Ані доходів, ані армії. Що не так із ідеєю звільнити від мобілізації в обмін на податки

В Офісі президента розглядають нову ідею звільнення військовозобов’язаних від мобілізації через бронювання, а підставою для цього може бути рівень офіційної зарплати й сплаченого щомісяця податку на доходи фізосіб (ПДФО). Зокрема, ідеться про те, що від мобілізації бронюватимуть, якщо особа сплачує певну суму ПДФО на місяць. Наприклад, критерієм може бути сума 6 тис. грн. Це означає приблизно 33,4 тис грн. щомісячної зарплати. Також розглядають варіант встановлення мінімально необхідного порогу зарплати для набуття підстави для бронювання в розмірі 35 тис. грн. Іншим варіантом може бути бронювання працівників, за яких роботодавець сплачує приблизно 14,5 тис. грн ЄСВ (відповідає рівню зарплати 66 тис грн). Фокус опитав експертів щодо доцільності й економічних підстав запроваджувати подібні зміни процедури бронювання від мобілізації.

Сумнівна ефективність: чи буде економічний результат у разі бронювання за рівнем податків

Олексій Геращенко, економіст, викладач фінансів у kmbs, пояснює: не можна розглядати економічні відносини як вичерпні та намагатися звести все до них. Адже в цьому випадку йдеться не про економічну вигоду, а про оборону країни. І якщо звести й тут все до питання грошей, то це означатиме, що, крім грошей, у суспільстві фактично немає інших сенсів. До того ж економічний сенс пропозиції бронювати платників податків — доволі слабкий, вважає експерт.

"Якщо уявити, що мільйон чоловіків із тіньовими доходами задекларує такий дохід, як пропонується (близько 35 тисяч гривень за місяць), то йтиметься про додаткові бюджетні доходи на рівні близько 150 мільярдів гривень на рік. А дефіцит нашого бюджету складає 1,6 трильйона гривень. Тобто ми вирішуємо проблему фінансування дефіциту менш ніж на 10% (відповідно не вирішуємо), розколюємо суспільство (що далі? Голосування лише тих, хто має дохід, вищий за певний рівень?), ділячи його на класи з різними правами, пропагуємо платне легалізоване ухилення від мобілізації (тимчасово сплачуєш податки на вищому рівні й так купуєш індульгенцію). Люди під час сплачуванні цих податків сприйматимуть їх не як легалізацію доходів, а як плату за певні привілеї, які раптом перетворилися на ринковий товар. У сухому залишку маємо вульгарну деструктивну ідею, яка до того ж не вирішує жодних економічних завдань", — вважає Олексій Геращенко.

Водночас, на думку Павла Кухти, колишнього в.о. міністра економіки, керівника з політичних питань Київської школи економіки, бронювання за сплаченими податками треба запроваджувати разом із демобілізацією, а робити це треба терміново.

"Оскільки на емоціях війну ми можемо лише програти, бронювання за сплаченими податками однозначно треба запроваджувати. Вважаю, що це хороша спроба налагодити нові цивілізовані норми існування суспільства, коли ми заходимо в третій рік війни. Війна на виснаження — це війна економік, і мірою ефективності в ній є рівень доходів, який людина створює для держави. Висмикуючи з економіки високопродуктивні кадри та відправляючи їх на низькі армійські посади, ми підриваємо власну обороноздатність", — написав Павло Кухта на своїй сторінці у фейсбуці.

Але з думкою про доцільність встановити критерієм для бронювання саме суму податків не погоджується Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine. Він упевнений, що якщо говорити про бронювання тих, у кого високий дохід, то треба звертати увагу не лише на сплачені податки, але й на те, яку частку ВВП створює певна особа.

"Ті ж айтівці можуть сплачувати менші податки, але видавати вагому частку ВВП. Те саме про ФОПів. ФОПи і створюють частку ВВП, і мають працівників, яких забезпечують роботою та за яких теж сплачують податки. І якщо просто людина, яка працює, іде до війська, втрачається одне робоче місце, якщо ФОПа забирають, втрачається кілька робочих місць і чималий шмат ВВП. Якщо моральний вибір робити на користь такої схеми, то в неї треба внести ФОПів і працівників ІТ-галузі", — вважає експерт.

На його думку, додаткова мобілізація — це однозначно негативний вплив на ВВП країни, і бюджетні доходи у вигляді податків важливі, але закрити бюджетний дефіцит тими, хто врешті завдяки запровадженню бронювання за податковим критерієм "відбілиться" (покаже свій дохід), неможливо.

Шлях до соціального вибуху: чому пропозиції розширити коло заброньованих не допоможуть Україні

Експерт із питань ЖКГ Олег Попенко каже: в Україні сьогодні до 95% населення отримують зарплату менш ніж 30 тис грн. По суті, залишаться незахищеними бідні верстви населення, що може призвести до соціальних вибухів у суспільстві. "Тут немає економіки, як вважають розробники цього проєкту. І не може бути, тому що в Україні 2 роки йде війна, і знайти додаткові кошти в економіці підприємств неможливо. Звернути увагу краще на місцеві бюджети, де запланували у 2023 році побудувати 15 стадіонів, або будівництво доріг в прифронтових територіях, або на митниці, де мільярди проходять мимо державного бюджету", — впевнений Попенко.

Володимир Дубровський теж вказує на те, що в питанні бронювання за податковим критерієм є суперечність між ефективністю й справедливістю. "Адже якщо говорити про економічну ефективність, у ринковій економіці людина, яка заробляє більше та, відповідно, сплачує більше податків, цінніша для суспільства. Ефективно буде таких людей усе ж таки приховувати від мобілізації. Та якщо говорити з точки зору пересічної людини, яка каже: "Чому багатих не брати до армії, а бідних посилати на смерть?" — то така точка зору має право на існування. Постає питання морального вибору, непросте та неочевидне. Не існує експертного критерію для вибору між ефективністю й справедливістю", — каже Володимир Дубровський. І додає: не можна лише з економічної точки зору аналізувати питання бронювання від мобілізації за рівнем доходу чи податків, адже це сприймається суспільством як несправедливість.

Політолог Віктор Таран переконаний: ідея бронювання за податковим критерієм — украй шкідлива та може призвести до соціального вибуху. На його думку, на бронь заслуговують ті люди, які своєю працею наближають перемогу, і це працівники або інфраструктурних підприємств, або оборонних заводів, або чиновники певних категорій чи поліція, тобто особи, які здійснюють функції держави та по суті державу зберігають.

"Вибачте, а де тут про обороноздатність? У нас як ці податки щось змінять? У нас змінилася військова доктрина, і ми створюємо найману армію й оголошуємо по світу збір найманців? Такого немає. Відповідно, ми говоримо про мобілізацію, про обов’язок усіх захищати країну незалежно від майнового стану чи податків. І це є той суспільний договір, у якому ми повинні рухатися. А як тільки щось подібне до озвучених пропозицій про бронювання за податковим критерієм ухвалять, то нас одразу знищать інформаційно. Придумати таку ідею міг або дурень, який не вчив історію, або просто ворог. Люди, які таке пропонують, ведуть ситуацію до соціального вибуху", — зазначив Віктор Таран у розмові з Фокусом. Він упевнений: уже зараз треба переглянути норми бронювання, які існують, щоб зробити процедуру більш чіткою та прозорою і виокремити кілька конкретних професій, які мають право на бронь, тоді як грошові критерії в питанні мобілізації — шкідливі та лише можуть спровокувати катастрофу.