РФ вивчає китайську альтернативу SWIFT, щоб полагодити свій "доларопровід"

Вторгнення російських військ в Україну і подальші фінансові санкції змушують російський ринок шукати нові системи грошових переказів і, зокрема, освоювати можливості китайських фінансових систем, таких як Міжнародна онлайн-система платежів (CIPS). Але, на думку провідних економістів, КНР не ризикуватиме необмеженим доступом до світового фінансового ринку, щоб допомогти Росії. Про це повідомляє The Economist.

Можливі альтернативи SWIFT

У Китаї є три основні фінансові канали — два з них законні, один — ні. Але жоден з них не дозволить Росії повністю замінити фінансові зв'язки із західною фінансовою системою.

У Центробанку КНР зберігають російські депозити на суму близько 90 млрд доларів, переважно деномінованих у юанях. РФ і КНР мають валютний своп на 150 млрд юанів. На думку аналітиків інвестбанку Natixis, ці кошти можуть використовувати для оплати імпорту з Китаю на випадок, якщо заблокують інші способи оплати в доларах.

Вторинні санкції

Але такі транзакції можуть проводити лише в юанях. Китайські регулятори намагаються уникнути так званих вторинних санкцій із боку США. Первинні поширюються на російські фінансові установи та американські компанії, які з ними співпрацюють. Вторинні ж поки що не застосовували, але від них можуть постраждати треті особи за межами США, які співпрацюють із російськими компаніями. Навіть якщо ці угоди відповідають місцевому законодавству.

Як заявив головний редактор фінського видання Aamulehti Юссі Тууленсу, США діють на благо російської економіки.

"Пане Путін, це не санкції. Це спеціальна фінансова операція. Ми врятуємо вашу економіку!" — поіронізував журналіст у Twitter.

Аналітики консалтингової фірми Rhodium вважають, що якщо Китай дозволить Росії продавати свої активи в юанях, щоб отримати долари, це не пройде непомітно. Звісно ж, малоймовірно, що китайське керівництво піде на такий крок, щоб виручити своїх московських друзів.

Піднебесна має кілька складних фінансових мереж, які країна десятиліттями вибудовувала по всьому світу. Наприклад, мережа китайських держбанків, які працюють у головних комерційних центрах світу. Китайський банківський регулятор 2 березня заявив, що країна не підтримає антиросійські санкції, проте більшості великих банків КНР все ж таки доведеться погодитися, особливо тим, які працюють із західною фінансовою системою й у яких у США є зареєстровані юридичні особи. В чотирьох найбільших держбанків Китаю є представництва в Москві. Але, за даними Федеральної резервної системи США, ці ж банки також мають філії й в Америці. Їхні загальні американські активи станом на вересень минулого року оцінювали в 106 млрд доларів.

Це великі фінустанови, якими проходить основна частина торгового обороту між двома країнами. І навряд чи Китай піде на ризик блокування доларового клірингу заради доларових операцій із РФ. За інформацією Bloomberg, відразу після введення санкцій два великі держбанки припинили видачу доларових акредитивів на купівлю російських товарів. За словами Ніла Ширінга, провідного економіста консалтингової компанії Capital Economics, КНР не проміняє можливість необмеженого доступу до світових фінансових ринків на все те, що їм може запропонувати Росія.

Китайські карти UnionPay

Китайська держкомпанія UnionPay, яка випускає банківські картки, є ще однією розвиненою фінансовою мережею. Компанія планує збільшити свою частку на російському ринку після виходу Visa та Mastercard. Деякі російські банки вже заявили про готовність перейти на UnionPay, яка і раніше представляли у РФ.

Але це складний перехід. Російська мережа UnionPay порівняно невелика, і більшість банків немає з нею попередніх угод. За словами Зілвінаса Барейсіса з дослідницької компанії Celent, щоб отримати ліцензію банку-емітента для випуску карток, банкам доведеться довести, що вони відповідають усім вимогам мережі.

Банківські картки потрібно спочатку розробити, сертифікувати та поширити — цей процес може розтягнутися на місяці.

Картки UnionPay доступні в понад 180 країнах. У США та країнах ЄС їх додають до категорії додаткових банківських послуг, але водночас і вони можуть опинитися під вторинними санкціями за надання фінпослуг банкам із РФ.

CIPS (Cross-Border Interbank Payment System) навряд чи стане срібною кулею для Кремля, як сподіваються деякі, тому що, на відміну від SWIFT, це не система передачі даних. І закордонні банки, підключені до CIPS, як і раніше віддають перевагу SWIFT. Це означає, що антиросійські санкції й надалі поширюватимуться на будь-які транзакції між банками з РФ, які не мають доступу до SWIFT, і закордонними банками.

Китайські банки, які оминають санкції США

Як останній варіант, РФ може вдатися до фінансової допомоги з боку банків, які ухиляються від американських санкцій. КНР давно потурає своїм дрібним банкам, які фінансують країни, щодо яких діють санкції США та ООН. Як правило, масштаби такої діяльності невеликі. Проте ці спроби регулярно припиняються. У 2012 році банк Куньлунь потрапив під американські санкції за переведення 100 млн доларів в один з банків Ірану. 2017-го США звинуватили в угодах із Північною Кореєю Банк Даньдон — ще один невеликий китайський банк.

Деякі фінустанови можуть ризикнути й спробувати надати фінансову допомогу Росії, але всі ці установи — переважно дрібні рибки, а Росія зараз потребує масштабної фінансової допомоги.

Голова КНР Сі Цзіньпін називає Путіна своїм "найкращим другом", але на тлі війни в Україні виявилися деякі фінансові вразливості Китаю, через що дружба Росії та КНР може виявитися не такою вже міцною.

Нагадаємо, що тютюнові гіганти BAT та PMI вирішили не йти з Росії. Після введення санкцій компанії призупинили інвестиції у РФ, але продовжать виплачувати зарплати співробітникам.

Раніше Фокус повідомляв про те, що країнам Заходу вдалося буквально "скасувати" Росію. Все більше закордонних компаній йдуть з російського ринку: репутаційні ризики виявилися вагомішими навіть за значні фінансові втрати.