"Продуктовые карточки" по-украински: эксперты раскритиковали идею помогать бедным через систему "Дія"
Антикризові заходи, які пропонує впроваджувати радник президента Олег Устенко, за бажання можна проводити і без використання віртуальних рахунків у системі Дія, вважають опитані Фокусом економісти.
Після запровадження "продуктових карток" основне питання — хто саме отримає таку підтримку, адже в Україні лише третина соцвиплат дістається бідним. Про це Фокусу розповів виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Нагадаємо, раніше радник президента Олег Устенко припустив, що влада буде змушена реагувати на темпи подорожчання сировинної продовольчої групи товарів на 10-20%. За його словами, як антикризові заходи можуть запровадити доплати незахищеним верствам населення, або ж food stamp у системі "Дія".
Опитані Фокусом економісти згодні з ідеєю влади підтримати українців, які цього потребують. Проте Дмитро Боярчук не впевнений, що держструктури матимуть змогу правильно визначити групу бідних для майбутніх нарахувань допомоги.
"Пропонується свого роду цільова соціальна підтримка при тому, що вже працює низка інструментів. Усі ці інструменти викликають питання, хто ці гроші врешті-решт отримає. У нас лише третина соціальної допомоги дістається бідним. Десятиліттями не можуть покращити відсоток цього так званого таргетування бідності", — каже економіст.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський пропонує виділити додаткову допомогу тим, хто вже отримує субсидії, — наприклад, на якийсь час збільшити виплати на 500 грн на місяць, щоб компенсувати швидкі темпи зростання цін.
"Це можна також зробити і за рахунок швидшого підвищення пенсій і соцвиплат. Але мені здається, що з політичного погляду окрема доплата буде помітнішою для людей і привабливішою для політиків", — ділиться думкою Вишлінський.
Якщо влада хоче допомогти малозабезпеченим, варто роздати гроші, а не вводити картки на продукти, упевнений керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. За його словами, продуктові картки це навіть образливо для громадян, адже так держава транслює недовіру до того, що люди витратить гроші правильно, з користю для себе.
"А взагалі державі краще не шукати екзотичних способів, а піднімати пенсії, щоб зростання цих виплат покривало зростання цін. Тому що найбідніші верстви населення — це пенсіонери. Я думаю, це був би найзрозуміліший механізм", — вважає Паращій.
Усі три економісти кажуть, що можливе запровадження адресної соцпідтримки ("продуктових карток") не має суттєво вплинути на інфляцію в Україні.
"Нині інфляція в Україні більшою мірою імпортована. У США інфляція 6,5%. В Україні цей показник становить 10% і спирається на глобальні передумови", — стверджує Гліб Вишлінський.
Особливих ризиків під час введення адресної держпідтримки економісти не називають.
"Може виникнути дефіцит продуктів, якщо будуть обмежені категорії товарів, на які видаватимуться картки або гроші. Але мені здається, якихось серйозних ризиків там немає", — говорить Олександр Паращій.
Дмитро Боярчук менш оптимістичний. "Новий інструмент вимагатиме часу, поки його налагодять. А до того люди будуть, як із ковідною тисячею, продаватимуть право піти в театр за 500 реальних гривень або щось таке. Спочатку будуть зловживання, а через рік-два можуть і налагодити систему", — зазначив Боярчук.
Щодо системи "Дія", то, на думку Гліба Вишлінського, для видавання соцдопомоги вона не потрібна.
"Дія" добре працює, коли потрібна інтеграція різних реєстрів, як це було з е-підтримкою, де інтегруються дані про вакцинацію з реєстру eHealth і дані з демографічного реєстру, і за ідентифікаційним кодом це дуже легко інтегрувати з банківськими даними. Плюс є можливість встановити обмеження за MCC-кодами (Merchant Category Code, код виду торгової точки — ред.)", — міркує Гліб Вишлінський.
Якщо для видавання допомоги все ж таки оберуть "Дія" як інструмент, то потрібно буде вирішити проблему відсутності смартфонів у низки громадян країни.
"Це можна реалізувати шляхом випуску спеціальних банківських карток. Наприклад, людина повинна прийти в один із банків, при цьому банк сам зробить обмін інформацією, перевірить, що в жодному іншому банку така карта не випущена, і видасть картку з обмеженим використанням за МСС- кодами", — припускає Вишлінський.