Обережно, криптовалюта! Чому збанкрутували два банки в США й чи будуть наступні

В США протягом кількох днів збанкрутували два банки — Silicon Valley Bank (SVB) з активами близько $209 млрд й Signature Bank з активами $110,36 млрд, наслідки чого Фокус детально аналізує у своєму новому огляді "Банкопад по-американськи. Чи вплине банкрутство банків у США на долар та Україну".

"Події навколо банкрутства банків набули настільки широкого резонансу через зв'язок їх проблем зі швидким розвитком криптовалютного ринку. Ці банки обслуговували велику кількість криптовалютних компаній, були досить активними учасниками цього ринку, що робило їх вразливими до ризиків, пов'язаних зі змінами на ринку криптовалют", — коментує ситуацію Павло Матіяш, генеральний директор фінансової компанії Activitis.

Тобто, банки, про які йде мова, були вузькоспеціалізованими й обслуговували стартап-індустрію й криптокомпанії й практично не намагалися реструктуризувати бізнес завдяки розвитку роздрібного напрямку. Врешті решт, специфічна спеціалізація зіграла з ними злий жарт.

"Ситуація з банкрутством двох локальних банків в США (Silicon Valley Bank та Signature Bank) пояснюється тим, що їх депозитна база складалася переважно з коштів венчурних інвесторів, які почали різко їх знімати на тлі погіршення ділових очікувань, тоді як в цілому фінансова система США залишається дуже стійкою", — пояснює Дмитро Чурін, голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Проте, головною передумовою банкрутства банків виступила не стільки сфокусованість на крипті й стартапах, скільки провальний ризик-менеджмент. Павло Матіяш називає наступний перелік факторів, які розхитали ситуацію в банках:

• низька рентабельність активів;
• неправильний ризик-менеджмент;
• недостатня капіталізація;
• невдалі інвестиції;
• пандемія COVID-19, яка спричинила значний економічний спад і турбулювання на фінансових ринках.

Каталізатором для запуску руйнівних процесів стало пришвидшення інфляції в США й доволі різке підняття облікової ставки Федеральною резервною системою (ФРС). Нагадаємо, в березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ставку ФРС вперше за два роки відкорегували з 0,25% до 0,5%. Після цього поступове підвищення до 4,75% відбувалось на кожному наступному засіданні ФРС.

"Зокрема SVB 5-7 років тому дуже активно вкладався в іпотечні папери та облігації строком обігу 5-10 років. Ставки були дуже низькими 1,5-2%, тому банк обирав довгострокові цінні папери з дещо вищими ставками. Коли ж ФРС почала боротись з інфляцією і збільшувати свою ставку, на ринку ставки підвищились, вартість портфелю цінних паперів цього банку знизилася на 17-20% й збитки від переоцінки банк не зміг покрити капіталом", — описує дію руйнівного механізму Віталій Шапран, економіст, член товариства фінансових аналітиків.

Як розповів в коментарі Фокусу Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU, через зростання ставок і падіння вартості облігацій SVB зазнав $1,8 млрд збитків, а відчайдушна спроба продати акції провалилася й відтік депозитів перетворився на панічну втечу. У результаті акції банку впали на 60% за один день, а наступного дня діяльність банку припинили. Далі, за словами Мартиненка, через невдалу стратегію формування активів та пасивів, подібна доля спіткала й банк Signature.

Віталій Шапран зауважує, що, вірогідно, не тільки у SVB не передбачили вплив COVID та "путінської" інфляції, яка залишається високою в США та ЄС, зокрема через війну в Україні. Тому опитані Фокусом експерти не виключають інших поодиноких випадків банкрутства фінустанов в США і ЄС, але заперечують будь-яку вірогідність масштабного банкопаду й розгортання глобальної фінансової кризи, як це було у 2008 році.

Раніше Фокус досліджував, що впливає на ціни в Україні і якою буде інфляція в 2023 році.

Важливо

Банкопада не буде: що врятувало українські банки від банкрутства у воєнний час