Буде менше грошей на асфальт? Навіщо податки військових забирають в місцевих громад

Парламент підтримав за основу законопроєкт №10037, який передбачає вилучення грошей, які місцеві бюджети отримують з податку на доходи фізосіб із грошових виплат військовослужбовців на користь держбюджету з 1 жовтня. Ці кошти уряд уже заклав у проєкт головного кошторису країни на наступний рік. Ідея назріла після того, як стало відомо про закупівлю овочерізок та барабанів для укриттів із місцевих бюджетів, і це в той час, коли державі бракує коштів для протидії агресії РФ. Фокус розбирався, у чому суть нововведень та як ухвалення ініціативи щодо ПДФО військових вплине на фінанси громад.

По 50% — Мінстратегпрому та Держспецзв’язку: що пропонує проєкт закону №10037

Згідно з пояснювальною запискою, проєкт закону № 10037 пропонує зарахувати:

• до загального фонду державного бюджету — надходження, які є джерелами формування державного дорожнього фонду — у 2024-му;
• до спеціального фонду державного бюджету — надходження від оподаткування доходів військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу — з 1 жовтня 2023-го по 31 грудня 2024 року.

Надходження від військового ПДФО пропонують розподілити так:

50% — Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на закупівлю спеціальної техніки та обладнання;

50% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Водночас уряд дозволить вільний залишок бюджетних коштів та коштів спецфонду місцевих бюджетів (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з інших бюджетів) спрямувати, зокрема, на:

• оплату праці працівників бюджетних установ;
• придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
• оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
• обслуговування та погашення місцевого боргу;
• соціальне забезпечення;
• заходи та роботи ТРО та мобілізаційної підготовки, підтримку сил безпеки й оборони;
• проєктування, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту та ін.

До державного бюджету у 2024 році від дорожнього фонду очікують отримати приблизно 95,2 млрд грн, а до спецфонду держбюджету від військового ПДФО — із жовтня і до кінця 2023 року — 25,8 млрд грн та 93,7 млрд грн у 2024 році. Так, якщо документ буде підтриманий у другому читанні, громади ризикують втратити кошти вже цього року.

"Якщо відповідний законопроєкт буде проголосований, то бюджети територіальних громад не дорахуються значних сум грошових коштів, — прокоментував адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Лазебний. — Такі великі міста як Харків та Дніпро будуть мати недоїмку: для Харкова — 146 млн грн, для Дніпра — 207 млн грн".

Золота жила: як ПДФО з військових зробило громади багатшими

Надходження від ПДФО, за рахунок збільшення виплат і чисельності військових, за останній рік дійсно суттєво зросли. Так, за січень-березень 2023 року місцеві бюджети отримали 24,6 млрд грн таких доходів, що на 329% більше, ніж у 2022 році (+18,9 млрд грн). За даними Центру економічної стратегії, за підсумками першого півріччя сума від "військового" ПДФО становила 50 млрд грн, а з 1 646 місцевих бюджетів 1 356 були профіцитними. У ньому Кабмін побачив джерело покриття назрілих проблем із браком фінансування безпеки й оборони.

"Така пропозиція пов’язана, насамперед, з тим, що забезпечення видатків оборони може відбуватися лише з внутрішніх ресурсів (тобто коштів, які сплатили українські громадяни у вигляді податків та зборів або коштів, які уряд позичив на внутрішньому ринку). На прикладі збільшення видатків у 2023-му (+303 млрд грн), можна побачити, що цього внутрішнього ресурсу не вистачає. Майже 208 млрд грн уряд сподівається залучити через розміщення військових облігацій, а на 26 млрд грн будуть перевиконані неподаткові надходження. Фінансування решти 69 млрд грн залишається під питанням, тому Кабмін пропонує вже з 1 жовтня спрямувати кошти так званого "військового ПДФО" на потреби оборони", — пояснила Фокусу голова комітету з питань бюджету ВРУ Роксолана Підласа.

У такій ситуації не можуть не обурювати випадки, коли громади оголошують тендери на однозначно непріоритетні у воєнний час потреби.

"Відповідний законопроєкт є реакцією центральної влади на дії деяких територіальних громад щодо витрачання грошових коштів не на військові потреби або на відновлення інфраструктури, а на цілі, які є не зовсім доречним в умовах війни. Таких прикладів доволі багато. Можемо нагадати про ситуацію, коли у м. Ківерці (місто у Луцькому районі Волинської області), населення якого становить приблизно 14 тисяч осіб, у червні цього року хотіли витратити 150 мільйонів гривень на стадіон та бігові доріжки", — зауважив Дмитро Лазебний.

"Гаманець зменшиться": як вилучення "військового" ПДФО вплине на місцеві бюджети

За підрахунками ЦЕС, якщо місцеві бюджети не отримають "військовий" ПДФО, кількість дефіцитних бюджетів збільшиться з 227 до 543, зокрема 270 матимуть дефіцит більше 10%. Так, з ТОП 10 локальних профіцитних бюджетів, три будуть в мінусі — Харків, Дніпро та Миколаїв.

"Для багатьох місцевих бюджетів ці кошти дуже суттєві. В областях, де ведуться бойові дії, часто більшість доходів місцевих бюджетів складають надходження від ПДФО військових і поліцейських. В таких регіонах місцеві бюджети неможливо буде збалансувати", — каже кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

Різати витрати доведеться і малим містам, як Дунаївці, що на Хмельниччині, з населенням 16 тис. осіб, які не мають військових об’єктів. "У наших Дунаївцях військового немає нічого, крім хлопців, які на війні. У нас дуже маленьке ПДФО. Складніше нам буде. Сьогодні ці гроші ми можемо спрямувати на допомогу переселенцям, наприклад, готуємо для них житло", — розповів Микола Тимчишин, депутат Дунаєвецької міської ради.

Насамперед під ніж підуть проєкти розвитку. Однак ними, схоже, й до сьогодні не активно займалися. За даними ЦЕС, більшість грошей місцеві бюджети спрямовують на зарплату, субсидії, комунальні послуги, тоді як обсяг капітальних витрат становить менше 13%.

В уряді запевняють, що забезпечать регіони потрібними сумами. "Побоювання, що таке рішення призведе до браку коштів у місцевих бюджетах для фінансування усіх важливих потреб не мають під собою жодних підстав, адже воно матиме не лише низку позитивних наслідків для фінансування оборони держави, але й підкріплене компенсаторами для вирівнювання бюджетних диспропорцій на рівні громад. Тому місцеві бюджети ні в якому разі не залишаться недофінансовані. Залежно від потреб кошти розподілятимуться з державного бюджету", — йдеться у повідомленні Кабміну.

ПДФО за місцем проживання та погашення боргів держави перед ОМС: чи є шлях примирення

Гроші від "військового" ПДФО розподіляються по громадах дуже нерівномірно. Оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації підприємств, більше отримують ті громади, де зареєстровані військові частини. "Мінфін бере за приклад такі громади, де зареєстровані військові частини, де мостять золотом тротуари, бо нікуди дівати гроші, і їх випинає як верх марнотратства і каже: тепер рубаємо голови всім", — обурюється директор ГО "Інститут розвитку територій" Юрій Ганущак.

Диспропорцій у наповненні локальних бюджетів вдалося б уникнути, якби ПДФО "йшов за платником", а не за місцем реєстрації підприємства.

"В усій цивілізованій Європі цей податок платиться за місцем проживання. Тоді таких громад, які купують овочерізки і по три рази перекладають бруківку, точно не буде… Коли податок іде за місцем проживання людини, то мобілізували [призовника], і йому назад повернувся, де він жив, податок і надаються його сім’ї послуги від громади", — переконаний Ганущак.

Кошти з "військового" ПДФО з державного бюджету теж можуть витрачатися не за призначенням. Уряд — нічим не кращий розпорядник коштів платників податків, ніж ОМС. Тож доцільно було б направити частину ПДФО безпосередньо на рахунки військових частин.

"Буде складно, але тоді мери будуть ходити до комбригів та просити гроші на фінансування деяких програм. Тоді гроші будуть гарантовано на руках командирів частин, і вони зможуть самі фінансувати основні потреби, а не звертатись до місцевого самоврядування", — переконаний журналіст Юрій Бутусов.

У разі вилучення доходів від згаданого податку, уряду варто було б пропорційно зменшити делеговані на місця повноваження, кажуть фахівці. Водночас центральним органам влади, відбираючи кошти напередодні опалювального сезону, варто було б погасити борги перед ОМС.

"Держава не компенсувала місцевим бюджетам низку витрат. Йдеться зокрема про 35 млрд грн різниці в тарифах на газ, що зриває підготовку до опалювального сезону. Також місцеві громади не отримують заплановані кошти на відбудову пошкоджених об'єктів, соціальні виплати, тощо. Все це значно ускладнює соціально-економічну ситуацію в регіонах. Тому разом із вилученням ПДФО на виплати військовим, уряд повинен негайно в повному обсязі перерахувати громадам всі заплановані кошти. Якщо цього не робити, то буде зірвано опалювальний сезон, не будуть проведені необхідні відновлювальні роботи, не будуть вчасно нараховані субсидії та інші соціальні виплати", — резюмував Хмелевський.