Чорна діра. Скільки коштів витягнув з України російський енергетичний тероризм

Українцям взимку 2022-2023 років довелося вивчити раніше малознайоме слово "блекаут" — так почали називати порушення в роботі енергосистеми, простіше — тривалі відключення світла. Про те, що в Україні будуть відключення, Фокус писав ще влітку 2022 року, хоча на той момент про масштаб можливих блекаутів ще було мало відомо. А в результаті з жовтня 2022 року через численні російські атаки енергетичної інфраструктури країна зіткнулася зі значним дефіцитом електроенергії, а українські міста та села занурилися у темряву. Найбільш "темним" періодом були листопад та грудень 2022 року. Фокус дізнався, як енерготероризм РФ впливав на українців, їх доходи, загальний стан економіки та ситуацію з розвитком бізнесу.

Дефіцит та весна. Чи довелося українцям справді пережити блекаут

Якби часто не вживалося у ЗМІ слово "блекаут", експерт з енергетики Максим Білявський зазначає, що взимку в Україні не було блекауту в класичному розумінні, тобто повної втрати генерації, а мав місце лише "браунаут" — поділ енергосистеми на острови.

Довгоочікувана весна 2023 року принесла українцям надію на світло. Однак у ніч з 8 на 9 березня, коли Україна вже понад чотири тижні не відчувала дефіциту електроенергії, ворог знову зробив спробу дестабілізувати енергопостачання в країні. Відповідно, в історії про блекаут, на жаль, поки що рано ставити крапку, але попередні підсумки темної воєнної зими підвести необхідно.

Почнемо з гуманітарного виміру. "У діях терористичних військ російської федерації однозначно був геноцидальний намір: максимально збільшити кількість споживачів, які не здатні підтримувати необхідну температуру у своїх будинках, що впливатиме на морально-психологічний стан суспільства, — наголошує Максим Білявський. — Такі дії ще належить оцінити Міжнародному кримінальному суду у порядку статті 5 Римського статуту".

Співрозмовник Фокусу додає, що судячи з злочинного наміру та безпрецедентних масштабів руйнувань, на оцінку збитків потрібно багато часу, але відповідна робота в Україні вже йде.

"Підрахунок шкоди може відбуватися за різними критеріями, але вже можна говорити, що російський тероризм, воєнна агресія та загарбницька позиція призвели до непоправної шкоди для українського народу. Втрата життів воєнних та цивільного населення завжди нагадуватиме про те, наскільки російська сторона винна в злочині людства", — розмірковує Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Великий мінус. Який удар енергетичний терор завдав українській економіці

Наслідком російського енергетичного тероризму стали не лише страждання українських громадян, а й величезні втрати економіки. Оскільки базової економічної статистики за останній квартал 2022 року на момент підготовки публікації не було, експерти можуть робити лише оціночні припущення. І, відповідно, такі оцінки суттєво відрізняються.

Зокрема, Віктор Шулік, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства "IBI-Рейтинг" вважає, що без пошкоджень енергогенеруючих об'єктів скорочення економіки у 2022 році могло становити лише 12-14% проти нинішніх понад 30%. Відповідно, негативний внесок енергетичного тероризму у 2022 році становить 16-18 процентних пунктів (п.п.).

У 2023 році згубний вплив енергетичного тероризму продовжується. Дмитро Чурін нагадує, що на цей рік попередні прогнози були набагато оптимістичнішими — за різними оцінками передбачалося зростання економіки на 3-4%. Однак тепер очікування переглядаються у бік погіршення, і навіть мінімальна позитивна динаміка має гарний результат.

Зокрема, як нещодавно писав Фокус, поточний макропрогноз НБУ на 2023 рік передбачає зростання ВВП на 0,3% та уповільнення інфляції до 18,7%. За цим сценарієм негативний внесок дефіциту електроенергії в динаміку ВВП у НБУ оцінюють у 1,9 процентних пункти (п.п.) у 2023 році, і ще у 0,6 п. п. у 2024 році. Якщо реалізується негативний сценарій, згідно з оцінками НБУ, ВВП у 2023 році через енергетичний тероризм втратить 3,6 п. п. та у 2024 році ще у 1,5 п. п.

Важливо

Енергетичний тероризм продовжується: у Нацбанку розповіли, що це означатиме для України

Однак у НБУ випромінюють оптимізм і за умови відсутності подальших руйнувань енергетичної інфраструктури висловлюють готовність покращити прогноз динаміки реального ВВП у 2023 році під час наступного прогнозного циклу до 27 квітня 2023 року. Щоправда, про це у Нацбанку у відповідь на запит Фокусу повідомили до масованого ракетного удару в ніч із 8 по 9 березня.

Оцінки експертів відрізняються від прогнозів Нацбанку. Наприклад, учасники нещодавнього консенсус-прогнозу оцінили можливу динаміку ВВП України у 2023 році від -4,6% до +5,5%.

Важливо

Очікування погіршились: експерти розповіли, скільки триватимуть війна та падіння економіки

"При пошкодженні генерації доводиться закуповувати дороге обладнання та імпортувати електроенергію хоча б для функціонування критичної інфраструктури. Іншою проблемою 2023 року, швидше за все, стане дефіцит сировини для генерації електроенергії з викопних джерел та для атомної генерації", — продовжує Віктор Шулік. Тобто, якщо бойові дії будуть йти до кінця року, а удари по інфраструктурі продовжаться, співрозмовник Фокусу очікує 2023 року спад в економіці, навіть попри базу порівняння, ще до 10-15% ВВП.

Мільярдні втрати. Як удари росіян по інфраструктурі вплинули на енергетичний сектор

Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій, звертає увагу на два фактори, які дещо пом'якшили можливі наслідки атак ЗС РФ на енергетику України:

• тепла зима, завдяки якій не реалізувалися сценарії, ймовірні в суворіших погодних умовах (злив систем опалення, евакуація громадян тощо);
• завдання ракетних ударів переважно по підстанціям, а не виробничим потужностям, які залишилися в робочому стані.

На думку Корольчука, адекватним еквівалентом понесених енергосистемою втрат варто вважати вартість поточного ремонту енергоінфраструктури, яка поки що становить $1,5 млрд (близько 60 млрд грн). Оперативні ремонти, за словами експерта, в основному закінчили до середини січня, після чого промисловість почала стабільніше отримувати електроенергію. Наразі ведуться планові роботи. Однак нові атаки блискавично можуть вносити корективи, що й сталося у ніч проти 9 березня.

Корольчук уточнює, що допомога міжнародних партнерів часто стосувалася пошуку необхідного обладнання, яке підходить чи може бути переналаштоване під українську енергомережу та, здебільшого, така допомога надходила у формі товарів чи послуг. Однак мова про повне переобладнання та модернізацію нашої енергосистеми може йти лише у віддаленій перспективі.

Окремо експерти нагадують, як змінилася ситуація із попитом на електроенергію. Віктор Шулік каже, що, згідно з довоєнними даними за 2020 рік, структура кінцевого споживання енергоресурсів в Україні була такою:

• промисловість: 33,4%;
• домогосподарства: 28,5%;
• транспорт: 16,8%;
• сектор послуг: 10,2%;
• інше: 11,1%.

У період війни ці показники суттєво трансформувалися. "Попит на електроенергію зменшився приблизно на 35%, а структура споживачів змінилася — найбільша частка тепер належить домогосподарствам, яким електроенергія відпускається за пільговою ціною [ від 1,44 до 1,68 грн за кВт·год, залежно від обсягу споживання]", – розповідає Максим Білявський.

Як пояснює експерт, через низькі ціни на енергетичний сектор падає фінансове навантаження, яке доводиться покривати за рахунок підвищення цін для промислових підприємств, через що деякі бізнеси призупинили діяльність. Водночас, Білявський вважає, що за теперішнього балансу генерації поточні ціни на електроенергію не покривають усіх потреб у ремонті.

Низка постраждалих. Хто найбільше втратив через енергетичний тероризм

Окрім енергетиків від російського ракетного тероризму постраждали практично всі галузі української економіки. Оскільки Держстат не оприлюднить дані експертам, щоб оцінити глибину проблем різних секторів економіки, доводиться покладатися на опитування НБУ, наведене в інфляційному звіті за січень 2023 року, а також галузеві огляди.

"Зараз ми можемо лише констатувати знищення або пошкодження понад 200 об'єктів енергетики та суттєві обмеження енергоспоживання промисловості, насамперед – металургії, машинобудування, хімічного сектора, виробництва продуктів харчування, – продовжує Віктор Шулік. – Крім того, через перебої з електроенергією втрати зазнає торгівля, сфера побутового обслуговування, логістика, будівельний сектор, птахівництво, тепличне господарство тощо.

За словами Ганни Дерев'янко, виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), негативний вплив відключень електроенергії на свою роботу зазнала більшість компаній із різних індустрій. Про це заявили 82% членів асоціації.

Дмитро Чурін для приблизної оцінки динаміки реального сектору також пропонує орієнтуватися на операційні результати великих публічних українських компаній, таких як Метінвест, Кернел, МХП та Ferrexpo.

"На жаль, виробничі показники зазначених підприємств за останній квартал 2022 року були досить невтішними. Зокрема, залізорудна компанія Ferrexpo у своєму звіті прямо вказала, що падіння випуску продукції на 85% у річному вимірі за жовтень-грудень стали наслідком відсутності нормального електропостачання з- за постійних обстрілів енергетичної інфраструктури державою-агресором", — розповідає співрозмовник Фокусу.

Важливо

Не лише "Азовсталь". Скільки металургійних заводів втратила Україна під час війни

В агросекторі аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин виділяє чотирьох найбільш постраждалих від порушення стабільності електропостачання напряму:

• Виробництво кукурудзи. Через постійні відключення світла частина виробників вирішили досушити кукурудзу природним чином за допомогою холоду, і процес збирання кукурудзи продовжувався всю зиму і триває зараз;
• Тепличне овочівництво. Через загрозу відключення електроенергії частина тепличних господарств перенесли початок виробничого процесу на пізніші терміни, щоб уникнути фізичної загибелі рослин;
• Молочне та м'ясне господарство. Ці дві галузі вимагають постійної наявності електроенергії для дотримання безпеки продуктів харчування, а тривале відключення світла може призвести до псування продукції та необхідності її утилізації;
• Овочі та фрукти. Їх зберігання вимагає значних витрат електроенергії для підтримки необхідної температури та відхилення навіть на кілька градусів призводить до погіршення якості або навіть псування продукції.

Усі перелічені проблеми відображаються на вартості продовольства. Тому можна говорити і про внесок енергетичного тероризму у прискорення інфляції.

Дмитро Чурін додає, що різке зниження ділової активності на тлі перебоїв з електроенергією призвело до зменшення надходжень до бюджету. Як раніше розповіли Фокусу в НБУ, наприкінці 2022 року та на початку 2023 року через цей фактор впали показники наступних податків :

• рентна плата;
• податок на доходи фізичних осіб;
• ПДВ;
• акцизний податок;
• податок на прибуток підприємств.

Дефіцит бюджету, що зростає, загострює потреби України в залученні міжнародного фінансування. І в ситуації, що склалася, Дмитро Чурін висловлює подяку міжнародним партнерам України, які збільшили обсяги фінансової допомоги, побачивши масштаб збитків від атак енергетичної інфраструктури. Нагадаємо, у 2023 році Україна очікує від країн-партнерів та фінансових організацій на підтримку у розмірі не менше $55 млрд.

Важливо

Діра в мільярди: скільки не вистачає Україні для армії та на покриття соціальних видатків

Пристосувалися. Як бізнес навчився працювати та заробляти під час блекауту

В аномальних, критичних умовах жорстких обмежень енергопостачання український бізнес виявив дуже високу стійкість, гнучкість та адаптованість.

"Навіть кількамісячний енергетичний терор не змусив бізнес зупинитися — 99% компаній ЄБА у тому чи іншому вигляді продовжують роботу, — розповіла Фокусу Ганна Дерев'янко. — Підприємці готувалися до цих викликів заздалегідь або дуже швидко відреагували, як тільки відбулися перші обстріли. Ми в Асоціації, поспілкувавшись із глобальними компаніями, часто чуємо від них, що вони, напевно, просто не змогли б працювати за таких умов ”.

Важливо

Кава, генератор, Starlink. Як і де працюють українці, коли немає світла та зв'язку

Згідно з опитуваннями ЄБА, щоб мінімізувати вплив відключень електроенергії, компанії робили такі кроки:

• встановлювали генератори чи інші джерела безперебійного живлення: 86%;
• забезпечували себе альтернативними джерелами зв'язку та Інтернету: 65%;
• переносили дані у хмару: 25%;
• проводили заходи щодо кібербезпеки: 22%;
• релокували підприємство чи персонал: 10%.

У підготовку до відключень електроенергії бізнес змушений був інвестувати значні кошти. Згідно з опитуванням ЄБА, серед членів асоціації станом на кінець 2022 року витрати були такими:

• 40% компаній: до $50 тис.;
• 22%: $50-100 тис.;
• 24%: $100-200 тис.;
• 14%: понад $200 тис.

Для великого бізнесу масштаби інвестицій, звичайно, вищі. Наприклад, у компанії "Нова пошта" Фокусу розповіли, що інвестиції в генератори та альтернативні засоби зв'язку склали близько 700 млн грн ($19,142 млн за курсом НБУ).

Уроки блекауту. Що Україні потрібно врахувати для стабільності електропостачання

На жаль, енергетичний тероризм продовжується, і для зниження його ризиків у майбутньому слід винести важливі уроки з досвіду минулої темної зими, кажуть опитані Фокусом експерти.

Максим Білявський наголошує на трьох важливих для виживання енергосистеми кроках:

• досягнення фінансової ліквідності енергоринків та усунення штучних спотворень, що існували до початку повномасштабного вторгнення;
• підвищення культури споживання та зменшення енергоємності промислових підприємств;
• децентралізація, диверсифікація та діджиталізація об'єктів енергетичної галузі.

У першому пункті співрозмовник Фокусу, очевидно, натякає на необхідність підвищення тарифів для населення, про що експерти з енергетики говорили кілька років напередодні війни. І хоча до 31 березня 2023 року тарифи для населення заморожені на поточному рівні, їх подальший перегляд виключати не варто. Тим більше, що від цього залежить виживання постраждалого від терористичних атак енергосектору та численних промислових підприємств.

Однак масштабна децентралізація та диверсифікація енергогенерації може виявитися нездійсненним завданням в умовах війни. "На розгортання до наступного опалювального сезону альтернативної резервної мережі міні-ТЕЦ в Україні не вистачить ні грошей, ні обладнання, ні кадрових резервів. Мова може йти швидше про підключення до альтернативних джерел живлення — електростанцій генераторного типу по 20-25 мВт, скажімо, Печерського району з урядовим кварталом чи теплокомуненерго в Одесі", — розповідає Фокусу Юрій Корольчук.

Експерт попереджає, що навіть установка міні-ТЕЦ по 150-200 мВт може зайняти кілька років, і не виключає, що наступної зими, яка може бути вже не такою теплою, критична ситуація в енергетиці може повторитися. Хоча зрештою те, як українці переживуть зиму-2024, все ж таки залежить від ситуації на фронті та рівня активності бойових дій.