Блекаути неминучі. Чи варто українцям готувати генератори та павербанки, щоб пережити зиму

Після масштабних ракетних атак восени та взимку в Україні тривають важливі роботи з відновлення енергосистеми. Як повідомили в уряді, з початку 2023 року відремонтовано 14,5 тис. повітряних ліній, низку підстанцій та електричного обладнання. "Національна компанія "Укренерго" виконала близько 60% запланованих робіт із відновлення мереж. Рухаємося чітко в межах графіків. У підсумку плануємо додати в енергосистему 1,7 ГВт потужності. Таке завдання поставив перед Міністерством енергетики", — заявив нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Підготовка до зими: якими темпами іде ремонтна кампанія на енергооб’єктах

За словами Дениса Шмигаля, тривають ремонти на теплових електростанціях, ТЕЦ, котельнях. Також готуються запаси палива для електричних станцій, йдеться про вугілля та газ.

"11,7 млрд куб. м газу вже закачано в українські газосховища. Це майже 80% від потреби. На складах маємо в наявності 1,5 млн тонн вугілля, плануємо вийти на показник 1,8 млн тонн", — каже голова уряду.

Опитані Фокусом експерти підтвердили – підготовка енергосистеми до зими іде повним ходом. І вже можна говорити про певні позитивні результати.

"Маємо дані від Укренерго, станом на минулий тиждень виконано 60% від запланованих ремонтних робіт. ДТЕК запланував до осінньо-зимового періоду провести 27 ремонтів, 7 вже зробили і 7 в процесі, планують встигнути до початку сезону", — розповіла Фокусу Олена Лапенко, експертка проєктів в аналітичному центрі DiXi Group.

Проте, за її словами, не все виглядає райдужно, адже є проблема з ремонтами пошкодженого ракетними обстрілами обладнання. "Поки йдеться про планові роботи на працюючому обладнанні, які і до війни відбувались. А от відновлення генеруючого обладнання потребує дуже великих коштів", — каже експертка.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, пояснює: до початку зими лінії високовольтних передач можуть відновити на 65-80%. "Великі пошкодження на ТЕС, там ведуться роботи, у ДТЕК гірша ситуація, ніж на державних об’єктах, їм менше міжнародні організації надають коштів, і вони потребують кредитів, проте намагаються відновити, а ще розконсервувати старі блоки на теплових електростанціях, зокрема газові, які можна буде задіяти взимку", — каже Володимир Омельченко.

Отже, фактично ремонтна кампанія продовжується, і, як зазначив Денис Шмигаль, до початку осінньо-зимового періоду відновлення станцій повинне вийти на такий рівень, щоб забезпечити подачу до енергосистеми додатково 1,7 ГВт.

"Думаю, мова про велику генерацію, теплову насамперед. Що значить "додати"? Додати обсяг потужності, але він буде менший, ніж той, що був підготовлений до осені минулого року. Блоки будуть розконсервовані, блоки відремонтують, але у нас буде менше на 1,5 ГВт, ніж в минулому осіннє-зимовому періоду", — вважає Володимир Омельченко.

Тобто наразі, хоча й заявлено про масштабну ремонтну кампанію, сподівань, що система дійсно буде максимально підготовлена до зими, а рівень потужності відповідатиме минулорічним показникам, експерти не висловлюють. Кажуть – зима буде складною.

"Коли мова про поточні ремонти, то вони відбуваються, але ніхто не ставив за мету відновити усе те, що було розбито, і сподівань на повне відновлення системи не було і немає. Пошкодження дуже значні, певно, їх буде відчутно, якщо атаки повторяться, а вони повторяться. Система у складній ситуації – немає ресурсу на повноцінне відновлення вугільної генерації – на це і грошей немає, а якщо б і були гроші, частина пошкодженого обладнання не підлягає відновленню, і це обладнання, яке виробляється багато місяців", — зазначив у розмові з Фокусом Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

Без світла: якою буде ситуація з постачанням електроенергії восени та взимку

Олександр Харченко впевнений: цього осінньо-зимового періоду ситуація з електроенергією буде складною, але не катастрофічною. "Все залежатиме від інтенсивності атак на енергетичну інфраструктуру та від ефективності встановленого вже на станціях фізичного захисту ще – наскільки ефективно працюватимуть системи ППО. Зараз ми значно краще підготувалися до атак і знаємо, як на них реагувати, але система набагато вразливіша, ніж рік тому до початку атак росіян на енергетичну інфраструктуру", — каже експерт.

На думку Олени Лапенко, ймовірно відключення споживачів в осінньо-зимовий період в Україні будуть.

"Минула зима була тепла і дефіцит тоді становив 25-30%. Навіть якщо додамо в систему 1,7 ГВт, про що кажуть в уряді, все одно це не покриє наших потреб. Звичайно, 6 блоків ЗАЕС, які досі лишаються під окупацією, могли би суттєво покрити наші потреби в електроенергії", — вважає експертка.

Володимир Омельченко теж каже, що українців відключатимуть, проте не прогнозує довгострокових перебоїв з постачанням електроенергії споживачам.

"Людей не потрібно лякати блекаутом. Ймовірність така є. Проте йдеться про планові відключення, а не про ситуацію повної втрати контролю оператора над енергосистемою. Я не очікую великих блекаутів, а от планові відключення – тут ризики вище, понад 50%, що планові відключення споживачів в окремі години будуть, коли будуть найбільші холоди", — каже Володимир Омельченко.

Звісно, в різних регіонах України ситуація з постачанням електричної енергії може відрізнятися. Адже, як кажуть експерти, наближені до прифронтових зон території мають вищі ризики пошкодження енергетичних об’єктів внаслідок атак ЗС РФ. Проте великі ризики мають і великі міста – як то Одеса, Київ, Харків, адже в разі ракетного обстрілу пошкодження ліній електропередач у таких містах та високе навантаження через кількість споживачів однозначно призведе до відключень.

"Потрібно готувати генератори і павербанки до використання. Чи є імовірність регіональних блекаутів? Так, є. У прифронтовій зоні пошкоджені мережі, як з Херсоном, з одного боку, все розвалено, а з іншого, там споживачів — по пальцях перерахувати. Сказати, що тільки прифронтові будуть страждати від відключень, я не схильний. Тому що там пошкоджені мережі, але і навантаження там низьке", — каже Олександр Харченко.

Потрібні рішення: чи врятує українців імпорт електричної енергії

Україна також готується збільшувати обсяг імпорту електричної енергії. Перемовини про це з європейською ENTSO-E тривають з минулого року.

"Прийняття рішення про збільшення імпорту електроенергії в Україну до 2 ГВт дозволить удвічі скоротити наявний дефіцит", — казав ще в лютому міністр енергетики Герман Галущенко. Проте поки що перетоки складають менше, а рішення європейської мережі операторів щодо збільшення обсягів імпорту ще не ухвалене.

"У нас по імпорту ми вже маємо плюс один додатковий ядерний енергоблок – є 1 ГВт імпорту, і обсяг може розширитися, у нас може бути трохи понад 2 ГВт. Імпорт може грати свою роль, проте він все ще є політичним моментом, є домовленості з ENTSO-E, які саме потужності будуть доступні, думаю, все буде добре", — зазначає Олександр Харченко.

На його думку, якщо буде збільшений обсяг імпорту, а існуючі в країні енергетичні потужності належним чином підготовлені до максимально ефективної роботи (зокрема працюватимуть усі 9 енергоблоків АЕС), то передумов для планових відключень буде небагато. Проте для енергетики лишається головний фактор ризику – війна, тобто напади ЗС РФ.

"Я бачу небезпеку в атаках, в тому, що будуть прилітати ракети по станціях та підстанціях, але якщо їх не буде, я впевнений, що ми пройдемо сезон без істерик та суттєвих відключень", — зауважив Харченко.

На думку Володимира Омельченка, важливо, щоб НАЕК "Енергоатом" до холодів підготував усі енергоблоки українських АЕС та вивів їх на повну потужність, інакше існує загроза суттєвого дефіциту електричної енергії.

"Зараз працює 6-7 блоків, сподіваємось, в осінньо-зимовий зможемо 8-9 задіяти, плюс потужність гідроелектростанцій, теплових станцій, плюс імпорт, і врешті 15-16 ГВт зможемо забезпечити власними силами. Але десь треба буде брати додаткову потужність у пікові періоди понад 1 ГВт, коли будуть морози, в періоди найбільшого споживання", — вважає експерт.

І хоча опитані Фокусом експерти прогнозують відключення світла в Україні восени та взимку, все ж є і добрі новини – цього разу і українці, і підприємства більш підготовлені до можливих складнощів.

"Так, у нас буде дефіцит, але що буде позитивного? Ми до нього більше підготовлені. До нас ідуть генератори, які встановлюються на насосних станціях, на котельних, тобто навіть якщо відключення на 4-6 годин, у нас буде тепло та вода. Крім того, громадяни і самі вже подбали про власну енергонезалежність – придбали акумулятори, генератори. Важливо, що ми вже проходили відключення, і вони вже стали більш прогнозованими, Укренерго та операторам систем розподілу (обленерго) вдалось планувати відключення та йти за графіком, що дуже допомагає громадянам. У нас вже є механізми, які дозволять легше перенести важкий осінньо-зимовий період, хоча відключення й будуть", — резюмувала Олена Лапенко.

Важливо

Купити електроенергію дорого. Скільки триватиме блекаут в Україні