Непотрібні інвестняні: про що насправді говорили на зустрічі Зеленського з банкірами в Давосі

У Давосі під час Всесвітнього економічного форуму 16 січня президент Володимир Зеленський мав перемовини, зокрема, із виконавчим директором банківського холдингу JPMorgan Chase & Co, спецпредставницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер і очільниками приватних компаній, фондів та інвестгруп.

Володимир Зеленський наголосив, що під час війни важливо розробити й запровадити механізми змішаного фінансування, що поєднує приватний і державний капітал.

"Саме тут ми бачимо вашу безпосередню роль просто зараз. Я знаю, що ви активно співпрацюєте з нашою командою. Із нетерпінням чекаю на конкретний результат", — сказав президент.

Він також висловив сподівання, що світові фінансові фонди допоможуть залучити в українську економіку велику кількість світових інвесторів і корпорацій.

Важливо

Буде підвищений попит: за ким із українців "полюватимуть" роботодавці після війни

Україна кличе інвесторів, а що потрібно самим інвесторам?

Як повідомив Фокусу директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін, поки що обмаль конкретних очікувань щодо залучення приватного капіталу до України.

Зокрема, банківський холдинг JPMorgan узагалі не має присутності в Україні.

"Не виключено, що одним із предметних питань до обговорення може стати стратегія України щодо обслуговування суверенних єврооблігацій і плани, як знову вийти на публічний ринок боргових інструментів у майбутньому", — вважає фахівець.

Тобто банкіри необхідні для допомоги в продажу українських цінних паперів, щоб уряд зміг залучити більше валюти на зовнішньому ринку для фінансування потреб державного бюджету. Але питання не лише у випусках облігацій. Адже Україна дуже потребує прямих іноземних інвестицій для стимулювання економічної активності вже прямо зараз.

"У 2011 році був приклад, коли для чемпіонату з футболу Євро-2012 в Україні залучалися іноземні інвестиції під гарантії держави, проте важко назвати цей досвід особливо успішним для інвесторів. Тому зараз треба шукати нові шляхи партнерства з іноземним капіталом і першочергово це треба зробити через продаж частини державних банків, бо їхня доля в банківських активах країни зараз становить майже 55%, що стримує ефективну конкуренцію у фінансовій сфері", — вважає Чурін.

Відбудова України: інвестори долучаться за однієї головної умови

Шанс на те, що під час війни приватні структури долучаться до відбудови України, існує, але за умови, якщо буде знайдено механізм страхування безпекових ризиків, каже експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Це питання піднімали не лише на форумі в Давосі. Кожного разу, коли зустрічаються українські керівники з бізнес-спільнотою, завжди перше питання стосується саме страхування безпекових ризиків.

Пендзин нагадав Лондонський міжнародний інвестиційний форум (Ukraine Recovery Conference — ред.). Тоді Ріші Сунак підняв питання про виділення 3 млрд фунтів стерлінгів для формування фонду щодо страхування безпекових ризиків.

"Через механізм страхування Світового банку також можливий варіант. І це питання також піднімалося, хоча сьогодні поки що таке страхування першочергово цікавить тих бізнесменів, які збираються долучатися до будівництва у сфері військово-промислового комплексу. Саме в цьому напрямку на сьогодні є найбільший рівень попиту щодо продукції підприємств, які вироблятимуть зброю. Напевно, там будуть певні зрушення. І можливо, там будуьт великі пропозиції, що стосуються таких виробників, які сьогодні забезпечують можливе виробництво в Україні зброї", — вважає фахівець.

Так чи інакше, іноземні компанії та фонди зацікавлені в проєктах, які матимуть окупність, тобто на яких можливий заробіток. І, звісно, такі проєкти повинні мати гарантії — як безпекові, так і правові, адже, як і раніше, до війни, інвестиційна спільнота геть не впевнена в правовому полі України та має сумніви щодо повноцінного захисту приватного капіталу в Україні.

Зазначимо, що, згідно з даними Київської школи економіки, станом на 1 вересня 2023 року загальна сума прямих збитків, що завдано інфраструктурі України через війну, сягає $151,2 млрд.

У порівнянні з червнем 2023 року сума прямих збитків зросла ще на понад $700 млн — зі $150,5 млрд до $151,2 млрд. А на початок осені 2023 року в загальному обсязі прямих збитків найбільшою часткою залишаються втрати житлового фонду — $55,9 млрд.

Як раніше писав Фокус, економіст Андрій Длігач вважає, що Україна повинна перейти до експортної орієнтації, глибинного перероблювання аграрної та металургійної продукції. За його словами, потрібно допомогти українцям фінансово й економічно зростати.

Водночас у Мінекономіки назвали відбудову України одним із найамбітніших проєктів 21 століття. Як раніше говорила віцепрем'єр-міністерка Юлії Свириденко, відбудова України відкриває багато можливостей і перспектив для бізнесу, який буде двигуном регіонального економічного зростання.