Криза на порозі: навіщо Центробанк РФ посилює контроль над банками і чи чекати банкопада

Центробанк Росії повідомив про введення уповноважених представників у 105 російських банків.

Зокрема, у списку згадані такі великі гравці:

• Сбербанк РФ
• доньки "Райффайзен Банку"
• дочірній банк французької групи Societe Generale
• Хоум Кредит енд Фінанс Банк
• ВТБ
• Россільгоспбанк
• Тінькофф
• Альфа Банк

"Формально Центробанк має право направити уповноваженого представника в кредитні організації для контролю за їх теперішньою роботою, якщо банк отримав кредит від Зовнішекономбанку або Центробанку строком понад місяць або якщо в кредитній організації розміщені на депозитах гроші федерального бюджету. Уповноважений представник може брати участь без права голосу на засіданнях органів управління банком", — пояснює Фокусу Адріан Козловський, заступник директора відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні.

На його думку, влада РФ так намагається превентивно реагувати на виклики, що постали перед банківською системою через розв'язання Росією повномасштабної війни в Україні і санкціями.

Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, ексзаступник голови департаменту НБУ, назвав Фокусу дві можливі причини для введення кураторів:

• спроби ЦБ РФ контролювати банки та втручатися у їх операційну діяльність;
• підозри щодо ризиків неплатоспроможності банків.

"Думаю, тут можливий перший варіант. Якби дійсно існували ризики неплатоспроможності для такої великої кількості банків, регулятор не став би про це говорити публічно. Це дуже ризиковано, оскільки виникає більша ймовірність відтоку коштів з таких банків. А так виглядає, що ЦБ РФ фактично каже: ми беремо ці банки в управління", — коментує Дубогриз.

На думку Дубогриза, список банків, серед яких багато фінустанов із закордонним капіталом, підтверджує версію про спробу за допомогою кураторів Центробанку контролювати і ці банки, і будь-які операції їхніх нерезидентів-акціонерів.

Сергій Бенедисюк, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A Юридичної групи LCF додає, що Центробанк зазвичай вводить кураторів у разі надання банкам стабілізаційних кредитів або у разі погіршення фінансових показників до рівня, що загрожує невиконанням зобов'язань, зокрема щодо повернення коштів вкладникам. Іншим можливим мотивом, на думку співрозмовника Фокусу, також є бажання держави контролювати діяльність банків у ручному режимі.

Фінансовий експерт Віталій Шапран у своєму повідомленні у Фейсбуці назвав введення кураторів у банки "першим офіційним визнанням банківської кризи".

"Введення кураторів у 105 банків РФ, незалежно від основного мотиву такого рішення, говорить про значний обсяг кризових явищ у Росії, — коментує Сергій Бенедисюк. — Санкції діють, і кризові явища в економіці РФ набирають обертів".

"Передбачити подальший розвиток банківської кризи складно, але в умовах відключення від swift більшості банків, виходу Visa і Mastercard з країни, падіння ВВП, відсутності доступу до технологій очевидно, що більшість банків не витримає такого удару, а активи й надалі концентруватимуться в держбанках", — коментує Адріан Козловський. Він упевнений: надалі негативні тенденції посилюватимуться дефолтом корпоративних позичальників та клієнтів-фізосіб.

Однак Євген Дубогриз зазначив, що нинішнє запровадження кураторів сигналізує про майбутні кризи або про спроби їх запобігти. З погляду співрозмовника Фокусу, зараз у РФ немає банківської кризи, паніки або відтоку вкладів, тому що з Росії, фактично відрізаної від фінансового світу, кошти виводити просто нікуди.

Раніше Фокус аналізував, чи є ризик банкрутства банків в Україні через війну з Росією.

Як повідомлялося, Росія зазнала дефолту за зовнішнім боргом.