Відстрочка від мобілізації. Що змінюється в правилах бронювання співробітників

Наприкінці січня відбулося те, чого бізнес напружено чекав із середини 2022 року, — на засіданні Кабмін затвердив новий Порядок бронювання військовозобов'язаних, а також Порядок та критерії визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки. Відповідні зміни запроваджує постанова КМУ №76 від 27 січня 2023 року "Про деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час".

Як нагадує Ганна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), близько пів року стару процедуру бронювань було заблоковано тому, що підприємства не мали можливості отримати мобілізаційні завдання. "У новій процедурі з'явилася можливість отримати бронювання без мобілізаційного завдання, тож ми сподіваємося, що вона стане більш простою та зрозумілою, а для бізнесу буде розблоковано процес бронювання ключових працівників", — коментує Дерев'янко.

На думку Віталія Оджиковського, партнера Sayenko Kharenko, очікується, що бронювання буде відновлено після паузи, яка тривала під час обговорення та підготовки нової процедури.

"Основною вимогою бізнесу було отримання більш прозорих та чітких правил бронювання, і новий порядок надав бізнесу те, чого він бажав, — коментує співрозмовник Фокуса. — У той же час нові правила виявилися дещо комплекснішими, ніж очікувалося, а окремі вимоги стали недосяжними для підприємств середнього та малого бізнесу".

Економічний фронт. Які компанії мають право забронювати працівників

Як зазначає, Тетяна Ященко, партнерка EXPATPRO, оприлюднений порядок справді вирішує питання бронювання працівників в Україні, принаймні, у ньому зазначені критерії, які дозволяють підприємствам зрозуміти, чи можуть вони взагалі на це претендувати.

Забронювати персонал від мобілізації можуть такі чотири категорії:

• органи державної влади чи місцевого самоврядування;
• підприємства, які мають мобілізаційні завдання;
• підприємства, які здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення потреб ЗСУ;
• бізнес, функціонування якого є критично важливим для економіки та забезпечення потреб населення.

Ященко уточнює, що перші три групи можуть одразу звертатися за бронюванням працівників, а представники останньої групи мають спочатку підтвердити, що вони є критично важливими для економіки.

Яна Михайлюк, адвокатка, радниця TOTUM LF додає, що постанова Кабміну окремо уточнює, що бронювати працівників також можуть такі організації:

• спеціалізовані установи ООН
• іноземні дипломатичні установи в Україні
• представництва донорських установ
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги
• представництва міжнародних організацій
• міжнародні та українські неурядові організації, що реалізують гуманітарні проєкти за рахунок міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період

На думку Миколи Гелетія, старшого юриста CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, найцікавішою новацією стала саме поява можливості бронювання персоналу критично важливих підприємств, завдяки чому низка нових компаній, для яких раніше процедура бронювання була недоступна, зможуть нею скористатися.

Для визнання підприємства критично важливим для економіки застосовується наступний перелік критеріїв:

• загальна сума сплачених податків та інших зборів: від еквіваленту 1,5 млн. євро;
• сума надходжень в іноземній валюті – від еквівалента 32 млн. євро;
• стратегічне значення для економіки та безпеки країни відповідно до постанови КМУ №83 від 2015 року;
• важливе значення задоволення потреб територіальної громади;
• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
• розмір зарплати: не менша за середню по регіону;
• резидентство "Дія Сіті".

Щоб скористатися можливістю забронювати персонал, компанії потрібно відповідати трьом із семи критеріїв

"Окремі критерії досить легко досяжні, як, наприклад, відсутність заборгованості з ЄСВ або розмір середньої зарплати, — уточнює Микола Гелетій. — Інші передбачають досить високі пороги зі сплати податків або надходжень іноземної виручки, чим зможуть скористатися, переважно, великі компанії та експортні галузі".

Є й деякі секторальні відмінності. Гелетій наголошує, що IT-сектор може скористатися резидентством "Дія Сіті" як окремим критерієм, що значно підвищує доступність бронювання для галузі. Відповідно, бронювання стає доступним навіть для малого та середнього IT-бізнесу. Нагадаємо, "Дія Сіті" – стимулюючий правовий та податковий режим для IT-компаній в Україні, який почав діяти у 2022 році напередодні повномасштабного вторгнення Росії. І на кінець 2022 року кількість резидентів сягнула 428.

Крім того, відповідати лише двом, а не трьом критеріям, зможуть представники наступних сфер :

• паливно-енергетичний комплекс;
• підприємства охорони здоров'я, освіти та науки, фізичної культури, спорту та соцзахисту державної чи комунальної власності;
• лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телевізійне мовлення.

Важливо

Новий порядок військового обліку. Що змінюється для тих, хто виїхав за кордон, для жінок і роботодавців

Бронь не для всіх. Які чинники завадять забронювати персонал від мобілізації

Опитані Фокусом експерти попереджають: бронювання персоналу залишається практично недосяжним для невеликих компаній, які не пов'язані з IT та не є резидентами "Дія Сіті".

"Представникам малого бізнесу буде досить складно забронювати своїх працівників: відповідності об'єктивним критеріям досягти практично неможливо, а важливість значення для територіальної громади або галузі — це доволі абстрактні визначення", — зазначає Тетяна Ященко.

Юрист Sayenko Kharenko Тарас Швець додає, що теоретично, малі та середні підприємства можуть спробувати отримати мобілізаційні замовлення або надавати послуги чи товари для задоволення потреб ЗСУ, що також дає підстави для бронювання.

"Але, як показує практика, отримати такі замовлення або домовитися про надання товарів чи послуг ЗСУ на постійній основі виявляється не так вже й просто. Тому малий і середній бізнес у цьому плані менш захищений, ніж великий", — робить висновок Швець.

Яна Михайлюк погоджується, що підстав для бронювання персоналу позбавлена значна кількість малих і середніх підприємств. Однак, за словами співрозмовниці Фокуса, навіть невелика компанія може отримати таке право в тому випадку, якщо буде залучена у виконанні гуманітарного проєкту за кошти міжнародних донорів, якщо такий проєкт є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення (будівництво житла для ВПО тощо).

Крім того, співрозмовники Фокусу вказують і на деякі спірні моменти.

"Постанова КМУ №76 від 27 січня 2023 року не містить чіткого переліку критеріїв, яким має відповідати компанія, що має важливе значення для галузі національної економіки або задоволення потреб територіальної громади, тож присвоєння особливого статусу матиме індивідуальний характер та залежатиме від рішення відповідного держоргану, до якого буде скеровано звернення компанії", — зазначає Василь Пелепецький, адвокат Фінансової компанії Activitis.

Тетяна Ященко також наголошує, що з тексту ухвали незрозуміло, які саме податки можна включити до розрахунку відповідності першому критерію — зокрема, чи можна враховувати суму зарплатного податку на доходи фізосіб, які підприємства перераховують до держбюджету.

За словами Василя Пелепецького, відкритим залишається питання, чи має право компанія, якій відмовили у наданні особливого статусу, і, відповідно, позбавили можливості бронювати своїх працівників, оскаржити це рішення, і якщо так, то який порядок такого оскарження.

Бронь від мобілізації. Покроковий алгоритм дій для підприємств

На думку Віталія Оджиковського, для більшості компаній, незалежно від сфери діяльності, найбільш реалістичним, але далеко не гарантованим, шляхом бронювання співробітників стало набуття статусу критично важливого підприємства. Тарас Швець уточнює, що такий статус надає профільний орган виконавчої влади: для ІТ-компаній – Мінцифри, агросектору – Мінагрополітики, фармбізнесу – Міністерство охорони здоров'я.

Підприємствам, які рухаються цим шляхом, Микола Гелетій радить наступний алгоритм дій:

• підтвердити статус критичного підприємства з відповідним галузевим міністерством чи місцевою адміністрацією;
• після отримання схвального рішення, звернутися до цього органу зі списком військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання. До списку можна внести до 50% військовозобов'язаних працівників, а у разі наявності обґрунтованої потреби, і більше, за винятком залучених компанією незалежних підрядників (ФОП) або гіг-фахівців. Керівники та їх заступники підлягають бронюванню незалежно від віку, військового звання та військово-облікової спеціальності. Щодо інших працівників враховуватимуться обмеження щодо заборони бронювання представників дефіцитних для ЗСУ військово-облікових спеціальностей.
• список після погодження з Генштабом ЗСУ передається органом до Мінекономіки, де ухвалюють рішення про бронювання військовозобов'язаних;
• про прийняте рішення повідомляють місцеві Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
• працівникові надається виписка з рішення, яка підтверджує надання відстрочки військовозобов'язаному. Максимальний термін бронювання — 6 місяців.

Наразі багато що виглядає в новому порядку обнадійливо — як для бізнесу, так і для самих військовозобов'язаних. Але не виключені й казуси, а також те, що Кабмін може через деякий час змінити правила гри. І, головне, — є побоювання, що все ж таки процедура бронювання буде занадто сильно зав'язана на ручному управлінні, і механізм все рівно буде пробуксовувати.

"Можна прогнозувати, що після запуску нового порядку кількість заброньованих може істотно збільшитися, — підсумовує Микола Гелетій. — Але якщо зростання буде занадто стрімким, не виключено, що влада може переглянути підхід до критеріїв, почати блокувати або затягувати процедуру".