Персонал не йде воювати: як і кого можна забронювати від мобілізації в Україні

Бронювання працівників на особливий період сьогодні здійснюється на підставі статей 24-25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Там зазначено, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення). Всупереч, здавалося б, детальному законодавчому врегулюванню питання бронювання співробітників, це бізнесу зовсім не допомагає захистити ключовий персонал від відправлення на військову службу. Про це пише Фокус у новій статті "Військкомам тут не місце. Навіщо парламент ухвалив закон про бронювання співробітників компаній".

Серед складнощів, які не дозволяють бізнесу бронювати персонал, було озвучено такі:

- відсутність мобілізаційних завдань;

- час узгодження бронювання органами влади, яке практично становить 5-6 тижнів;

- неузгодженості щодо формату документа, яким підтверджується бронювання та необхідних віз та реквізитів на ньому,

- питання з виїздом заброньованих працівників за кордон у виробничих цілях, попри наявність усіх передбачених законодавством документів.

Ухвалений ВРУ законопроєкт №7687 вносить до списку тих, хто може бронювати своїх співробітників, дві нові категорії. Перша — це підприємства, які виробляють товари, виконують послуги для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань (тобто бронювати персонал зможуть і ті, хто не має мобілізаційних завдань чи держзамовлення від Міноборони). Друга — підприємства, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

"Законопроєкт не стосується врегулювання самої процедури бронювання, вона регулюватиметься на рівні ухвали КМУ. Водночас він сприятиме розширенню переліку тих підприємств, які зможуть бронювати своїх працівників", — пояснила Яна Михайлюк, адвокатка, радниця TOTUM LF.

Керівний партнер ЮК Winner Ігор Ясько наголосив: законопроєкт №7687 надав уряду повноваження розробити новий порядок бронювання, який має містити критерії віднесення підприємств до критичних.

Хоча законопроєкт і передбачив кілька важливих змін, документ, на жаль, не зняв проблемних питань процедури бронювання співробітників. Також документ покладає деталі реалізації на Кабмін, де невдовзі мають вирішити, що це за підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

"Законопроєкт №7687 може подолати проблему отримання бізнесом мобілізаційних завдань, які на практиці фактично неможливо отримати через їхню невелику кількість або взагалі відсутність. Водночас для його повноцінної імплементації ще необхідне прийняття Кабінетом Міністрів України підзаконного акта або підзаконних актів. Хоча законопроєкт №7687 і не задовольнить усі побажання бізнесу, він все ж таки може полегшити процедуру бронювання та дозволити бізнесу здійснювати свою діяльність більш передбачувано шляхом бронювання критично необхідних працівників", — вважає радник ЮФ "Ілляшев та Партнери" Леонід Гілевич.

Нагадаємо, право на бронювання співробітників є у держорганів та деяких комерційних підприємств, якщо у них є контракти на постачання ЗСУ та іншим військовим формуванням України, контракти на постачання продуктів та медикаментів населенню, і якщо йдеться про підприємства проміжних ланок щодо забезпечення таких контрактів (зв'язок має бути підтверджено документально).

Як раніше писав Фокус, за інформацією Європейської Бізнес Асоціації, з травня процес бронювання критично важливих працівників майже зупинився у зв'язку з практичною неможливістю укладання договорів на мобілізаційні завдання, яких просто не виявилося на рівні органів місцевої влади.