Добре летимо. Чому росте курс долара і якою буде девальвація гривні у 2022 році

У новому 2022 році на валютному ринку України раптом стало спекотно. З 1 січня офіційний курс гривні до долара з 27,28 USDUAH до 19 січня просів до 28,41 USDUAH. Тобто з початку року гривня девальвувала вже на 4%. А порівняно з листопадом 2021 року, коли нацвалюта досягла піку зміцнення за рік — 26,06 USDUAH — девальвація склала 9%.

Великий розпродаж: чому гривня у січні 2022 року падає

Опитані Фокусом експерти пояснюють зростання курсу долара із поєднанням низки факторів.

"Девальваційний сплеск у січні — типове явище, пов'язане з відновленням ділової активності після новорічних свят, — зазначає Віталій Ломакович, радник міністра фінансів і засновник Growford Institute. — Однак у січні 2022 року сезонні фактори посилили зовнішні обставини. Адже сьогодні девальваційний тиск на валюти країн, що розвивається, генерує очікуване посилення монетарної політики Федеральної резервної системи США у відповідь на стрімке прискорення інфляції".

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU вважає, що основний тиск на курс гривні чинить енергетичний імпорт. Адже покупка за високою ціною газу та вугілля вимагають дедалі більших обсягів іноземної валюти. Також Котович зазначає, що загроза військового вторгнення з боку РФ активізувала вихід із українських облігацій внутрішньої позики (ОВДП) нерезидентів, які купують валюту у дедалі більших обсягах. Минулого тижня (10-16 січня) інвестори-нерезиденти продали ОВДП майже на 3 млрд грн. Це не могло не позначитися на валютному курсі.

Загалом з початку року вкладення нерезидентів в ОВДП скоротилися майже на 6 млрд. грн. з 92,6 до 86,7 млрд. грн.

"На вторинному ринку ОВДП пропозиція продажу цінних паперів перевищує попит, що призвело до суттєвого підвищення прибутковості, — коментує Дмитро Чурін. — Найбільш показовою ситуація виглядає для довгострокових ОВДП, які зараз можна придбати на вторинному ринку з прибутковістю 15%. Для порівняння, кілька тижнів тому вони продавалися з прибутковістю близько 13%.

Росте і дохідність ОВДП, що випускає Мінфін (на первинному ринку). Для порівняння, 16 листопада на аукціоні Мінфіну середньозважена дохідність ОВДП у гривні на 6 місяців склала 10,5%, а на аукціоні 18 січня — 10,99% річних, за річними паперами ставка 16 листопада була на рівні 11,57%, а зараз — 11,9% річних.

Швидше за все така тенденція на ринку ОВДП збережеться і найближчим часом. Проте, на думку Ломаковича, темпи скорочення вкладень нерезидентів в ОВДП обмежені за рахунок невисокої ліквідності вторинного ринку облігацій в Україні. Тобто продавати папери швидко та без фіксації фінансових втрат важко, що дещо стримує процес (і пригальмовує девальвацію).

За словами керівника відділу аналітики ГК Forex Club Андрія Шевчишина, до виходу з цінних паперів країни підключилися локальні інвестори та бізнес, які воліють перечекати складні часи у безпечній гавані. Їх, крім військового чинника, лякає ризик конфронтації влади з великим бізнесом та політичними опонентами.

Тиск на курс також створюють імпортери.

"Високі ціни на газ призводять до падіння виробництва, а попит залишається стійким. Деякі імпортні товари стали дешевшими за українські, і це підвищує ефективність і маржинальність імпорту", — пояснює Шевчишин.

З іншого боку, експортери та громадяни долари продавати не поспішають.

"Великий попит поки не знаходить достатньої пропозиції валюти від експортерів, і дисбаланс на ринку великий за відносно невеликих обсягів, — коментує Котович. — Якщо у грудні клієнти банків продавали в середньому $500 млн на день, то з початку року середньоденний обсяг продажів впав нижче за $350 млн, а придбання перевищує цей показник на $50-100 млн".

Найближчим часом хазяйнуватиме на ринку попит на валюту.

"Нерезиденти все ще мають великі потужності, щоб посилити ослаблення гривні. Світ слідкує за новинами і перебігом переговорів з РФ. Але навіть якщо нерезиденти не проявлятимуть великої активності, ринок лишається в заручниках росту імпорту, товарно-продуктового, а також енергетичного. Стан запасів газу лишається низьким до крайнощів та недостатнім для безпечного проходження опалювального сезону. Енергетики ще не проявляли свою активність, але, враховуючи, що необхідно закупити 2 млрд кубів газу, йдеться про викуп "Нафтогазом" і газотрейдерами 1,8 млрд. доларів для закупки газу", — перераховує Шевчишин економічні фактори, що грають проти зміцнення гривні.

Долар, гривня та політика: фактори на стороні девальвації

У такій ситуації, щоб стримувати падіння гривні, для насичення ринку необхідні інтервенції НБУ і активний продаж валюти банками.

"НБУ здатний за бажання ефективно впливати на динаміку обмінного курсу, — коментує Віталій Ломакович. — Йдеться не лише про обсяги валютних інтервенцій, а й про час їх проведення та курс. Але якщо ми спостерігаємо стрімку девальвацію у відповідь на кон'юнктурні фактори, значить, це відбувається доброю волею Нацбанку".

Нагадаємо, НБУ до січня накопичив значні за українськими мірками обсяги золотовалютних резервів — $30,9 млрд, що залишає регулятору "простір для маневру". Тобто кошти для проведення валютних інтервенцій з метою стабілізувати баланс попиту та пропозиції на валютному ринку Нацбанк має.

На думку Ломаковича, на валютний ринок також впливає спекулятивна складова. Експерт зазначає, що з 1 грудня 2021 року НБУ збільшив ліміти валютної позиції банків у півтора рази — з 10% до 15% від розміру регулятивного капіталу.

"Можна не сумніватися, для деяких банків можливість заробітку на зміні курсу може здатися дуже привабливою!" — наголошує співрозмовник Фокусу.

Його повернення в Україну з-за кордону та початок судового процесу, за яким уважно стежить Фокус, суттєво загострює ситуацію.

"Однозначно можна стверджувати, що протистояння між владою та опозицією в умовах значного загострення ризиків безпеки не надає впевненості ринку, а отже грає проти гривні", — робить висновок Ломакович. Фактично внутрішні фактори додатково посилюють зовнішній негатив. На користь держави — поставити політичне протистояння на паузу. Проте, схоже, зараз ситуація розвивається у протилежному напрямку.

Валютний курс у 2022 році: якими будуть коливання

Прогноз курсу гривні на 2022 рік поки що будувати непросто.

"Оскільки йдуть розпродажі гривні, важко прогнозувати точку зупинки. Але, ймовірно, частина покупців спробує зафіксувати прибуток у зоні 28,6-29 USDUAH, що дозволить курсу стабілізуватися, — припускає Шевчишин. — Проте повну стабілізацію можна буде розглядати лише за наявності позитивних новин".

Експерт зазначає, що глобальний тренд на послаблення нацвалюти ще не зламаний.

"Зараз настала пауза, після якої відновиться відкат в зону 28,6-28,9 USDUAH і, залежно від новин, що надходять, далі", — говорить Шевчишин.

Зі свого боку Дмитро Чурін, виходячи з технічного аналізу графіку курсу української гривні до долара, прогнозує, що девальвація нацвалюти може продовжитися до рівня 29,50 USDUAH у найближчі два місяці. Таким чином, Україна наблизиться до історичного антирекорду курсу гривні до долара близько 30 USDUAH, який зафіксували в лютому 2015 року на тлі ескалації російської агресії та виснаження золотовалютних резервів НБУ до рівня $5,625 млрд (станом на 1 березня 2015 року).

Валютний курс та євробонди України: гра "гарячими" паперами

Євробонди України в січні 2022 року також лихоманить. Тарас Котович зазначає, що прибутковість українських єврооблігацій злетіла у четвер 13 січня, відреагувавши на риторику російської влади. Експерт має на увазі повідомлення Дмитра Пєскова, прессекретаря Путіна, про безуспішні переговори Росії зі США та НАТО і наступну заяву заступника глави МЗС РФ Сергія Рябкова про те, що Росія може розпочати військові дії стосовно України. Це вплинуло на ставлення інвесторів до випущених раніше єврооблігацій України.

"Інвестори побачили в цих заявах ризик для своїх інвестицій в українські євробонди і почали з них виходити — насамперед із паперів із погашенням у 2022 році, внаслідок чого прибутковості за ними за кілька днів досягли 25%", — розповідає Котович. Тобто інвестори побоюються, що у разі початку повномасштабних бойових дій Україна цього року не зможе погасити єврооблігації.

"Єврооблігації — відображення ставлення інвесторів до українського боргу, а зараз це токсичні активи, які йдуть під ніж, — продовжує Андрій Шевчишин. — Покупців практично немає, купувати такий небезпечний актив, але з високою прибутковістю можуть лише спекулянти або інсайдери. Але і їх поки що не видно".

Деескалація ситуації (зниження ризику вторгнення, — ред.), на думку Віталія Ломаковича, має призвести до корекції ставок, але посилення монетарної політики ФРС США й надалі негативно впливатиме на прибутковість українських (і не лише українських) боргових зобов'язань.

Економіка та ВВП: погані сигнали на 2022 рік

Ситуація, що склалася на початку року, не пройде для української економіки безслідно. На думку Віталія Ломаковича, надмірна девальвація гривні через зниження купівельної спроможності обмежить споживання, і в результаті негативно вплине на динаміку реального ВВП. Нагадаємо, Мінекономіки очікує у 2022 році зростання ВВП на рівні 3,6%. Цілком імовірно, що цей прогноз незабаром доведеться переглядати.

Ще один непередбачуваний негативний фактор — втеча капіталу.

"Девальвація гривні закладена в макропрогнозах. Але настільки масовий відтік інвестицій — безперечно ні. Інфляція підтримає гривневий ВВП, але валютний точно буде нижчим", — розмірковує Андрій Шевчишин.

"Ескалація російської агресії створила напругу на валютному ринку і ринку боргового капіталу, — продовжує Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. — Ці нові фактори ризику, що з'явилися минулого тижня, ймовірно, спонукатимуть НБУ підвищити облікову ставку до 9,5%". А, як відомо, висока облікова ставка зі свого боку стримує зростання економіки.

Отже, напевно, країну може очікувати черговий складний рік, який запам'ятається економічними та політичними потрясіннями та зниженням рівня життя.