Війна — не привід звільняти: Як законодавство регулює трудові відносини в умовах воєнного стану

Українське законодавство визначає особливості відносин працівників і роботодавців під час війни. Фокус розпитав юристів та адвокатів, які права працівниківв зберігаються у воєнний час і які варіанти залишаються у роботодавців, якщо вони не можуть виплачувати зарплату робітникам.

"Під час війни ми не вступаємо у якийсь абсолютно новий трудовий режим. Трудове право продовжує функціонувати, просто з особливостями", — розповів Фокусу Леонід Гілевич, юрист юрфірми "Ілляшев та партнери".

Що регулює трудові відносини у військовий час

Трудові відносини у військовий час принципово не відрізняються від мирних часів: у працівників є гарантії від держави, роботодавець має слідувати певним правилам, розповідають юристи.

Законодавство встановлює деякі обмеження, щоб сфокусувати усі сектори економіки на критичних галузях. Такі рамки визначені законом "Про правовий режим воєнного часу", "Про військовий обовʼязок і військову службу" та Кодексом законів про працю України (КЗПП).

"Загальні правила визначені у КЗПП, запровадження режиму воєнного стану дозволяє залучати немобілізованих працівників до інших видів робіт ("трудова повинність", із збереженням гарантій) та гарантувати збереження робочого місця за мобілізованими працівниками", — пояснила Тетяна Ященко, радниця юфірми ExpatPro.

Гарантії держави

У військовий час наймані працівники мають низку гарантій від держави.

Мобілізовані мають право на збереження за ними робочого місця і середнього заробітку. "Відповідно до ч.3 ст. 119 Кодексу законів про працю, за такими працівниками зберігається робоче місце та середній заробіток, їм виплачують грошове забезпечення з держбюджету", — розповіла Тетяна Ященко.

Ані воєнний стан, ані військові дії не є підставою для звільнення працівників, кажуть правники.

"У разі залучення на громадські роботи чи до територіальної оборони, до допомоги армії робоче місце за працівником зберігається. Зберігається також і заробітна плата. Ніхто у зв’язку з цим не може звільнити працівника з роботи чи відсторони його", — каже Ростислав Кравець, старший партнер адвокатського об'єднання "Кравець і партнери".

За його словами, до до промислових робіт мають залучати за розпорядженнями місцевих військових адміністрацій — передбачається, що у такому разі люди не втрачатимуть ані роботу, ані зарплату.

Водночас, із зарплати можуть вирахувати дні, коли людина не працювала, бо ховалася в укритті під час обстрілів.

"У ст. 111 Кодексу законів про працю визначено, що у випадку невиконання норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. Але місячна заробітна плата у такому випадку не може бути нижчою від 2/3 посадового окладу", — деталізувала Тетяна Ященко.

У військові часи можуть залучати обладнання від установ та організацій. Ростислав Кравець підкреслює, що станом на зараз за це не розроблена компенсація. Він висловив сподівання, що Кабмін найближчим часом виправить ситуацію.

Варіанти для роботодавця: простой чи неоплачувані відпустки працівників

Роботодавець, який не здатен виплачувати гроші працівникам, може обрати один із кількох варіантів дій.

"По-перше, це може бути запровадження простою у зв’язку із неможливістю підприємства здійснювати свою діяльність. Таким чином у роботодавця виникає обов’язок виплачувати не менше 2/3 заробітної плати, не звільняючи працівників", — пояснює Леонід Гілевич.

За його словами, ще один варіант — домовлятися з працівниками, щоб вони написали заяви і пішли у відпустки за власний рахунок.

"Оскільки у нас формально зараз є карантин, то неоплачувана відпустка не обмежується 15-денним строком. Наразі карантин закінчується 31 березня. Тобто теоретично можна відправити працівників, які на це згодні, у неоплачувану відпустку до кінця березня", — говорить Гілевич.

Тетяна Ященко уточнює, що війна цілком може бути приводом для ліквідації чи реорганізації підприємства: "Такі зміни є підставою для розірвання трудових договорів. У такому випадку необхідно дотриматись процедур, із попереднім повідомленням та виплатою вихідної допомоги".

Що гарантовано ФОПам

Усі державні гарантії поширюються лише на трудові відносини, підкреслює Леонід Гілевич: "Йдеться про офіційну заробітну плату і виключно про трудові відносини. Якщо хтось працює, як ФОП – відповідно, у нього таких гарантій з боку держави немає".

За його словами, у мирний час фізична особа — підприємець могла б звернутися до Держпраці, установа мала б встановити факт трудових відносин.

"Зараз цей механізм просто нереальний. Єдине — коли війна закінчиться, ФОПи можуть спробувати зробити це ретроспективно: звернутися до Держпраці або подати до суду. Зараз поки не зовсім зрозуміло, як це буде працювати. Але зараз у ФОПів немає дієвих механізмів", — резюмував Гілевич.