Відстрочку скасовано. Кого в Україні невдовзі можуть мобілізувати через зміни до законодавства

В Україні триває оголошений воєнний стан, а разом із ним і активна робота ТЦК та СП із залучення до лав ЗСУ військовозобов’язаних осіб. Тим часом, парламент уже починає поступово змінювати законодавство з тим, щоб розширити коло осіб, які підлягають мобілізації. Як нещодавно заявив міністр оборони Олексій Резніков, сьогодні мобілізаційний план ще не виконано, але немає необхідності оголошувати нову мобілізацію. "Це означає, що в нас немає сьогодні необхідності оголошувати нову мобілізацію зі збільшення чисельності. У нас є ще ресурси з погляду правового плану", — повідомив Резніков, передає "Інтерфакс-Україна".

Правовий план — це можливості проводити мобілізацію, відповідно до чинного законодавства. Проте парламент вже починає змінювати законодавство так, щоб деякі категорії осіб були позбавлені права на відстрочку.

"В Україні зараз діє Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до статті 23 якого передбачені певні категорії військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку від призову за мобілізацією. Стосовно змін, які були внесені до ЗУ про мобілізацію на підставі Закону № 3161-IX від 28.06.2023 року, — то ці зміни стосувалися осіб, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних, відповідно до закону, їх утримувати. Так, ми бачимо, що законодавець цими змінами намагається зменшити кількість осіб, які мають право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі догляду за особами з інвалідністю (дружиною, або батьками)", — розповів у коментарі Фокусу Олександр Камша, адвокат, арбітражний керівник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Студентів — в армію: як можуть змінити закон для можливості призову учнів ЗВО та аспірантів

Можливі зміни мобілізаційного законодавства експерти прогнозують в напрямку призова студентів та аспірантів. Про те, що такі плани вже обговорюються, нещодавно повідомив представник президента у Верховній Раді, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він вважає, що потрібно скасувати відстрочку для мобілізації для тих, хто вдруге або втретє здобуває вищу освіту.

"Якщо людина здобуває третю, четверту вищу освіту, то це точно не може бути підставою для відстрочки під час воєнного стану", — повідомив депутат в інтерв’ю.

Юристи, опитані Фокусом, погоджуються: теоретично законодавство в Україні можуть змінити так, щоб мобілізовувати студентів закладів вищої освіти й аспірантів.

"Вважаю, що рано чи пізно повістки на мобілізацію отримають майже всі категорії осіб. Наразі вже давно точаться розмови, щодо внесення змін до ЗУ "Про освіту" та відповідно до ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію" щодо студентів та аспірантів, кількості їх освіт та їх віку. А отже, в абзац про надання відстрочки здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, можуть додати про відстрочку з деякими особливостями" — вважає адвокатка юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко.

Про можливе внесення змін до статті 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" каже і Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

"Якщо будуть ухвалені відповідні зміни в Закон України, до прикладу, виключать студентів та аспірантів з наведеної вище статті 23, то тоді так, аспіранти та студенти будуть підлягати мобілізації на загальних підставах. На мій особистий погляд, якщо відповідні зміни будуть внесені до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", то вони не будуть конкурувати зі ст. 53 Конституції України, яка гарантує громадянам України права на освіту", — впевнений Дмитро Лазебний.

На його думку, можливі різні формулювання в законі щодо внесення змін щодо мобілізації аспірантів та студентів, до прикладу, зміни можна сформулювати так, що за студентом чи аспірантом зберігається його учбове та наукове місце на час мобілізації. І після закінчення війни та мобілізації, як її складника, аспірант чи студент зможе продовжити своє навчання чи наукову діяльність. Тобто, якщо в такий спосіб будуть внесені у закон зміни, то це ніяк не суперечитиме Конституції, де йдеться про право громадян на освіту.

Держслужба — не гарантія: чи будуть мобілізовувати працівників державних установ та Нацполіції

Збільшити кількість осіб, які можуть бути мобілізовані, також можливо через внесення змін у законодавство стосовно відстрочки для державних службовців. Те ж саме парламент може застосувати і щодо Національної поліції. Проте наразі питання призову поліцейських навіть не обговорюється.

"Відповідно до вимог ст. 23 ЗУ про мобілізацію працівники Національної поліції України не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Отже, для того, щоб призов вказаних осіб був можливий, необхідно буде внести зміни до ст. 23 ЗУ про мобілізацію. Питання залишається лише, чи підуть народні депутати України на внесення подібних змін до закону, адже подібні зміни, наскільки мені відомо, навіть не обговорюються зараз", — каже Олександр Камша.

Адвокат підкреслив: згідно зі ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України.

Проте у цій статті немає нічого про співробітників деяких інших державних установ, наприклад, Антимонопольного комітету України чи Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Отже, якщо державної структури немає у переліку в статті 23, то співробітники таких органів можуть отримати відстрочку від призову на підставі інших загальних підстав для відстрочки, наприклад, на підставі тимчасової непридатності до служби, у відповідності до висновку ВЛК, або інших загальних підстав.

А якщо парламент вирішить розширити коло осіб, що підлягають мобілізації, за рахунок співробітників перерахованих вище структур (наприклад, Нацполіції, БЕБ, НАБУ, ДБР), то тоді доведеться голосувати за відповідні зміни до закону "Про мобілізацію". Хоча наразі експерти скептично оцінюють перспективи такого законопроєкту.

"Вважаю, що ухвалення рішення щодо їх примусової мобілізації неможливе, однак не заперечую ту можливість, що в подальшому, ймовірно, будуть зміни в законодавстві, які б дозволили перевестись, наприклад із поліції до ЗСУ, бо наразі це неможливо", — зауважила Катерина Аніщенко.

Мобілізація педагогів: кого в сегменті освіти можуть призвати на службу

В Україні законодавство дозволяє отримати відстрочку від проходження військової служби під час дії воєнного стану вчителям, викладачам, науковцям. Про це йдеться у ст. 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Проте таким працівникам потрібно довести, що вони працюють не менш як на 0,75 ставки.

Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період:

• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти.

Проте відстрочку не можуть отримати працівники інших закладів освіти, наприклад, приватних і державних чи муніципальних дитячих садочків, музичних шкіл, різноманітних мистецьких об’єднань та художніх шкіл чи шкіл мистецтв.

"Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" дозволяє мобілізувати педагогічних працівників, які працюють у закладах дошкільної та позашкільної освіти. Наразі у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт за № 8117, який дозволить не мобілізувати вказаних вище працівників освіти. Та зараз вказаний законопроєкт не розглянутий Верховною Радою України", — повідомив Фокусу Дмитро Лазебний. Він підкреслив: категорію, яка відповідно до ст. 23 не може бути мобілізована, призвати можуть лише за бажанням конкретних осіб, а от осіб, які працюють у закладах дошкільної та позашкільної освіти можуть мобілізувати без їх згоди, адже вони не мають відстрочки, відповідно до законодавства.

Чи будуть в майбутньому мобілізовувати педагогів та науковців – питання відкрите, адже за потреби провести масштабну хвилю мобілізації законодавці точно можуть вдатися до змін законодавства з тим, щоб чоловіки – співробітники закладів освіти – були мобілізовані.

Засуджених — в армію? Чи можуть мобілізовувати тих, хто скоїв злочин

Є ще одна категорія осіб, які наразі не підлягають мобілізації, але в перспективі можуть бути призваними до лав ЗСУ, якщо парламент внесе потрібні для цього правки до законодавства. Йдеться про засуджених за тяжкі злочини.

"Вважаю, що у разі внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінально процесуального кодексу України, мобілізація такої категорії осіб буде можлива. А от чи ймовірна та правомірна така мобілізація — це питання залишається викритим", — каже Катерина Аніщенко. Вона зауважила: з одного боку, мобілізація засуджених — це надання можливості обвинуваченим, засудженим особам проходити військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та бути корисним для своєї країни під час війни, а не просто проживати за бюджетні кошти.

Але є й інший бік цього питання.

"Водночас ЗСУ готують особовий склад в умовах, максимально наближених до бойових. Найскладніші елементи підготовки: бойове злагодження підрозділів та організація взаємодії між ним в бою. І тут залишається викритим питання, чи можуть військовослужбовці довіряти такому "побратиму", який не пройшов повний курс виховних робіт, та чи може бути підтверджено факт того, що такий "боєць" став на шлях виправлення свої поведінки. А, як відомо, в бою потрібно довіряти своєму побратиму, як собі, та розраховувати на його підтримку", — розмірковує адвокатка.

Дмитро Лазебний пояснив: відповідно до ст. 14 закону "Про військовий обов’язок та військову службу", районні (міські) комісії з питань приписки мають обов’язки по взяттю на військовий облік військовозобов’язаних громадян, яких, зокрема, раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання. А от у статті 37 цього ж ЗУ йдеться, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

"Так, засуджені за нетяжкі злочини та кримінальні проступки особи підлягають призову на військову службу під час мобілізації на загальних підставах. Якщо йдеться про осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини, то їх мобілізувати не можна, бо вони виключені з військового обліку", — каже Дмитро Лазебний. Він вважає, що наразі нема потреби змінювати законодавство, щоб розширити коло осію, що підлягають мобілізації, за рахунок засуджених за тяжкі злочини осіб.

"За статистичним даними, опублікованими Верховним Судом "Стан здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення судами загальної юрисдикції у 2022 році" (слайд 43 та 46), — у 2022 році, наприклад, за тяжкі та особливо тяжкі злочини по всій Україні було засуджено 18 661 осіб, із них за особливо тяжкі злочини — 1 007 осіб. Відповідно, задля охвату такої "аудиторії" вносити зміни не є доцільним, на мій погляд, оскільки цифри потенційних мобілізованих є мізерними", — впевнений адвокат.

Стовідсотково в тилу: які категорії і далі матимуть право на відстрочку

Хоча парламентарі і можуть вносити різні зміни до закону "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку", чинними, скоріше за все, лишатимуться норми щодо права на відстрочку для окремих категорій, наприклад, тих, хто утримує трьох та більше дітей віком до 18 років, самостійно виховує неповнолітніх дітей до 18 років, хто є опікуном дитини з інвалідністю віком до 18 років, а також хворих на складні захворювання дітей. Навряд чи в Україні, навіть під час важкої виснажливої битви з країною-агресором, знайдуться ті, хто запропонує мобілізовувати згаданих осіб.

Проте адвокати нагадують: під час особливого періоду в країні формується військовий резерв, і якщо буде ухвалене відповідне політичне рішення, різні категорії, які зараз мають право на відстрочку, можуть потрапити до такого резерву.

"Наразі, в Україні діє система військового резерву. Вона почалася створюватися ще 2006 року, подальшого розвитку вона набула 2014 року та суттєвих змін зазнала вже під час війни. Військовий резерв — це частина ЗСУ та інших військових формувань, що складається з осіб, які є військовозобов’язаними громадянами. Основне завдання резерву особового складу — зібрати людей (у якомусь відсотку), які можуть замінити певні підрозділи на фронті та поповнити військові частини, які вивозяться з фронту. З урахуванням того, що все чоловіче населення країни у віці від 18 до 60 років, без обмежень за станом здоров’я, є військовозобов’язаним, відповідно, всі військовозобов’язані формують так званий мобілізаційний резерв країни, тобто є резервістами і можуть бути призвані на військову службу в будь-який момент, у разі ухвалення відповідних змін до закону", — каже Катерина Аніщенко.

Врешті, говорячи про майбутні зміни до законів України заради розширення кола осіб, що підлягають мобілізації, експерти кажуть, що все буде залежати від стану справ на фронті: якщо фронту буде потрібно, внесуть зміни до законодавства та мобілізують ту кількість осіб, яка буде потрібна.

"Тобто це питання не зовсім юридичного плану, підвести нормативну базу під мобілізацію осіб, до прикладу, що виховують трьох та більше дітей, — не є складним завданням. Питання у тому, чи потрібно це робити. Тому, якщо буде потрібно, то перелік мобілізованих осіб розширять. Наразі таких законодавчих ініціатив немає", — резюмує Дмитро Лазебний.

Важливо

Перевірки військкомів та тотальна мобілізація. Як зупинити дискредитацію армії через дії ТЦК