Усім приклад. Чи увійдуть санкції проти "підозрілого" бізнесу в практику після справи Козака

Президент Володимир Зеленський 2 лютого ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Тараса Козака, народного депутата з фракції "Опозиційна платформа — За життя", а також його медійних компаній: "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "ТВ Вибір", "ТРК" 112-ТВ", "Лідер ТВ", "Партнер ТВ", "Новини 24 години", "Нові комунікації". Їм анулювали ліцензії, заборонили трансляцію, заблокували активи, призупинили фінансові та економічні зобовʼязання, заборонили виводити капітал за кордон .

Решта підприємств нардепа продовжують працювати. Зокрема, за даними онлайн-системи YouControl, братам Тарасу і Богдану Козаку належать компанії у сфері нерухомості та будівництва: готельно-ресторанний комплекс "Наварія Нова" поблизу Львова, ринок у Львові (ТОВ "Галицьке перехрестя"), компанія з виробництва цегли "Керамбуд". Крім того, у декларації нардепа зазначено, що він бенефіціар чотирьох офшорних компаній: Turul Investments Limited, Havanor Management Limited, ALVHO TRADING LIMITED (зареєстровані на Кіпрі) і Revelon Investments LTD (на Британських Віргінських островах).

Судом апеляційної інстанції санкційної суперечки стане Велика палата Верховного Суду

У публічному просторі йдуть запеклі суперечки з приводу юридичної обгрунтованості введення санкцій, адже для їхнього застосування потрібні вагомі підстави.

"Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону "Про санкції", підставою для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, інших субʼєктів, які створюють реальні і/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, — пояснює Юрій Радзієвський, адвокат, керівний партнер АО "Радзієвський і партнери". — Закон не розкриває зміст терміна "інші субʼєкти", однак це не виключає можливості застосування санкцій до громадян України і осіб без громадянства за умови, що вони створюють загрозу національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності".

Адвокат наголошує, що якщо санкції вводять на підставі того, що людина або компанія "веде терористичну діяльність", то для цього необхідний вирок суду за відповідною статтею. З думкою Радзієвського згодні й інші експерти.

"Закон "Про санкції" законодавцем ідеологічно був спрямований проти нерезидентів, які здійснюють замах або сприяють посяганню на територіальну цілісність України тощо. Застосування цього закону до громадян України, виходячи з його внутрішнього змісту, є проблематичним. У цьому випадку необхідно або змінювати закон, або застосуванню санкцій до громадян України повинен передувати вирок суду", — зазначає Юрій Сухов, партнер, адвокат АТ "Сухов, Кочан & Барристерс".

Іншими словами, перш ніж вводити санкції проти Козака, його мали судити згідно із законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

"При наявності в СБУ підстав для підозри [у фінансуванні тероризму] щодо резидентів варто було б відкривати кримінальне провадження, щоб на підставі рішення суду притягнути до відповідальності і застосувати додаткові заходи обмеження", — продовжує юрист, адвокат Стелла Фурманович.

Якщо в суді доведена причетність підсанкційної особи до фінансування тероризму, їй загрожують тюремне увʼязнення та конфіскація майна. Але щодо Козака цей сценарій виглядає туманним.

"Оскільки Козак — народний депутат, залучити його не так-то просто через депутатську недоторканність, нібито скасовану Зеленським. Адже щоб почалося повноцінне слідство, генпрокурор Ірина Венедіктова повинна внести подання до парламенту про притягнення Козака до відповідальності, а вона цього робити не поспішає", — уточнює Віктор Таран, політолог, засновник центру "Ейдос".

У певному сенсі нинішнє блокування діяльності компаній Козака за рішенням РНБО є прецедентом.

"Є ризик, що в подальшому санкції будуть застосовуватися до компаній, які мають відношення до фінансування тероризму, але при цьому немає відповідного вироку суду (принаймні про нього публічно невідомо)", — припускає Юрій Радзієвський.

Обмеження і наслідки

Введені РНБО санкції позбавили депутата-бізнесмена можливості вільно розпоряджатися всіма активами всередині країни. Він не тільки не зможе продати або передати їх в управління, але вивести дивіденди від їхньої діяльності на свої рахунки за кордоном (згідно з декларацією, у Тараса Козака відкриті рахунки у двох білоруських банках).

Як зазначає Дмитро Гадомський, адвокат, партнер компанії Axon Partners, якщо Козак продасть комусь частку у своїй компанії, угоду визнають недійсною, аналогічно немає варіантів і для здачі в оренду приміщень телеканалів. Вивести активи за кордон в обхід санкцій теж неможливо. Тобто робота підсанкційних юросіб повністю заблокована.

За словами Ігоря Яська, керівного партнера ЮК Winner, санкції зобовʼязують усі банки України в повному обсязі зупинити виконання фінансових зобовʼязань на користь фігурантів санкційних списків.

"Тобто юрособи, що увійшли до списку, не зможуть оплачувати послуги, роботи, товари контрагентів, але на їхні рахунки можуть надходити кошти, якими до зняття обмежень скористатися не вдасться", — уточнює він.

Разом з тим, за словами адвоката Павла Богомазова, законом "Про санкції" не врегульовано, як забезпечується збереження заблокованих активів.

"Судової практики щодо цього механізму вкрай мало. Сам же закон "Про санкції" містить усього шість статей, які потребують пояснення. Тому наразі гостро постає питання уточнення порядку застосування санкцій з боку Кабміну", — продовжує співрозмовник Фокусу.

Бізнес-середовище на введення санкцій відреагувало блискавично. Стелла Фурманович каже, що всі контрагенти Тараса Козака і підконтрольних йому компаній припинили економічні відносини і виконання зобовʼязань перед ними, щоб не привертати до себе увагу держорганів. Вона зазначає, що в доповнення до рішення РНБО список обмежень завершує пункт про "інші санкції, що відповідають принципам їхнього застосування, встановленим цим законом". На думку Фурманович, це відкриває безмежні можливості для введення нових обмежень до підсанкційних юросіб.

"Наявність цього формулювання говорить про те, що заборонити мають намір взагалі все. І цей намір президент, СБУ та інші органи, скоріше всього, виконають, — продовжує Дмитро Гадомський. — Наприклад, 5 лютого перестали працювати сайти телеканалів — за інформацією з публічних джерел, доменні реєстратори заблокували доступ до їхнього адміністрування. Це перший подібний випадок у моїй практиці".

У той же час співрозмовник Фокусу не виключає, що YouTube може відмовитися блокувати акаунти телеканалів на своїй платформі без рішення суду.

Через санкції Тарас Козак тепер може залишитися без доходів.

"Козак і бізнеси, які на нього зареєстровані, не можуть платити податки, зарплати або повертати борги, а сам політик повністю позбавлений засобів до існування в Україні, оскільки не може навіть отримувати зарплату як народний депутат, — робить висновок Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери". — Замороження рахунків веде до звернення стягнення на його майно з боку кредиторів і держави, яка не отримує податків. Якщо санкції затягнуться, вони, скоріше всього, відсудять активи".

Іншим теж несолодко

Введення санкцій проти юросіб і фізосіб — НЕ нова для України практика. Ігор Ясько згадує рішення РНБО 2017 року, коли санкції ввели відносно популярної бухгалтерської програми 1С, програмних продуктів ABBYY, сервісів Mail.ru і Yandex.ru, соцмереж "Вконтакте" і "Однокласники". Відкриті в Україні юрособи, що представляють ці російські бренди, згорнули діяльність.

Також Ясько нагадує, як у вересні 2015-го до операторів лотерей "М.С.Л." і "Патріот" в Україні застосували пʼять видів санкцій. У результаті частка М.С.Л. на українському ринку, за даними самої компанії, впала з 80-85% у 2013 році до майже 25% до літа 2017-го. У 2018 році санкції зняли.

Віктор Таран у свою чергу наводить приклади санкцій для фізосіб — громадян України. Вони торкнулися тих, хто брав участь в організації псевдовиборів в АР Крим і на окупованій частині Донбасу. Санкції проти телебачення також були, але лише проти російських ЗМІ.

Ще один показовий приклад — санкції проти українських дочок російських банків: Ощадбанку, Промінвестбанку (ПІБ), ВТБ Банку, ВіЕс Банку і БМ Банку, які Нацбанк ввів на вимогу РНБО навесні 2017 року. У результаті ВіЕсБанк наприкінці 2017-го купив Сергій Тігіпко, БМ Банк у 2018 році покинув ринок за бажанням акціонерів, а ВТБ Банк був примусово виведений через Фонд гарантування вкладів фізосіб у листопаді 2018 року. Сьогодні на українському ринку працює лише дочка Ощадбанку РФ. Робота ПІБу довгий час була заблокована судовими рішеннями — арешт майна банку зняв Верховний суд 27 січня 2021 року.

Суди покажуть

4 лютого 2021 року зʼявилася інформація про два позови до Верховного Суду щодо санкцій до телеактивів Тараса Козака. Однак поки немає інформації, чи прийняв їх суд до розгляду. Якщо так, то на розгляд справи піде від пʼяти до вісімнадцяти місяців.

При цьому експерти говорять про перспективу тривалих судових розглядів. За словами Юрія Сухова, оскільки рішення РНБО вводиться в дію указом президента, то і оскаржуватися повинен сам указ.

"РНБО в цій суперечці буде третьою особою на стороні відповідача. Йдеться про адміністративний позов, який повинен подаватися до Верховного Суду як суду першої інстанції. До речі, у Верховному Суді тривалий час перебувають без розгляду кілька позовів такої категорії про скасування указів, виданих президентом Порошенком", — зазначив Юрій Сухов.

Юрій Радзієвський говорить, що судом апеляційної інстанції (остання інстанція) в цьому випадку стане Велика палата Верховного Суду. Саме рішення палати поставить крапку в списку санкційної суперечки між Тарасом Козаком та президентом Володимиром Зеленським.

"Підставою для введення санкцій стало рішення РНБО, що наразі є засекреченим, а тому не може бути оцінене з юридичної точки зору. Саме суд буде оцінювати можливість перевірити значимість підстав для введення санкцій. І не факт, що це слухання буде публічним", — підкреслює Радзієвський.

Важливо

Гра президента. Які наслідки для України викличе заборона телеканалів опозиції?

Що стосується історії судів проти санкцій РНБО часів президентства Порошенка, то, наприклад, у червні 2018 року Велика палата ВСУ залишила без розгляду апеляційну скаргу з обмежувальних заходів до ТОВ "Яндекс". Тоді позивач намагався довести обмеження своїх прав і свобод через заборону користуватися сервісом, але суд вирішив, що права і свободи позивача не порушені.