Мобілізація винна? Експерти пояснили, чому в січні населення масово знімало гроші з рахунків

мобілізація, кошти на рахунках, відтік коштів з рахунків у банках
Фото: ТСН | Одним з чинників впливу став мобілізаційний проєкт №10449

У січні обсяг депозитів у банках скоротився, хоча в Нацбанку з цього приводу повідомили, що це лише сезонний сплеск активного зняття коштів. Фокус опитав експертів, якими були причини такого явища.

Related video

За оперативними даними НБУ, у січні 2024 року вклади у національній валюті скоротились на 3,2% або 51,3 млрд грн до 1577,1 млрд грн. Загалом вклади населення — на 2,6% або 18,8 млрд грн. Тим часом у Нацбанку Фокусу розповіли, що така динаміка коштів на рахунках населення має традиційний сезонний компонент, адже наприкінці грудня на рахунки спершу надходять значні обсяги виплат, а на початку січня відбуваються відпливи коштів населення із рахунків у банках: використовуються кошти зарплат та бонусів, що отримано та не використано протягом декількох передноворічних та новорічних днів. Про це пише Фокус у новій статті "Усім потрібна готівка. Чому українці почали масово знімати кошти з банківських рахунків".

Щодо причин відтоку коштів з рахунків, то експерти вважають, що головними чинниками впливу були військово-політична ситуація та очікування девальвації гривні. Хоча частково на відтік грошей з рахунків вплинув і мобілізаційний проєкт №10449, який вже проголосовано парламентом у першому читанні.

"Підсилення безпекових ризиків і побоювань останнім часом (плюс можливі новації у мобілізаційному законі щодо блокування банківських депозитів) могли стати драйверами продовження тенденції скорочення обсягу депозитів і у національній, і у іноземній валютах", — зауважив Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

Експерти вважають, що частково законопроєкт №10449 спровокував активне зняття коштів з рахунків, але бути й інші причини Fullscreen
Експерти вважають, що частково законопроєкт №10449 спровокував активне зняття коштів з рахунків, але бути й інші причини
Фото: Генштаб ЗСУ

На думку Ольги Пінчук, головної фахівчині сегментів малого бізнесу центру управління продуктовими та сервісними рішеннями для клієнтських сегментів департамент маркетингу Укрсиббанку, на депозитні портфелі банків впливають багато чинників, серед яких — облікова ставка Національного банку України, норматив обов'язкового резервування, конкуренція банків, податкове законодавство, система гарантування вкладів, стан фінансового ринку, доходи населення, а також побоювання щодо мобілізаційного законопроєкту.

Тим часом, як пояснила директорка з маркетингу Юнекс Банку Аліна Компанець, насамперед українців сьогодні хвилює загальна військово-політична ситуація, а також доволі чутливим є "курсове" питання.

На депозитні портфелі банків впливають багато чинників, серед яких — облікова ставка НБУ, доходи населення, а також побоювання щодо мобілізаційного законопроєкту

"Мабуть, це найбільш впливові чинники на сьогоднішній день. Ймовірно, для когось дискусія навколо зміни мобілізаційного законодавства стала стимулом для зняття коштів. Та все ж, на мій погляд, це комплекс чинників, що цієї зими створили посилений психологічний тиск на українців, збільшили відчуття невизначеності та додатково підкріпилися девальваційними очікуваннями", — зазначила Аліна Компанець.

Важливо
Ухилянти - без доступу до карток: що саме пропонує новий законопроєкт про мобілізацію

На думку ж Олександра Супруновича, директора департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку, як порівняти з іншими чинниками, найбільший вплив мають очікування девальвації, відповідно відбувається перетікання гривні у валюту.

Нагадаємо, загалом за 2023 рік витрати українців за кордоном з українських банківських карток становили приблизно 17 млрд доларів.

Раніше Фокус писав, що за минулий рік НБУ продав на міжбанку 28,829 млрд доларів (на 2,44 млрд дол. більше показника 2022 року). Лише за грудень обсяг проданої Нацбанком валюти склав 3,56 млрд доларів.