Путін погрожує — караван іде. Чи зможе Україна цього року вивезти урожай зернових до Європи та Азії

Всупереч нагнітанню Росією ситуації навколо морського зернового коридору, 18 березня міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що дія "зернової ініціативи" пролонгована на 120 днів.

Це стало позитивним сигналом для українських агровиробників — експортерів, які перебували у стані великої невизначеності. Нагадаємо, в Росії напередодні заявляли, що погоджуються на продовження зернової угоди тільки на 60 діб до 18 травня 2023 року, тоді як Україна принципово наполягала саме на 120 днях, як це було раніше.

Цікаво, що навіть розмови про скорочення терміну чергового подовження угоди до 60 днів вже зіпсували ситуацію для українських експортерів.

"Представники російської сторони озвучували, що пролонгація зернової угоди складе тільки 60 днів замість 120 днів. Це дозволило б експортувати старий врожай, тоді як форвардні програми під урожай 2023 року опинилися б під питанням, через що більшість трейдерів не захотіла би брати на себе ризики по контрактації зерна нового врожаю", — зазначив Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК).

Співрозмовник Фокусу додає, що в ситуації невизначеності відносно терміну дії зернового коридору виробники змушені продавати багато зерна на спот-ринку, що негативно відіб’ється на їх доходах.

Важливо

Менше хліба. Що посіють аграрії навесні та чи загрожує Україні продуктова криза

Через інформаційний вкид РФ про короткострокову пролонгацію угоди, за словами Олександра Вержиховського, операційного директора компанії ІМК, відбулося фактичне блокування роботи "зернової ініціативи" протягом останніх трьох-чотирьох тижнів, що пояснювалося величезною пересторогою операторів ринку, адже ніхто не знав, із яким черговим "вибриком" на кожен наступний етап переговорів вийде Росія.

Цікаво, що "вибрики" не припиняються й попри продовження угоди. Зокрема, в Міністерстві закордонних справ РФ 20 березня нагадали, що в Москві вирішили скоротити період чергової пролонгації до 60 днів й висловили погрозу припинити угоду.

Крім цього, на Міжнародній парламентській конференції Росія – Африка 20 березня Путін, намагаючись дискредитувати ініціативу, заявив, що 45% зернових, експортованих зерновим коридором, отримали країни Європи, й лише 3% – Африки.

В Україні швидко спростували маніпуляції злочинного російського диктатора. Речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив, що з 1 серпня 2022 року Україна експортувала через зерновий коридор 25,1 млн. тонн сільськогосподарської продукції до 45 країн світу. Географія експорту була наступною:

• Азія: 12,1 млн тонн (48,2%);
• Європа: 10,1 млн тонн (40,2%);
• Африка: 2,9 млн. тонн (11,6%).

Ніколенко уточнив, що частина закупленого ЄС українського зерна поставляється як гуманітарний реекспорт до Африки та Азії, через що фактична доля експорту на Африканський континент перевищує 11,6%.

Якщо взяти до уваги не тільки експорт зерновим коридором, а й іншими шляхами, головним напрямком для сільгоспвиробників під час війни став саме Євросоюз.

"За результатами 2022 року взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією з ЄС становила $16,5 млрд. Це – найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС", — зазначає Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік НААН.

На думку Пугачова в 2023 році Євросоюз залишатиметься головним партнером у зовнішній аграрній торгівлі, оскільки відсутність мит на продукцію з України, відпрацьовані логістичні маршрути та безальтернативність цього регіонального об’єднання для автомобільних й залізничних перевезень сприятимуть посиленню економічної інтеграції.

Проте, відгуки опитаних Фокусом експортерів свідчать, що постачати врожай на ринки ЄС стає все складніше.

"Поляки адміністративними засобами обмежують імпорт, через огляди санітарних служб, повернення товару. А, оскільки українські експортери ще й демпінгують, щоб отримати якісь гроші, через це страждають місцеві фермери. Схожа ситуація вже спостерігається у Нідерландах та Німеччині. Це свідчить про те, що Європа вже перенасичена українським зерном", — описує ситуацію Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи "Агротрейд".

Тому, за словами співрозмовника Фокусу, найперспективнішим способом експорту буде саме "зерновий коридор", адже морські перевезення завжди вигідніші за наземні й дозволяють доставляти зерно до Азії, Китаю тощо.

Як підкреслює Олександр Буюклі, основна частина зерна біля 3-3,5 млн тонн в місяць піде на експорт "зерновим коридором". Тим часом інші 1,5-2,0 млн тонн на місяць мають експортувати за допомогою автомобільної та залізничної логістики у порти Польщі, Румунії, Болгарії, Німеччини або на переробку в цих країнах. Співрозмовник Фокусу звертає увагу на те, що зараз швидкими темпами розбудовуються порти на річці Дунай у Рені, Ізмаїлі, Кілії, завдяки чому з нового сезону через них стабільно можна буде продавати частину зерна.

"В минулому році ми відкрили для себе і плануємо й надалі користуватись можливостями експорту через порти Дунаю й західні сухопутні експортні канали. Щоправда, з точки зору витрат на експортну логістику, ці канали для нас менш вигідні, аніж традиційні", — підтверджує Олександр Вержиховський.

Детально про перебіг весняної посівної кампанії, перспективні для внутрішнього ринку і експорту культури Фокус писав в своєму нещодавньому огляді "Менше хліба. Що посіють аграрії навесні та чи загрожує Україні продуктова криза".