Мінне поле: чи виросте цього року пшениця на засіяних російськими мінами полях

Близько 40% територій, окупованих ворогом після 24 лютого 2022 року, українській армії вже вдалося звільнити. Проте, як з’ясував Фокус у своєму новому огляді "Менше хліба. Що посіють аграрії навесні та чи загрожує Україні продуктова криза", провести весняну посівну вдасться далеко не на всіх деокупованих територіях.

Зокрема на Харківщині, яку Збройні сили України звільнили восени минулого року, ситуація досі залишається складною.

"Лінія фронту змістилась, але працювати там небезпечно через постійні обстріли. Більшість полів заміновані. Має відбутись розчищення полів від снарядів, що доволі тривалий і складний процес. Частину земель — до 5% земельного банку — ми навіть не розглядаємо для роботи, бо вони занадто небезпечні", — розповів в коментарі Фокусу директор агропромислового департаменту групи "Агротрейд" Олександр Овсяник.

Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН підтверджує, що на деокупованих територіях провести повноцінну посівну не буде можливості ще не один рік.

Експерт посилається на попередні оцінки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до яких станом на жовтень 2022 року близько 1,7 млн га української землі були забруднені вибухонебезпечними предметами та мінами, а розмінування такої території потребуватиме щонайменше 10 років.

"Можливість проведення посівної на деокупованих територіях у першу чергу буде залежати від того, наскільки близько проходить лінія фронту й чи забруднена територія вибухонебезпечними предметами, — коментує Петро Мельник, президент Українського Клубу аграрного бізнесу (УКАБ), виконавчий директор та співвласник Agricom Group. — На жаль, вся деокупована територія підлягає огляду саперами й на значній її площі необхідно проводити розмінувальні роботи. Тому, швидше за все, цього року весняну посівну зможуть провести не всі аграрії на звільнених землях".

Але міни — не єдина проблема. Адже за словами Олександра Нечипоренка в місцях падіння боєприпасів відмічається значне забруднення ґрунтів важкими металами — кадмієм, свинцем та ін. Відповідно, екологічний стан понівечених війною українських земель ще довгі роки не дозволить повноцінно використовувати їх для вирощування сільгоспкультур.

Крім цього, зі значними проблемами стикаються й самі агровиробники, підприємства яких пережили окупацію й були розграбовані російськими мародерами. За словами Олександра Буюклі найчастіше на звільнених територіях аграрії стикаються з наступними перешкодами:

• замінування земель;
• дефіцит посівного матеріалу;
• недостатність мінеральних добрив;
• нестача палива;
• проблеми з технікою та запчастинами;
• продовження обстрілів;
• відсутність доступу до кредитних коштів.

Проте, в опитаних Фокусом компаніях розповідають й про позитивний досвід, який переважно стосується територій, які Збройні сили України звільнили ще навесні 2022 року.

"У 2022 році нам не вдалось здійснити посів на майже 32 тис. га земель, в першу чергу, із міркувань безпеки", — зазначає в коментарі Фокусу Олександр Вержиховський, операційний директор компанії ІМК.

За словами співрозмовника видання на цих землях протягом лютого-березня 2022 року проходили інтенсивні бої й після звільнення до їх повернення в обробіток перед компанією стояла задача обстеження на предмет наявності вибухонебезпечних предметів, а за потреби – й розмінування. Оскільки ці роботи вже виконані у поточному сезоні ІМК має можливість засіяти всі 100% своїх площ.

Раніше Фокус вивчав, яких збитків українській економіці і бізнесу завдав російський енергетичний тероризм.