Група експертів з міжнародного права схвалила арешт "заморожених" російських активів, — Bloomberg

Група експертів із правових питань підтримала аргументи на користь арешту "заморожених" активів Центрального банку Росії на суму 300 мільярдів доларів, стверджуючи, що такі дії дозволені міжнародним правом, особливо з огляду на масштаби тривалих воєнних дій в Україні. Про це 21 лютого повідомляє Bloomberg.

Як уточнює агентство, лист підписали 10 експертів і практиків міжнародного права з Бельгії, Франції, Німеччини, Японії, Нідерландів, Великої Британії та США й розіслали його урядам країн G7.

"Ми дійшли висновку, що згідно з міжнародним правом для держав, які "заморозили" російські державні активи, було б законно вжити додаткових контрзаходів проти Росії з огляду на тривале порушення нею найфундаментальніших норм міжнародного права у формі передачі російських державних активів як компенсацію за шкоду, що виникла безпосередньо внаслідок протиправних дій Росії", — підсумували експерти.

Водночас вони звернули увагу громадськості на те, що ніхто з них не діє від імені спонсорів або клієнтів.

На думку провідних юристів-міжнародників, конфіскацію можна було б вважати незаконною, якби її було застосовано проти невинної держави, яка не порушила свої міжнародні зобов'язання.

"Такі дії дозволені, якщо вони робляться проти держави-порушника і спрямовані на те, аби переконати її припинити свою незаконну поведінку та виконати своє зобов'язання з виплати компенсації постраждалим, або якщо вмовляння не допомагають домогтися цієї компенсації за допомогою активів держави-порушника", — стверджують правознавці.

Експерти-юристи рекомендують державам, які "заморозили" ці активи, передати їх міжнародному механізму під їхньою юрисдикцією, який, своєю чергою, міг би передати депоновані активи для підтримки програм із пом'якшення шкоди та допомоги відновленню України.

Конфіскація активів

Водночас подібний запит міжнародній правовій спільноті робили деякі уряди, зокрема країн "Великої сімки", які саме зараз обговорюють, що робити з російськими "замороженими" активами.

"Адже потреби України у фінансуванні залишаються постійно високими, а війна не виявляє жодних ознак загасання", — підкреслює агентство.

ЄС повільно домагається прогресу в реалізації планів, принаймні, плануючи податок на непередбачений прибуток, отриманий коштом активів. Водночас Bloomberg вказує, що 2023 року активи принесли прибуток у розмірі 4,4 мільярда євро.

Видання уточнює, хто з країн готовий до повної конфіскації активів Центробанку РФ, і називає насамперед Канаду. Союзників по G7 до цього рішення також підштовхують Велика Британія та США. Водночас, як інформує агентство, деякі європейські країни — члени "Групи 7", зокрема Франція та Німеччина, поки що не готові зробити цей крок через побоювання завдати шкоди стабільності євро та виникнення інших юридичних проблем, зокрема подібного прецеденту.

Скептично ставляться до права конфіскувати активи також Клірингова палата і Європейський центральний банк, де здебільшого і знаходяться "заморожені" активи російського центробанку. Проте країни "Великої сімки" обговорюють варіанти, серед яких — використання цих коштів як застави для залучення боргу або як гарантії за кредитами.

"Ініціативу хотіли узгодити до 24 лютого 2024 року, але це питання все ще обговорюється між партнерами", — констатує Bloomberg.

Якщо буде знайдено рішення, яке подолає нинішні побоювання, воно буде оголошено на зустрічі лідерів G7 в Італії в червні.

Водночас прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила агентству Bloomberg у неділю, 18 лютого, на полях Мюнхенської безпекової конференції, що як "стратегію виходу" союзникам слід поглянути на реєстр воєнних злочинів і шкоди, заподіяної Росією Україні, який підраховують у Гаазі, і конфіскувати еквівалентну вартість.

Важливо

Готують позов: в РФ придумали, як зберегти заморожені на Заході $300 млрд, — Bloomberg

Нагадаємо, що на початку лютого стало відомо: Україна націоналізує нафтогазові активи підсанкційного російського олігарха Едуарда Худайнатова на пів мільярда гривень.

Також 7 лютого повідомлялося, що український уряд вирішив повернути активи радянської спадщини, які опинилися за кордоном і були привласнені Росією.