебезпечніший вірус в історії розсилали поштою
У ніч на 5 травня 2000 року 24-річний філіппінський студент Онел де Гусман створив скрипт LoveLetter, сподіваючись викрасти чужі паролі для безкоштовного доступу до Інтернету у своєму районі Маніли. Автор не мав наміру заразити мільйони ПК по всьому світу. Але для кращого ефекту він додав у код функцію автоматичного надсилання копії листа на всі адреси зі списку контактів жертви.
У результаті користувачі поштового клієнта Microsoft Outlook отримували лист із темою "ILoveYou" ("Я кохаю тебе") та вкладенням "LOVE-LETTER-FOR-YOU.TXT.vbs" ("любовний лист для тебе"). На перший погляд це виглядало нешкідливо, до того ж формат файлу був прихований, а подібні атаки з використанням базової соціальної інженерії були ще новинкою. Люди навіть не здогадувалися, що завантажують файл, здатний виконувати дії на комп’ютері з глибоким доступом до системи та реєстру. Під час відкриття вірус переписував системні файли, крав паролі та розсилав тисячі заражених листів.
Лише згодом автор дізнався, що його розшукують як хакера. Ланцюгова реакція вразила понад 55 мільйонів комп’ютерів за лічені дні та завдала світовій економіці збитків, які, за оцінками, становлять близько 15 мільярдів доларів. "ILOVEYOU" навіть потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найнебезпечніший вірус у світі. При цьому творець не поніс відповідальності, оскільки на Філіппінах на той момент не було законів, що забороняли випуск шкідливого ПЗ — їх ухвалили лише постфактум. Зате ця вразливість змусила розробників покращити захист поштових скриньок, заборонивши автоматичний запуск виконуваних скриптів із вкладень.
Gmail став першим масовим хмарним сховищем
У 2000-х роках популярні поштові сервіси Yahoo та Hotmail надавали користувачам невеликі поштові скриньки об’ємом від 2 мегабайтів до 15–20 МБ. Власникам облікових записів доводилося постійно очищати листування, щоб не перевищити ліміт. А в Google програміст Пол Бакхейт розробляв альтернативу під кодовою назвою Caribou.
1 квітня 2004 року Ларрі Пейдж і Сергій Брін оголосили про запуск Gmail, запропонувавши безпрецедентний обсяг безкоштовної пам’яті — 1 гігабайт, що в 50–250 разів більше, ніж у конкурентів. Через дату релізу читачі газет сприйняли цю новину як першоквітневий жарт. Щоправда, на початку компанії не вистачало потужностей, і вона могла обслуговувати лише 10 тисяч користувачів, тож спершу доступ відкрили лише за запрошеннями. Дійшло до того, що запрошення до Gmail люди продавали на eBay по 250 доларів за штуку.
Цей обсяг пам’яті (на ті часи досить значний для особистих потреб) почали використовувати не лише для листів, а й для зберігання різних файлів загалом. Можна сказати, що хмарні сховища стали популярною концепцією завдяки успішному запуску Gmail. Зараз Google надає безкоштовним акаунтам 15 ГБ сховища і дозволяє розширити його за підписку аж до 20–30 ТБ.
Раніше повідомлялося, що Google виповнилося 28 років. Розповідаємо, чого ви, можливо, не знали про головного пошукового ІТ-гіганта світу.