Генератори або релокація: що обрав бізнес для подолання блекаутів і скільки це коштувало

"Ми в Асоціації, спілкуючись з глобальними компаніями, часто чуємо від них, що вони б, напевно, просто не змогли працювати за таких умов", — розповіла в коментарі Фокусу Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Бо за словами співрозмовниці видання навіть кількамісячний енергетичний терор не змусив український бізнес зупинитись й 99% компаній, що входять в асоціацію, так чи інакше, продовжують роботу.

Про те, як український бізнес прилаштувався до роботи в умовах російського енергетичного тероризму й яких збитків це завдає компаніям Фокус пише в своєму нещодавньому огляді "Чорна діра. Скільки коштів витягнув з України російський енергетичний тероризм".

Деякі підприємства готувалися до вірогідних перебоїв з енергопостачанням заздалегідь, інші швидко реагували на виклики після початку масованих ракетних обстрілів восени 2022 року. Згідно з опитуваннями ЄБА, щоб захиститися від згубного впливу відключень електроенергії, українські компанії вдалися до наступних кроків:

• встановлення генераторів чи інших джерел безперебійного живлення: 86%;
• забезпечення альтернативних джерел зв’язку та Інтернету: 65%;
• перенесення даних у хмарні сховища: 25%;
• проведення заходів з кібербезпеки: 22%;
• релокація підприємств або персоналу: 10%.

В підготовку до відключень електроенергії бізнес був змушений інвестувати суттєві кошти. Відповідно до опитування ЄБА, серед членів асоціації станом на кінець 2022 року витрати були наступними:

• 40% компаній: до $50 тис.;
• 22%: $50-100 тис.;
• 24%: $100-200 тис.;
• 14%: понад $200 тис.

Важливо

Кава, генератор, Starlink. Як і де працюють українці, коли немає світла та зв'язку

В Нацбанку у відповідь на запит Фокусу раніше повідомили, що перебої та обмеження постачань електоенергії позначилися на представниках всіх видів економічної діяльності, але суттєва частина бізнесів адаптувалася до складних умов, змінюючи графіки роботи та використовуючи генератори. При цьому, особливу гнучкість проявила роздрібна торгівля та частина сфери послуг. Крім цього, в НБУ зазначили, що дефіцит електроенергії мав менший негативний вплив на сільгосп-підприємства, за виключенням тепличних господарств та напрямку тваринництва.

У кожної галузі є своя специфика протистояння енергетичному тероризму. Розглянемо шляхи адаптації бізнесу до складних умов на прикладі агросектору. За словами аналітика УКАБ Світлани Литвин, українським аграрокомпаніям та фермерським господарствам в умовах значних фінансових обмежень через низьку ціну на зернові та олійні культури довелося інвестувати в альтернативні джерела енергії, а саме:

• встановлення дизельних та твердопаливних генераторів;
• використання пелет із лушпиння насіння соняшнику для сушіння зерна;
• зменшення втрат тепла в зерносушарках, їх утеплення та інші заходи, що запобігають втратам;
• заміна двигунів та елементів елеваторів, які споживають менше електроенергії.

Крім цього, аграрії, за словами Світлани Литвин, розпочали наступні довготривалі проєкти у напрямку енергонезалежності та енергоефективності:

• встановлення сонячних батарей;
• будівництво біогазових заводів.

"В цілому агросектор України витримав зимовий енергетичний тероризм, хоча зі значними фінансовими втратами, — коментує Світлана Литвин. — Дещо допомогло включення частини підприємств агросектору до об’єктів критичної інфраструктури, що зменшило частоту відключень, але зростання витрат призвело до підвищення вартості продукції для кінцевих споживачів. Проте глобально це не зруйнувало галузь, а дало поштовх до пошуку більш оптимальних варіантів в майбутніх періодах".

Раніше Фокус писав, як в умовах повномасштабної війни і російського енергетичного тероризму працює український IT-сектор. Також Фокус аналізував, чому в Україні подорожчали фрукти і овочі і до чого тут перебої з енергопостачанням.