Студенте, вам повістка. Чи можуть в Україні мобілізувати учнів університетів і коледжів

Українці, які навчаються у коледжах, вищих навчальних закладах на денній формі навчання (на стаціонарі), мають право на відстрочку від мобілізації. Про це йдеться у статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема там вказується на те, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Проте це не означає, що студенти не можуть отримувати повістки. Як діяти студентам, коли кличуть до територіального центру комплектування, та чи можуть в Україні змінити закони таким чином, щоб військовозобов’язані чоловіки цього року не мали змогу вступити до навчальних закладів і, таким чином, отримати відстрочку.

Відстрочка та мобілізація. Коли студентів можуть призвати на службу

Отже, закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" однозначно каже про те, що студенти денної форми мають право на відстрочку. Юристи пояснюють: таке право у студентів є лише на час навчання.

"Студенти очної форми, дуальної, наукові співробітники мають право на відстрочку протягом часу, коли вони перебувають у відповідному статусі. Зазвичай, це до моменту отримання диплому, або раніше — у зв’язку з відрахуванням, виключенням тощо. Тобто, поки студена не відрахують, нема наказу про це, то діє право на відстрочку. А коли рішення (про відрахування) набере чинність, то особа перестає бути студентом та втрачає право на відстрочку", — пояснив юрист ЮФ GRACERS Сергій Савинський.

Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner, наголошує: коли військовозобов’язаний має підтверджуючий документ, що він є студентом, аспірантом чи докторантом денної та дуальної форми навчання, він отримує відстрочку від мобілізації на час навчання (до отримання диплому).

"Але важливий момент, що відстрочка не діє у так званий "проміжний" час, коли особа є абітурієнтом: після закінчення коледжу і до вступу в університет, після закінчення бакалаврату до вступу на магістратуру, після закінчення ЗВО до вступу на аспірантуру і перед вступом на докторантуру", — зазначив Ігор Ясько.

Тобто, наприклад, якщо особа завершила навчання та отримала диплом на початку липня, потім вона подала документи до ЗВО, куди її мають зарахувати на початку вересня, то права на відстрочку така особа не матиме, фактично, з початку липня до початку вересня (поки не з’явиться відповідний наказ про зарахування до ЗВО).

Повістки студентам. Як проходять перевірку у військкоматах учні коледжів та ЗВО

Закон не забороняє вручати повістки студентам коледжів та університетів, а тому передача їм повісток співробітниками ТЦК та СП можлива та відбувається в Україні регулярно.

Іноді співробітники військкоматів можуть подивитися студентський квиток у момент передачі повістки та вирішити врешті не вручати її. Але якщо повітку було вручено, то студенту необхідно відвідати військкомат. "В ТЦК та СП необхідно подати довідку про зарахування до числа студентів денної форми навчання ЗВО разом з заявою в довільній формі про надання відстрочки. ТЦК надасть відстрочку та поверне військово-обліковий документ з відміткою", — каже Ігор Ясько.

Сергій Савинський каже, що, якщо студенту дають повістку про перевірку даних, то така особа зобовязана прийти до ТЦКСП. "Стосовно військово-лікарської комісії, як тільки особа покаже, що у неї право на відстрочку, з практики у 49 випадках з 50ти студентів на таку комісію не відправляють", — зазначив юрист.

Якщо студент отримав повістку, юристи рекомендують обов’язково відвідати територіальний центр комплектування з необхідними документами.

Які документи потрібні студентам для відвідання ТЦКСП:

• паспорт;
• військовий квиток;
• студентський квиток;
• довідка про зарахування до числа студентів денної форми навчання.

"Якщо студенту (аспіранту) чоловічої статі та призовного віку буде вручена повістка до ТЦКСП, то ігнорувати її я не раджу. В такому випадку потрібно з’явитися до місця, яке вказано у повістці, при собі мати актуальні документи, що підтверджують статус студента (аспіранта) денної форми навчання відповідного ЗВО та посилатись на п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У випадку, якщо надані документи не будуть достатнім доводом працівникам ТЦКСП для надання відстрочки, потрібно буде оскаржувати наказ про мобілізацію у судовому порядку, така судова практика вже досить розповсюджена в Україні", — пояснив Фокусу Ігор Чудовський, керуючий партнер Адвокатського об’єднання "Чудовський та партнери".

Існує ймовірність, що студенту вручать повістку не за місцем його проживання та навчання, а коли він буде у поїздці (на практику або на відпочинок). Тобто, під час тимчасової короткострокової поїздки. Така можливість у військкоматів з’явилась нещодавно — йдеться про постанову уряду №318 від 7 квітня 2023 року.

"В цій ситуації найкращий варіант — пояснити на місці співробітникам ТЦКСП про навчання і надати квиток, за умови короткострокової поїздки ставати на облік в місці перебування немає потреби. Потрібно бути виваженими, мати документи при собі. Якщо наполягають, щоб прибув до військкомату, треба прийти туди та показати свої документи. Але зазвичай все закінчується на етапі спілкування — людина пояснює, що прибула тимчасово, наприклад, на лікування, показує документи, і питань не виникає", — каже Сергій Савинський.

Право на освіту. Чи можуть в Україні заборонити військовозобов’язаним чоловікам навчатись

З огляду на те, що минулого року багато військовозобов'язаних чоловіків вступали до коледжів та ЗВО України, щоб отримати право на відстрочку, у країні тривають дискусії, чи потрібно заради виконання мобілізаційного плану заборонити чоловікам вступати до навчальних закладів. Проте юристи кажуть, що реалізувати таку заборону досить непросто навіть з урахуванням воєнного стану.

"Це дискусійне питання, бо це буде обмеження права на освіту, а право на освіту гарантоване Конституцією. І всі норми, що регулює законодавство в сфері освіти, повинні відповідати основному закону. Щоб запровадити такі зміни, необхідно внести зміни в Конституцію, а їх вносити до завершення дії воєнного стану заборонено. Тобто, навіть якщо будуть зміни в законі "Про освіту або законі "Про мобілізацію", є всі підстави, щоб Конституційний суд визнав ці норми неконституційними. Плюс вал критики суспільства, представників європейської спільноти", — вважає Сергій Савинський.

Щодо права на освіту, то в Україні воєнний стан дозволяє обмежувати таке право.

Ігор Чудовський каже, що в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

"Як ми бачимо, у цьому переліку відсутня стаття 53, яка гарантує право на освіту. Тобто теоретично, прийняття Закону України, яким було б заборонено вступати до коледжів та ЗВО чоловікам певного віку, можливе. І у разі прийняття такого Закону України звичайно може порушитись питання відповідності такого Закону Конституції України, тоді дане питання буде вирішувати Конституційний Суд", — зауважив юрист.

Юристи кажуть і про ще один аспект питання студентів та мобілізації. За словами Ігоря Ясько, відповідно до Порядку залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, може бути встановлена трудова повинність для окремих категорій працездатних осіб. "До суспільно корисних робіт можуть бути залучені працездатні особи віком від 16 років, які не мають обмежень за станом здоров'я до роботи в умовах воєнного стану, зокрема, студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів", — пояснив Ігор Ясько. Тобто, з огляду на цей Порядок, студентів навчальних закладів цілком можуть залучати до певних робіт, пов’язаних з потребами держави у період воєнного стану, проте про мобілізацію студентів до лав ЗСУ наразі не йдеться.