Фінляндія заарештувала активи братів Ротенбергів та засновника Yandex

Російські підприємці втратили активи у Фінляндії. Це Аркадій Волож, Борис та Аркадій Ротенберги, повідомляє фінське видання Helsingin Sanomat.

Повідомляється, що під арешт потрапили активи найбільшої російської пошукової компанії "Яндекс", яку започаткував Аркадій Волож. Навесні 2022 року компанія перейменувалася на Global DC Oy, а росіянин Аркадій Волож звільнив місце гендиректора, щоб уникнути санкцій. Але ці перестановки йому не допомогли.

У Фінляндії "Яндекс" керує транспортною службою Yango та володіє центром обробки даних у громаді М'янтяля, відпрацьоване тепло якого використовується у значній частині виробництва централізованого теплопостачання М'янтьсяля.

Також під арештом тепер акції компанії Lengvik Capital, якою володіють брати Ротенберги. Зазначається, що Långvik Capita має частки в двох інших компаніях, зокрема найбільший критий льодовий стадіон країни в передмісті Гельсінкі.

Завдяки арешту активи компаній не можуть передати у заставу або продати без дозволу судового пристава. Щодо Ротенбергів, то це тимчасові заходи, які зазвичай передують фактичному рішенню про конфіскацію.

За інформацією журналістів, нові рішення про арешт фінська влада ухвалила в серпні та на початку вересня 2022 року. Волож і брати Ротенберги перебувають у списку санкцій Євросоюзу.

Як російські активи забирають в Україні

Як пояснили Фокусу опитані експерти, в Україні є низка правових шляхів для арешту та конфіскації майна, пов'язаного з країною-агресором. Зокрема, керівний партнер адвокатського об'єднання "Чудовський та партнери", адвокат Ігор Чудовський вказує на ухвалений 12 травня 2022 року закон про конфіскацію майна росіян та білорусів (№7194). Йдеться про зміни, прийняті до Закону "Про санкції", що вже діє в Україні.

"Цей закон передбачає можливість конфіскації та стягнення в дохід держави активів фізичних або юридичних осіб, а також активів, якими ці особи можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися, — уточнює Чудовський. — Йдеться про повне позбавлення громадян РФ та РБ права власності на майно в Україні та за її межами”.

Агія Загребельська, засновниця Ліги антитрасту, зазначає, що правовий механізм поводження з активами, пов'язаними з країною-агресором, передбачений законом "Про санкції" та передбачає наступний алгоритм:

• Президент або Верховна Рада (з ухвалою) або Кабінет міністрів (колегіально) або Служба безпеки України або Національний банк звертаються до РНБО щодо блокування російського активу
• РНБО приймає рішення
• Рішення РНБО затверджує президент
• Мін'юст готує необхідні документи щодо цього активу та звертається до ВАКС
• ВАКС приймає рішення про конфіскацію
• оскарження, виконання рішення ВАКС

Агія Загребельська додає, що в результаті на російські активи в Україні очікує конфіскація, продаж і покриття завдяки вирученим коштам частини завданої агресією Росії збитків. Проте співрозмовниці Фокусу поки не відомі успішні прецеденти виконання цього алгоритму.

В АРМА на запит Фокусу відповіли, що сьогодні в Україні діють три механізми, в межах яких розшукуються, заарештовуються та конфіскуються російські та білоруські активи:

• Примусове вилучення активів на основі рішення РНБО та указу президента без рішення суду
• Стягнення активів на користь держави після накладення санкцій після рішення Вищого антикорупційного суду
• Арешт та конфіскація активів за рішенням суду в рамках кримінальних проваджень

"Саме третій шлях використовується найчастіше. Правоохоронці порушують проти росіян, білорусів та колаборантів кримінальні справи, накладають арешт на їхні активи та у багатьох, але не у всіх випадках, передають їх в управління АРМА", — уточнюють в агентстві.

Раніше Фокус повідомляв, що в Україні заарештували майно росіян та білорусів на суму 53 млрд грн. Також Фокус писав про арешт майна, що належить російському бізнесменові Володимиру Крупчаку на суму понад 10 млрд грн.