На пенсії не вистачить: скорочення населення України катастрофічно впливатиме на пенсійну систему

У відповідь на запит Фокусу в Нацбанку зазначили, що під час повномасштабної війни за кордон виїхало переважно молоде і продуктивне населення, тоді як пропорція працюючих громадян і пенсіонерів погіршилася, що веде до посилення ролі державного бюджету в підтримці Пенсійного фонду. Цю небезпечну для України тенденцію Фокус детально аналізує в своєму новому огляді "Пенсійна криза й праця до кінця життя. Що обіцяє українцям нова демографічна реальність".

"Навіть до повномасштабної війни депопуляція в Україні відбувалася й демографи попереджали про демографічну кризу, — коментує ситуацію Ганна Вахітова, професорка Київської школи економіки. — Тим ппаче, зараз ми втратили когорту, яка є працездатною й впливає на потенціал для відновлення населення, бо жінки вивезли дітей і вже не народять в Україні, якщо не повернуться. Це означає, що частка громадян, спроможних забезпечити податками тих, хто не може працювати, катастрофічно зменшується".

Ганна Вахітова нагадує, що Пенсійний фонд був збитковим і до війни й у значній мірі фінансувався з держбюджету. Але тепер потреба у додатковому фінансуванні суттєвіша, оскільки люди, які виїхали, не отримують зарплату і не споживають товари та послуги в Україні й, відповідно, не сплачують податок на доходи фізосіб (ПДФО), єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і податки споживання — ПДВ і акцизний податок.

В оприлюдненій нещодавно презентації Міністерства соцполітики, короткострокове і середньострокове зменшення кількості працюючих, які сплачують ЄСВ, оцінюється в 25%. А саме левова частина ЄСВ становить основне джерело надходжень Пенсійного фонду. Нестачу мають компенсувати коштом держбюджету. Але й останній страждає від недоотримання вищезгаданих податків.

Нагадаємо, обсяги фінансування дефіциту Пенсійного фонду з держбюджету за останнє десятиріччя збільшилися в рази:

• 2023 рік: 271,8 млрд грн;
• 2022 рік: 207,7 млрд грн;
• 2021 рік: 173,2 млрд грн;
• 2020 рік: 180,9 млрд грн;
• 2019 рік: 167,5 млрд грн;
• 2018 рік: 139,3 млрд грн;
• 2017 рік: 133,6 млрд грн;
• 2016 рік: 142,6 млрд грн;
• 2015 рік: 80,9 млрд грн;
• 2014 рік: 64,6 млрд грн.

В НБУ у відповідь на запит Фокусу попередили, що у випадку неповернення більшої кількості мігрантів в Україну в довгостроковій перспективі може потребуватися чергове реформування пенсійної системи задля зменшення її дефіциту.

Важливо

Ми їх втрачаємо. Названо кількість біженців з України, які не повернуться додому

В презентації Мінсоцполітики у якості виходу з ситуації пропонують концепцію активного довголіття, яка передбачає створення можливостей для громадян працювати і бути фінансово незалежними в поважному віці або з інвалідністю. Чи буде робота для пенсіонерів — питання відкрите. Бо ця ініціатива може зіткнутися з ейджизмом (дискримінацією на підставі віку), який все ще панує на українському ринку праці.

"Упередження проти найму людей після 50 років дійсно існує, — коментує Ганна Вахітова. — Це пов’язане з тим, що відповідно до стереотипів роботодавців у людей після 50 років погіршується здоров’я. Але з цим моментом можна активно працювати, створюючи більш позитивне сприйняття, адже багато людей після 50 років зберігають високу продуктивність".

Тобто, на думку співрозмовниці Фокусу, держава й громадський сектор мають підтримати залучення громадян України більш старшого віку, які не втратили працездатність хоча б частково, й це мало б позитивний вплив на ринок праці.

Як підсумовує Фокус у своєму огляді для громадян, яким зараз 40-50 років, перспективи відкриваються невтішні — адже вони будуть змушені працювати до кінця життя, не сподіваючись на достойну державну пенсію. Й добре, якщо на українському ринку праці будуть створені відповідні можливості й знайдеться робота для пенсіонерів, бо іншою альтернативою для самотніх людей, яким не вдалося накопичити на старість, залишається жебракування.

Раніше Фокус досліджував, якою є ситуація в сфері оплати праці під час війни та у яких фахівців найкращі перспективи підвищення зарплат в 2023 році.