Солідний стаж не врятує: чому пенсіонери, які працюють, в Україні отримують мало і як це змінити

У 2023-му право на пенсію за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років. Вік виходу на заслужений відпочинок залежить від набутого страхового стажу — 30, 20 та 15 років відповідно, який поступово зростатиме. Окремим категоріям громадян можуть призначати пенсії до досягнення 60-річчя. Наприклад, це особи, які були задіяні на роботах зі шкідливими і важкими умовами, матері дітей з інвалідністю, учасники бойових дій та ін. При цьому вони можуть продовжувати працювати (окрім позицій зі шкідливими умовами праці для пенсіонерів, що вийшли на заслужений відпочинок за вислугою). Фокус дослідив, як нараховуються пенсії тим, хто продовжує працювати вже під час отримання заслуженої пенсії.

Оформити статус: як вийти на пенсію у 2023 році

54-річна Любов Миколаївна цього року вийшла на пенсію на пільгових умовах. Каже: оформлення цього статусу у 2023-му — завдання не з легких.

"Це був січень — лютий, коли частими були сигнали тривоги і відключення світла. Чергу в управлінні ПФУ в райцентрі доводилося займати зранку з надією, що до вечора вдасться потрапити до спеціаліста, адже під час сигналів тривоги і відсутності світла прийом не проводився. За номером телефону фонду додзвонитись не вдалось, записатись на певну годину на прийом через додаток — також. Черги були величезними, адже в одному кабінеті об'єднані оформлення пенсій, субсидій, виплат на поховання. Проблема була з трудовою книжкою, оскільки не було печатки закладу при зарахуванні на роботу і запису про перейменування закладу. Тож доводилось по декілька разів повертатись і знову займати чергу. Та все ж через 2 місяці походів пенсію оформила", — розповіла Любов Миколаївна Фокусу.

Вона продовжує працювати, однак перерахунку, тобто підвищення виплати, з огляду на додатковий стаж, поки не отримувала. На відміну від 66-річного Анатолія, який вже шість років — пенсіонер, який працює. У квітні цього року йому перерахували пенсію.

"Нікуди не звертався — підвищення відбулося автоматично", — каже він Фокусу. Цього року всім пенсіонерам, які працюють провели перерахунок 1 квітня 2023 року. Так, виплати автоматично перерахували тим, хто:

• після призначення чи попереднього перерахунку виплати продовжували працювати та на 1 березня 2023 року набули 24 місяці страхового стажу;
• відпрацювали менше 24 місяців, але від призначення чи попереднього перерахунку пройшло два роки.

При цьому пенсіонерам, які працюють і які отримують пенсію за вислугу років, такий перерахунок було проведено тільки у разі, якщо вони досягли пенсійного віку — 60 років.

Довше працюєш — вища пенсія: чи дійсно виплати мають зростати

Порядок проведення перерахунку пенсій людям, які продовжують працювати, в Україні визначено частиною 4 статті 42 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та постановою правління ПФУ від 18.05.2018 № 10-1, розповів Фокусу Андрій Шабельников, керівний партнер АО "EvrikaLaw".

"Згідно з частиною 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у разі, якщо пенсія призначена за нормами цього Закону і застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок проводиться не раніше, ніж через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії", — пояснив експерт.

Розмір підвищення пенсій після перерахунку залежить від того, який страховий стаж вже має людина та від рівня її зарплати.

"Перерахунок вже призначеної пенсії проводиться із заробітної плати, з якої обчислена пенсія, але якщо отримана заробітна плата знижує коефіцієнт заробітної плати, яка береться для обчислення пенсії, то застосовується той показник, з яким особа виходила на пенсію. Тому тут визначальним моментом є розмір заробітної плати, яку отримує пенсіонер", — сказала Фокусу Олена Воронкова, адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича.

Коефіцієнт стажу не суттєво впливає на виплати.

"Він також збільшується у зв‘язку з продовженням трудової діяльності пенсіонера і також впливає на пенсію, але за один рік роботи коефіцієнт збільшується на більше однієї сотої відсотку", — пояснила юрист.

Таким чином, продовження трудової діяльності після призначення пенсії суттєво вплине на розмір виплати тільки у тому випадку, якщо особа за цей період офіційно отримує заробітну плату, яка перевищує середні показники по країні, зауважила Олена Воронкова.

Дефіцит кадрів та дірявий ПФУ: чому Україні вигідно стимулювати пенсіонерів далі працювати

Були ситуації, коли літніх людей примусово спроваджували на пенсію, аби забезпечити робочими місцями молодь, каже Фокусу провідна експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна. У СРСР, приміром, пенсіонери, які працювали не отримували виплат. Зараз це практикують у деяких європейських країнах, продовжує експертка. Проте у наших економічних умовах це недоцільно. За словами співрозмовниці Фокусу, з – 9 млн платників ЄСВ 2,5 млн осіб – пенсіонери, які працюють і які, по суті, самі себе утримують, адже платять за себе єдиний соцвнесок.

"Зараз не відправляють [примусово на пенсію], бо Пенсійний фонд дефіцитний, — продовжує експертка. — Плюс проблема на ринку праці – бракує кадрів, особливо кваліфікованих. На ринку праці зараз умови диктують працівники, а не роботодавці. Це пояснюється об’єктивними обставинами — багато людей виїхали за кордон, чимало на фронті, демографічна ситуація непроста. Те, що наші пенсіонери, які працюють отримують пенсію – це дуже добре".

Щоб стимулювати трудову активність населення якомога довше, держава повинна надавати можливість пенсіонеру котрий працює збільшувати свої виплати, адже це зменшує навантаження на ПФУ — з одного боку, та дозволяє йому не скотитися до жебрацтва, переконана експертка Центру Разумкова.

Збільшити виплати пенсіонерам котрі працюють можливо. Адвокат Олена Воронкова звертає увагу на те, що вітчизняне законодавство передбачає доплату до пенсії за понаднормовий стаж — чоловікам за понад 35 років, а жінкам – за понад 30 років.

"У такому випадку пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії. Але тут існує певне обмеження прав пенсіонерів, оскільки така доплата не може бути більшою за 1% мінімального розміру пенсії за віком. При цьому, цей відсоток обчислюється не з розміру мінімальної пенсії, визначеному на той рік, у якому проводиться перерахунок, а з розміру мінімальної пенсії, визначеної у тому році, в якому особа виходила на пенсію і реальний розмір такої доплати становить інколи 40-50 грн", — пояснила співрозмовниця видання.

Тож не зайвим було б оновити механізм нарахування такої доплати, зокрема, враховувати відсоток з мінімальної пенсії на момент перерахунку такої пенсії, переконана адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича.

"А ще краще, щоб такий 1% брався з реального розміру пенсії, без обмеження показника для його обчислення мінімальним розміром пенсії. Або ж брався більший відсоток для обчислення доплати за понаднормовий стаж. Оскільки тільки такий механізм перерахунку пенсій пенсіонерам, які працюють зможе збільшити розмір пенсії більш-менш адекватно до реальної ринкової ситуації", — наголосила Воронкова.

Бальна система індексації та накопичувальні пенсії: яких ще змін потребує Україна

У Кабміні у наступному році планують провести індексацію всіх пенсій за новою бальною системою. Вона передбачає, що внески до ПФУ будуть перераховані у бали відповідно до співвідношення між зарплатою людини та середньою зарплатою по Україні на той момент. Якщо внески сплачувалися із зарплати, яка є середньою по країні, — пенсіонер отримає 10 балів, вище середньої 12, менше — 8 балів. За задумом, ці бали щороку будуть перераховуватись назад у пенсію, відповідно до актуальної середньої заробітної плати.

"Якщо буде так, то докорінно зміниться логіка формування механізму індексації і за великим рахунком не матиме значення, працює пенсіонер чи ні. Адже уряд хоче брати на відповідну дати проведення індексації загальний стаж людини і перенараховувати їй пенсію, незалежно від того, коли вона вийшла на пенсію, виходячи з даних останнього року", — зауважив Фокусу економіст Олег Пендзин.

Утім, поки не оприлюднено відповідної постанови, достеменно не відомо, зміни стосуватимуться всіх чи виключно пенсіонерів, які не працюють, що каже він. Крім того, викликає сумнів фінансова можливість уряду забезпечити підвищення виплат за новою системою.

"Бонусна система — непогана ідея, — переконана Ольга Пищуліна. — Але невідомо, яка вага балів в грошах. Передбачається істотне підвищення пенсії. Але виникає питання: звідки гроші? У нас платників ЄСВ та пенсіонерів не 1:1 — пенсіонерів більше".

На її думку, такі заходи — "косметичні, створюють ілюзію реформування". Натомість варто стимулювати економіку — без її запуску досягти вищих пенсій не вдасться, переконана фахівчиня.

Також опитані Фокусом експерти нагадали про потребу запровадження другого рівня пенсійної системи — обов'язкового пенсійного накопичення.

"Потрібне введення накопичувальної системи, оскільки відтак кожна людина буде поступово відкладати кошти собі на пенсію, які будуть примножуватися завдяки її зусиллям, а не залежатиме від мінімальних гарантій держави", — сказав Шабельников.