Банкопада не буде: що врятувало українські банки від банкрутства у воєнний час

Національний банк України в день повномасштабного вторгнення Росії в Україну рік тому 24 лютого зробив низку кроків, щоб не допустити кризу в банківському секторі. Серед таких заходів, зокрема, була фіксація курсу на рівні 29,25 грн за долар, обмеження на зняття готівки на рівні 100 тис. грн на день, заборона на видачу готівки з рахунків клієнтів в іноземній валюті, мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів. Про це пише Фокус у статті "Збитки, відтік валюти, фіксований курс. Як банки пережили перший рік війни".

Заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал упевнений: до початку війни банківський сектор підійшов дуже підготовленим у питаннях управління ключовими ризиками, притаманними банкам (кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик достатності капіталу, ризик прибутковості).

"Банки підійшли до кризи зі значним запасом капіталу та ліквідності, операційно стійкими та ефективними, мали плани дій на випадок несприятливих подій", — вважає Цимбал.

Експерт зазначив про кілька найважливіших торішніх рішень, які вплинули на банки (утримали ситуацію під контролем):

• широкомасштабна програма підтримки банківської системи ліквідністю у перші дні війни (насправді, як стало зрозуміло через 2-3 місяці, більшості банків така підтримка не знадобилася і більшість банків згодом повернули кредити рефінансування);
• фіксація обмінного курсу;
• обмеження виведення валюти зарубіжних країн;
• підвищення облікової ставки.

Голова правління Юнекс Банку Іван Світек повідомив, що з початку війни Нацбанком було ухвалено дуже багато правильних рішень.

Це і миттєве беззаставне рефінансування, щоб покрити можливий відтік коштів фізосіб, і фіксування курсу, необхідного на початку агресії, запуск кредитних канікул для позичальників та послаблення вимог до банків. Різке підвищення облікової ставки стало шоком для банківської системи, але надалі НБУ дотримується тактики прогнозованості за монетарними рішеннями, і це також є позитивом. Швидке реагування на тимчасову логістичну кризу щодо постачання готівкової валюти досить швидко стабілізувало валютний ринок. Звичайно, не всі рішення банківська спільнота вітає. Наприклад, чергове рішення про суттєве підвищення норм резервування за залишками на поточних рахунках, на мою думку, є надмірним", — зазначив Іван Світек.

Сергій Колодій, головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку, упевнений, що рішення НБУ дозволили нівелювати валютний ризик, загальмувати масове виведення капіталу та запобігти кризі ліквідності.

"Повернення на початку червня до використання облікової ставки як основного інструменту монетарної політики було досить професійним кроком, адже золотовалютні резерви спалювалися дуже швидко. І це вже розглядалося як сильна загроза для макрофінансової стабільності. Банкопаду в Україні не сталося, а з ринку були виведені або банки, які мали серйозні проблеми ще до війни, або пов'язані з країною-агресором", — зазначає Сергій Колодій.

Як повідомлялося, Нацбанк об'єднав 14 системно важливих банків та створив спільну банківську мережу — Power Banking.

Раніше Фокус писав, що за 2022 рік 46 українських банків отримали прибуток, і 21 банк отримав за підсумками року збитки. Найприбутковішим став за підсумками року державний ПриватБанк — його чистий прибуток досяг 30,25 млрд. грн.