Сплачуйте за рахунком. Як закон регулює бізнес-відносини у воєнний час

В українському законодавстві, як і в законодавстві Німеччини, Франції, інших країн континентальної Європи є таке поняття, як обставини непереборної сили або форс-мажор. Це умови, які дають сторонам виконати умови договору. В такому разі сторона не нестиме відповідальності за невиконання. Але як тільки форс-мажор припинить заважати, треба буде виконати все, про що домовлялися.

"На мою думку, всі компанії, які зараз працюють, повинні знаходити між собою порозуміння і домовлятися. Тому що може бути можливість оплати, але компанія не має грошей, тому що з нею не розрахувалися інші підрядники або замовники. Потрібно шукати компроміси. Тому що суд — це не найпростіший спосіб вирішення суперечки. Це останній можливий спосіб", — каже Фокусу Михайло Ілляшев, керівний партнер юрфірми "Ілляшев та Партнери".

Війна як форс-мажор та обставини непереборної сили

Торгово-промислова палата України опублікувала листа, яким засвідчила військову агресію РФ проти України, що стало підставою для запровадження воєнного стану та є форс-мажорною обставиною.

"Це не означає, що через війну можна не виконувати свої зобов'язання. Це означає, що на час дії форс-мажору сторона звільняється від відповідальності за невиконані зобов'язання, — зазначає Марта Береза, юристка юрфірми "Кушнір, Яким'як та партнери".

За її словами, для того, щоб умови вважали форс-мажором та особа звільнялася від відповідальності за порушення зобов'язання, потрібно довести непередбачуваність обставин на момент укладання договору, незалежність від волі сторін, безпосередній вплив обставин на можливість виконати зобов'язання за договором.

Отже, необхідно, щоб війна безпосередньо впливала на можливість виконати зобов'язання.

"Тобто, якщо підрядник мав виконати будівельні роботи в Гостомелі, то зараз очевидно, що форс-мажор заважає виконати ці зобов'язання. Якщо ж підрядник мав виконати будівельні роботи в Мукачево — навряд чи можна говорити про те, що війна є обставиною непереборної сили й унеможливлює виконання зобов'язань", — пояснює Михайло Ілляшев.

А ось відсутність коштів у боржника — не підстава для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, каже Марта Береза ​​із посиланням на абз. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України. Тому стороні, яка має грошові зобов'язання, досить складно буде довести наявність форс-мажору.

Як підприємець може скористатися форс-мажором

Марта Береза ​​пропонує план дій для підприємця, який планує скористатися форс-мажорною обставиною:

• перевірити форс-мажорне застереження в договорі та порядок його застосування;
• зібрати пакет документів, зокрема, копію договору, копії документів про виконані та невиконані зобов'язання, копії документів, що підтверджують неможливість зробити розрахунки, копію загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо війни Росії проти України;
• повідомити бізнес-партнера відповідно до порядку, передбаченого договором, що настали форс-мажорні обставини, та надіслати зібраний пакет документів.

Юрист судової практики юридичної консалтингової компанії "Де-Юре" Владислав Мартинчук наголошує: якщо договір регулює українське законодавство, на війну як форс-мажор можна спиратися, навіть якщо в договорі чи контракті не передбачено, що війна — це обставина непереборної сили.

Санкції за невиконання зобов'язань

Наслідки невиконання зобов'язань залишаються незмінними, каже Владислав Мартинчук: це стягнення основної заборгованості, а також втрат від інфляції та відсотків за користування чужими грошима, стягнення штрафних санкцій, якщо вони передбачені договором чи законом.

"Наразі можливості стягнення грошей у примусовому порядку суттєво обмежені. Водночас слід пам'ятати, що після стабілізації ситуації в Україні можливість звичного стягнення боргів у примусовому порядку відновиться", — зазначає Мартинчук.

Теоретично суди мають працювати й зараз. Рада суддів України 24 лютого ухвалила рішення "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні", яким запевнила, що суди продовжуватимуть свою діяльність в умовах воєнного стану, наголосила Марта Береза.

На практиці більшість господарських судів призупинили розгляд справ, каже Владислав Мартинчук. За його даними, дехто ще працює — принаймні господарські суди Вінницької та Хмельницької областей, а також Північно-західний апеляційний господарський суд продовжують розгляд усіх справ, які розглядали й до введення воєнного стану.

Зі свого боку, Михайло Ілляшев каже, що його юрфірма супроводжує понад 500 судових процесів, і в жодному з них розгляд справ зараз не відбувається.