Доля урожаю. Чи зможуть українські аграрії цього року зібрати рекордний урожай та вигідно його продати

урожай 2021, ціни на зернові, аграрії
Фото: Getty Images | Ціни на зернові ростуть - і це обнадіює

Пандемія коронавірусу та інші фактори привели до зростання цін на зернові, це означає, що агроекспортери отримають велику виручку. А ще ціни "підігріває" Китай.

Кінець зими 2021 видався сніжним і морозним. Агровиробники цьому не натішаться, адже під снігом озимі посіви захищені від вимерзання, а навесні рослини не страждатимуть від посухи — грунт отримає достатньо вологи. Так, за словами Тетяни Адаменко, начальниці відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру, у північній, центральній і західній частинах країни сніговий покрив на полях сягає 50 см. А ось у Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях і здебільшого Харківській снігу випало мало, що за значного зниження температури створює ризики для озимих.

Прогноз на врожай 2021: що посіємо, те й пожнемо

Про врожай-2021 експерти говорять з великою обережністю.

"Осіння посівна кампанія пройшла в складних умовах: нестача вологи в грунті, а також часто пізні терміни посіву озимих культур не вселяли великих надій на високий урожай. Крім того, на південний схід і південь України прийшли морози, коли там не було сніжного покриву. Це також не можна назвати позитивним фактором", — вважає Сергій Криволапик, керівник відділу маркетингу розвитку насіння компанії Syngenta в Україні.

За словами заступниці директора компанії "ПроАгро Груп" Марії Колесник, у регіонах із невеликим сніговим покривом проблеми можуть торкнутися посівів ріпаку, для якого критично тривале зниження температур до -10-13°С, тоді як озимі пшениця і ячмінь витримують більш низькі температури — до -16°С і -20°С відповідно.

Пандемія коронавірусу й інші чинники призвели до зростання цін на зернові, це означає, що агроекспортери отримають більшу виручку

Утім, більшість опитаних Фокусом агровиробників поки не скаржаться і дають цілком благополучний агропрогноз.

"Стан озимих посівів добрий, йому не завадило навіть те, що зерно закладалося в сухий грунт. На відміну від минулого року, ми маємо достатньо опадів за відсутності критичних температур, що вселяє надію на багатий урожай", — говорить Олена Ворона, директорка з операційної та фінансової діяльності Групи "Агротрейд".

Сергій Криволапик також сподівається, що рясні опади по всій території України дозволять запастися продуктивною вологою для весняної посівної кампанії та відновлення вегетації озимих культур. Тому в компанії Syngenta в Україні очікують, що врожай озимих у 2021-му зберуть на такому ж рівні, що й минулого року, а врожайність ярих буде вищою.

Утім, з упевненістю можна говорити лише про те, що початок вегетації рослин навесні 2021 року відбудеться в сприятливих умовах. Далі доля врожаю залежить від кількості опадів і температурного режиму наприкінці весни і в літній період. Весняна посуха або рясні затяжні дощі в розпал літа можуть зруйнувати надії аграріїв на високу врожайність.

Оцінювати структуру й обсяги врожаю 2021 року в масштабах держави також зарано.

"У попередні сезони українські аграрії сіяли основні зернові та олійні культури приблизно на площі приблизно 25 млн га, — говорить Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА). — Цієї осені аграрії, за даними Мінекономіки, скоротили площі під озимі пшеницю і ячмінь приблизно на 10%, під ріпак — на 27%". Як зазначає Марія Колесник, площі під посівів озимих скоротилися через посуху.

Остаточно зрозумілою структура посівів сезону 2021/2022 стане в травні, коли закінчиться посадка таких пізніх культур, як соя і кукурудза. У Syngenta прогнозують, що посівні площі під кукурудзу в 2021 році залишаться на колишньому рівні, а під соняшник збільшаться до 6,5 млн га. Цьому сприяють несподівано високі ціни на ринку олійних, тому Марʼяна Макар, директорка з продажу агрокомпанії AgroGeneration, також передбачає збільшення посівних площ під соняшник і сою.

У той же час у Групі "Агротрейд" повідомляють, що в їхніх підприємствах структура посівів у 2021 році особливо не зміниться: під кукурудзу відведуть приблизно 17 тис. га, під пшеницю — 16 тис. га, соняшник — 11 тис. га, сою — майже 5 тис. га.

Експерти сумніваються в рекордному врожаї 2021 року. Наприклад, в УЗА прогнозують, що збір зернових складе близько 67 млн т — це трохи більше, ніж у поточному сезоні (65,4 млн т).

Ціни на зернові та олійні зростають

Сезон 2020/2021 порадував українських аграріїв зростанням цін на продовольство на світових ринках.

"У поточному сезоні світові ціни на зернові та олійні культури росли на тлі активізації попиту з боку імпортерів, скорочення пропозиції з боку Чорноморського регіону та посушливої погоди в Латинській Америці, — каже Марʼяна Макар. — Якщо Китай і далі продовжить активно поповнювати свої держрезерви, ми продовжимо спостерігати зростання цін".

Пандемія коронавірусу — не останній чинник, який впливає на ринок. Багато розвинених країн не тільки накопичували резерви, але на всіх фронтах "гасили пожежу грошима".

"Через те що провідні країни вливають трильйони доларів в свої економіки, ціни на українське зерно залишаться на високому рівні, — прогнозує Микола Горбачов. — Насичення ринку дешевими грошима призводить до зростання попиту на товари, через що не слід очікувати обвалу цін на зернові або олійні, хоча деякі сезонні коливання можуть відбуватися".

Динаміка цін на зернові культури, Агропрогноз, урожай 2021 Україна
Динаміка цін на зернові культури
Фото: Людмила Лисак (інфографіка)

Високі ціни на кукурудзу, за словами Марії Колесник, триматимуться за рахунок підвищеного попиту з боку Китаю. Після епідемії африканської чуми, яка кілька років тому практично знищила поголівʼя свиней в Піднебесній, для відновлення цього ринку в Китаї під корми готові купувати більше 20 млн т кукурудзи на рік.

Борис Приходько, керівник групи фінансових рішень компанії Syngenta в Україні, зазначає, що вже сьогодні покупці пропонують високі ціни на майбутній урожай, і звертає увагу на базис — різницю в цінах на локальному фізичному ринку та біржовому. За його словами, цей показник між українською пшеницею і вересневим фʼючерсом на пшеницю на біржі MATIF перевищив середнє значення за пʼять років на $10/т. А майбутній урожай кукурудзи торгується по $200-205/т із базисом + $25-30/т, чого не було за всю історію форвардних контрактів на кукурудзу. Майбутній урожай ріпаку при цьому продається за $480-490/т, а попит з боку Китаю на ячмінь підняв ціну майбутнього врожаю до $225-230/т. І це хороші новини для українських аграріїв.

Достатня кількість опадів за відсутності критичних температур вселяє надію на багатий урожай

директорка з операційної та фінансової діяльності "Агротрейд"
Олена Ворона

Однак у 2021 році сільгоспвиробники можуть зіткнутися з падінням цін на кукурудзу й соняшник. У Мінекономіки не заперечують, що удар по галузі можуть завдати коливання світових цін на зернові культури в разі перевиробництва зерна, а також можлива девальвація гривні щодо долара та євро, що призведе до подорожчання паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, насіння .

На думку Миколи Горбачова з УЗА, додаткові складності для агроекспортерів може створити заборона в ЄС пестицидів хлорпірифос і хлорпірифос-метилу, які дуже широко використовують українські аграрії. І хоча в Україні також вирішили обмежити застосування цих речовин за прикладом ЄС, у поточному році трейдери можуть зіткнутися з проблемою експорту продукції, в якій будуть перевищені допустимі норми.

З урахуванням конʼюнктури ринку в агроекспорту на сезон 2021/2022 відкриваються хороші перспективи. Нагадаємо, згідно з меморандумом між учасниками зернового ринку в 2020/2021 маркетинговому році граничний обсяг експорту кукурудзи погодили на рівні 24 млн т. Аналогічний меморандум щодо пшениці передбачає її експорт обсягом до 17,5 млн т. Причому станом на 15 лютого Україна вже поставила 75,5% пшениці від встановленого обсягу. Очікується, що в новому сезоні масштаби експорту збережуться на торішньому рівні.

Нішеві культури: гречка і не тільки

Крім пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої, які в основному висівають українські аграрії, багато господарств приділяють увагу вирощуванню нішевих культур. Наприклад, Група "Агротрейд", за інформацією Олени Ворони, такі культури в основному вирощує в рамках органічного виробництва, під який відведено 2,5 тис. га в Харківській області. У 2020-2021 роках серед нішевих культур вважали найкращими гірчицю, горох і гречку. У 2021-му новою культурою в сівозміні компанії стане стійке до посухи сорго, під яке відведуть майже 430 га.

У Мінекономіки зазначають зростання популярності нішевих культур. У 2020 році, за даними Держстату, гречкою засіяли 81,6 тис. га, що на 15% (12,4 тис. га) більше, ніж у 2019-му. Також розширилися посівні площі більшості інших нішевих культур. Зокрема, просом у 2020 році засіяли 154,6 тис. га (+40%), вівсом — 198,8 тис. га (+8%), житом — 135,9 тис. (+15%).

гречка, горох, нішеві культури, Агропрогноз, урожай зернових, інфографіка
Нішеві культури все більш популярні
Фото: Людмила Лисак (інфографіка)

Марія Колесник прогнозує, що в звʼязку з хорошою ціновою конʼюнктурою на горох у майбутньому сезоні ця нішева культура може зацікавити українських аграріїв. Відповідно, засіяні горохом площі розширяться.

Однак, за словами опитаних Фокусом агровиробників, стан справ із вирощуванням гречки виглядає не так райдужно, як хотіли б бачити в міністерстві. Як зазначає Олена Ворона, ситуація для українських виробників почала ускладнюватися в 2017 році, коли їм стало важко конкурувати з масовим імпортом дешевої, неякісної гречаної крупи з-за кордону. Тоді виробництво гречки стало невигідним. У звʼязку з цим Група "Агротрейд", в якій ще в 2017 році засівали гречкою більше 1,7 тис. га, на 2021-й запланувала під цю культуру тільки 175 га.

"Захистити галузь від знищення може введення квот на імпорт гречаної крупи, — вважає Олена Ворона. — Три роки українські виробники порушують це питання на рівні міністерства, але держава не ухвалює ніяких рішень". Не заперечуємо, що гречку сіятимуть за залишковим принципом, віддаючи перевагу більш перспективним для експорту культурам. У підсумку площі посівів гречки в кращому випадку залишаться на позначці 2020 року.

Агровиробникам потрібен ресурс

Аграрії, особливо напередодні весняної посівної, гостро потребують позикового фінансування. В Україні їм доступні кредитування під нерухоме або рухоме майно, авальовані векселі, аграрні розписки. Розписки стали зручним і простим інструментом залучення фінансування під заставу майбутньої сільськогосподарської продукції, починаючи з 2015 року. За даними Мінекономіки, за цей час понад 3 тис. сільгоспвиробників оформили 5 622 аграрні розписки, за допомогою яких залучили понад 37 млрд грн. Заставою за цим розписками був майбутній урожай 40 видів сільгосппродукції.

З початку 2021 року аграрії вже залучили 1,6 млрд грн, оформивши 226 аграрних розписок, що підтверджує гостру потребу у фінансуванні на початку посівної кампанії. Утім, за словами Олени Ворони, аграрні розписки кращі для кредиторів, ніж позичальників, через трудомісткість і високу вартість оформлення, яку повинен сплатити останній.

Крім названих фінансових інструментів довгий час на українському зерновому ринку активно використовувалися форвардні контракти (договори, у рамках яких одна сторона бере зобовʼязання поставити товар у встановлений термін у майбутньому, а інша — оплатити його за фіксованою в договорі ціною). Однак довіра до цього інструменту була підірвана. Микола Горбачов упевнений, що невиконання виробниками форвардних контрактів у поточному сезоні (орієнтовно — майже 30% всього обсягу укладених форвардних контрактів на кукурудзу) сильно похитне довіру інвесторів, покупців і фінансових організацій до будь-яких інструментів фінансування.