Енергетичний тероризм продовжується: у Нацбанку розповіли, що це означатиме для України

Без впливу російського енергетичного тероризму ситуація в економіці України весною 2023 року була би помітно кращою. Як повідомили в Національному банку України у відповідь на запит Фокусу, відновлення економічної активності, яке розпочалося в Україні з травня 2022 року, з високою ймовірністю тривало б і в четвертому кварталі, якби не російські теракти проти енергетичної інфраструктури.

В Нацбанку зазначають, що перебої та обмеження постачань електоенергії позначилися на всіх видах діяльності, але суттєва частина бізнесу змогла адаптуватися змінюючи графіки роботи та використовуючи генератори. Особливо гнучкою виявилася роздрібна торгівля та частина сфери послуг.

Але з огляду на особливості виробничих процесів за оцінками НБУ особливо постраждали представники наступних галузей:

• великі промислові підприємства, не віднесені до критичної інфраструктури;
• металургія, проблеми якої зумовили глибокий спад у видобуванні металевих руд;
• енергоємні підприємства харчової і хімічної галузей;
• машинобудування;
• транспорт;
• будівництво.

Натомість, в НБУ стверджують, що дефіцит електроенергії мав менший негативний вплив на сільгосп-підприємства, за виключенням тепличних господарств та напрямку тваринництва.

Важливо

Не лише "Азовсталь". Скільки металургійних заводів втратила Україна під час війни

В НБУ зауважують, що ці припущення поки залишається оціночним та базуються, зокрема, на результатах опитування підприємств наведених у Інфляційному звіті за січень 2023 року. Бо наразі Держстат ще не оприлюднив статистичні показники за четвертий квартал 2022 року, виходячи з яких можна було б краще оцінити фактичний вплив дефіциту електроенергії на економіку. За попередніми оцінками в 2022 році економіка скоротилась більш ніж на 30%.

Позначився російський енергетичний тероризм і на державному бюджеті. Наприкінці 2022 року й на початку 2023 року через цей фактор, за оцінками НБУ, знизилося надходження наступних податків:

• рентна плата;
• податок на доходи фізичних осіб;
• ПДВ;
• акцизний податок;
• податок на прибуток підприємств.

В Нацбанку уточнюють, що на обсяги надходжень податку на прибуток вплинуло зростання витрат бізнесу на адаптацію до обмеженого енергопостачання, зокрема, придбання палива для генераторів й відновлення пошкоджених енергооб’єктів. Тобто, ці непередбачувані витрати "з’їли" прибутки бізнесу й, відповідно, впав об'єм сплачених з прибутку податків.

Важливо

"Якщо Росія знов піде на Київ, ми вже готові". Інтерв'ю з операційним директором "Нової пошти" Євгеном Тафійчуком

У відповідь на подібне погіршення ситуації в економіці в НБУ змоделювали наступні два сценарії розвитку подій:

• базовий: відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання;
• песимістичний: більш суттєве руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасова зупинка окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, істотні втрати в тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення електроенергії в дефіцитних областях України.

На щастя, поки мова йде про реалізацію базового сценарію, відповідно до якого поточний макропрогноз НБУ на 2023 рік передбачає зростання ВВП на 0,3% й уповільнення інфляції до 18,7%. В порівнянні з попереднім жовтневим прогнозом показники довелося погіршити, оскільки дефіцит електроенергії призводить до зниження обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту.

У рамках базового сценарію від'ємний внесок дефіциту електроенергії у темпи зростання реального ВВП у 2023 році НБУ оцінює в 1,9 відсоткових пунктів (в.п.), а у 2024 році – ще в 0,6 в. п. Якби реалізувався негативний сценарій, втрати були би більш суттєві – 3,6 в. п. та 1,5 в. п. у 2023 та 2024 роках відповідно.

"Дефіцит електроенергії також призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерго-товарів. Відповідно до базового сценарію такі втрати у 2023 році оцінено у $2 млрд й ще в $0,5 млрд в 2024 році", — продовжують в НБУ. При цьому, якби реалізувався негативний сценарій, мова би йшла про мінус в $4 млрд у цьому році й $1,2 млрд у наступному.

Крім цього, в Нацбанку внаслідок зростання витрат бізнесу, зокрема на закупівлю засобів автономного живлення та пального для нього, інфляційний вплив енергетичного терору в ІІ-ІІІ кварталах 2023 року оцінюють в додаткові 3 в. п.

Втім, ситуація в енергетиці у 2023 році виявилася кращою, ніж очікувалося. З початку лютого дефіцит електроенергії почав знижуватися й був повністю подоланий в другій половині лютого – на початку березня. Цьому сприяли наступні фактори:

• потепління;
• ремонт енергоінфраструктури;
• зростання виробництва ГЕС;
• нарощення відновлювальної генерації завдяки збільшенню світлового дня та ясній погоді.

Враховуючи, що дефіцит електроенергії як у першому кварталі, так і до кінця 2023 року може виявитися меншим за попередні оцінки за умов відсутності подальших руйнувань в НБУ висловлюють готовність поліпшити прогноз стосовно динаміки реального ВВП у 2023 році. Таку оцінку в Нацбанку мають підготувати під час наступного прогнозного циклу та презентувати на прес-брифінгу з монетарних питань 27 квітня 2023 року.

Нагадаємо, нещодавно Фокус розповідав про консенсус-прогноз неурядових аналітиків стосовно тривалості війни й динаміки ВВП в Україні.

Як повідомляв Фокус, вранці 9 березня Росія здійснила атаку на міста України — йжеться про напад ракетами на дронами на Одесу, Харків та Київ.