Виплати, субсидії, пенсії: чи вистачить у бюджеті коштів на соціальний захист населення

У фінальній редакції бюджету-2024 уряд збільшив доходи головного кошторису країни на 22 млрд грн до 1,768 трлн грн і на цю суму зменшив граничний обсяг дефіциту, а витрати залишив практично незмінними — 3,3 трлн грн. Про це пише Фокус у новій статті "Оснащення війська, субсидії, укриття в лікарнях: що держава фінансуватиме у 2024 році".

Попри перерозподіл видатків між відомствами, пріоритети держави в наступному році залишилися такими ж, як і в проєкті бюджету до першого читання. Зокрема, на безпеку й оборону планують виділити 1,69 трлн грн. На другому місці — соціальний захист. На нього закладено майже 469 млрд грн.

Головні зміни в проєкті бюджету-2024, порівняно з першим читанням, стосуються Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості й Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Їм урізали фінансування по 4,8 млрд грн. Вивільнені 9,6 млрд грн спрямують на "матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ", як зауважив депутат Ярослав Железняк. 427 млн грн заберуть у Мінкульту (відмовившись від Музею Голодомору), бюджет Мінкульту на 2024 рік складає 10,7 млрд грн.

Також у проєкті державного бюджету на 2024 рік передбачено зменшення на 409,1 млн грн бюджету Бюро економічної безпеки; 357 млн грн додали Державному космічному агентству, а 242 млн грн додатково отримає Антимонопольний комітет. Водночас Міністерству економіки додали ще 6 млн грн — до 33,186 млрд грн. Майже на 206 млн збільшиться фінансування Міністерства захисту довкілля — до 8,9 млрд грн.

У проєкті головного кошторису країни до другого читання уряд збільшив видатки на протезування військовим, які втратили кінцівки, на 573,9 млн грн. Також 337,7 млн грн додали до видатків на створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань. Уряд збільшив на 500 млн грн бюджет виплат академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти. Сумарно на це планують спрямувати 5,2 млрд грн. Збільшено й освітню субвенцію на виплати заробітної плати вчителям на 275,3 млн грн до 103,2 млрд грн.

У фінальному проєкті кошторису з’явилися нові програми, серед яких:

• "Керівництво та управління у сфері усиновлення та захисту прав дітей" у сумі 44,9 млн грн на забезпечення діяльності новоутвореної Державної служби України в справах дітей;
• облаштування пунктів пропуску залізничного сполучення — 662,4 млн грн;
• "Центр гуманітарного розмінування" — 49,8 млн грн;
• "Медична допомога та соціальна реабілітація військовослужбовців у Клінічній лікарні "Феофанія" — 200 млн грн;
• субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров'я — 1 000 млн грн.

Ризик секвестру: чи вистачить грошей на всі заплановані програми

Попри те, що левова частка податків піде на фінансування перемоги Україні у війні з Росією, військовий бюджет ворога більш ніж у два рази перевищує наш, сказав італійському ЗМІ очільник Мінфіну Сергій Марченко. "Ми спрямовуємо всі доходи держбюджету і внутрішні запозичення на фінансування воєнної кампанії. Без підтримки наших міжнародних партнерів нам довелося б значно зменшити невійськові видатки. Частка військових видатків становить понад 50% від загального бюджету й близько 21% від ВВП на 2024 рік. Наші фінансові потреби в зовнішній допомозі у 2024 році становлять 41 млрд доларів США", — цитує Мінфін слова Марченка.

Через побоювання не отримати всю суму уряд до другого читання переглянув баланс внутрішніх і зовнішніх запозичень. Чисті зовнішні запозичення (запозичення мінус витрати на погашення) між І і ІІ читанням було зменшено на 103,5 млрд грн або на 2,5 млрд дол. США (за курсом грн/дол — 40,7 грн), тоді як чисті внутрішні запозичення з нуля зростуть до 81,4 млрд грн або до 2 млрд дол. США.

"Зокрема, очікується скорочення щомісячної прямої бюджетної допомоги від США. Відповідно до поданого Президентом США Байденом у Конгрес документа про "додаткове фінансування" передбачається скорочення щомісячної бюджетної допомоги Україні з 1,1 млрд дол. США до 825 млн дол. США. У річному вимірі це приблизно 3,3 млрд дол. США недоотриманих коштів", — сказали Фокусу в Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки (KSE).

Аналітики також звернули увагу на слова міністра фінансів, що поки нема стовідсоткової впевненості щодо отримання всієї очікуваної фінансової допомоги у 2024 році. Це може мати негативні наслідки не лише для економіки України, але й Європи. Окрім цих проблем, недостатня допомога від іноземних партнерів може призвести до утворення "=діри в бюджеті в розмірі 29 млрд дол., додали в KSE.

Отже, не виключено, що деякі видатки підуть під ніж. "[Без зовнішньої допомоги доведеться] або скорочувати витрати, або шукати внутрішні резерви — тобто збільшувати приватні внутрішні позики, більше випускати ОВДП, — сподіваючись, що банки та населення, бізнес активніше купуватимуть їх, — або повертатися до того, з чого починали минулого року, — просити Нацбанк профінансувати", — пояснив Фокусу керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Утім, деякі експерти оптимістичніші щодо отримання Україною всієї допомоги. "Сьогодні Україна отримує допомогу за принципом "стільки, скільки треба". Тобто який би не був дефіцит бюджету, його нам допомагають повністю закривати країни-партнери, міжнародні фінансові організації, тому можна не хвилюватися. Те, що уряд збільшив акцент на внутрішні запозичення, думаю, цілком нормально, враховуючи привабливу облікову ставку державних облігацій. Думаю, немає особливих ризиків і хвилювань", — зауважив Фокусу економіст Андрій Новак.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року обсяг фінансової підтримки України від міжнародних партнерів перевищить 45 мільярдів доларів, із яких уже виплачено понад 35 мільярдів (24,3 мільярда — це кредити). У 2024-2025 роках офіційне фінансування залишатиметься значним, хоча розмір допомоги, що виділяється, поступово знижуватиметься — до 38,5 і 25 мільярдів доларів відповідно.

Також Фокус писав, що, за словами заступника міністра освіти і науки України Михайла Винницького, кількість викладачів у вишах перевищує потребу. Тож збільшення окладів або зарплат викладачів можливе лише після "модернізації" мережі.