Нові енергоблоки на Хмельницькій АЕС: Росію витіснятимуть з ринку за допомогою російського обладнання

На Хмельницькій атомній електростанції здійснять будівництво енергоблоків № 5 і 6. Після їх розбудови Хмельницька АЕС стане найбільшою атомною електростанцією в Європі. Про це під час церемонії відкриття будівництва розповів президент Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" Петро Котін.

За його словами, паралельно із початком будівництва п’ятого та шостого енергоблоків добудують третій та четвертий на обладнанні російського виробництва, яке Україна хоче імпортувати з Болгарії.

"Ті потужності, які ми плануємо побудувати на Хмельницькій АЕС, вони дадуть змогу Україні зробити найбільше відновлення з часів Другої світової війни. Це ті технології, які витіснять росіян з європейського ринку атомної енергетики, і це великий геополітичний проєкт спільного інтересу США та України", — зазначив міністр енергетики Герман Галущенко під час закладення першого кубу бетону блока №5 Хмельницької АЕС.

Енергоблоки на ХАЕС: хто будуватиме

Один атомний енергоблок коштуватиме від 5 млрд доларів, його зведення розраховане на 5 років. В Україні все залежатиме від перебігу воєнних дій. Водночас, як кажуть фахівці, досвід показує, що й терміни, й кошторис такого будівництва набагато розтягуються.

"5 млрд доларів — це мінімальна вартість. На прикладі АЕС Вогтль (атомна станція в США, штат Джорджія — ред.), АЕС Олкілуото (станція у Західній Фінляндії — ред.), можемо говорити, що зростає як кошторис, так і термін будівництва", — зазначає у коментарі Фокусу незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, колишня членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна.

Тим часом зведення енергоблоків № 5 та 6 (ХАЕС-5 та ХАЕС-6 — ред.) вже розпочалося. Його здійснюватимуть за американською технологією АР1000 Westinghouse. Як кажуть в НАЕК "Енергоатом", ХАЕС-5 стане першим таким в Україні.

Що відомо про американську технологію АР1000

AP1000 — це проєкт атомної електростанції, розроблений та впроваджений американською Westinghouse Electric Company. Станція являє собою водно-водяний ядерний реактор із покращеним використанням пасивних засобів безпеки та з багатьма нововведеннями, спрямованими на зниження капітальних витрат.

Особливою рисою АР1000 є будування дуже компактних та ефективних енергоблоків, що дає можливість їхнього маневрування, тобто здатність змінювати потужність.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, в умовах війни саме це є важливим для України.

"Сьогодні ворог б’є і знищує саме балансуючі потужності української енергетики, тому побудова блоків з можливістю маневрування дуже важлива для нас. І це наша відповідь терористам, вони ніколи не позбавлять нас світла, а нові технології дадуть нам змогу вистояти", — зазначив Галущенко.

Фокус поцікавився, наскільки популярна технологія AP1000 в світі. Виявилося, що наразі шість AP1000 перебувають в експлуатації або будуються. Чотири розташовані на двох майданчиках у Китаї (дві на атомній електростанції Саньмень і дві на атомній електростанції Хайян), а ще два з них будуються на електричній станції Вогтль у США.

Проте, як уточнив Фокусу експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, проєкт, що був реалізований в Китаї, дороблявся різними компаніями. Також, за його словами, поки не відомо, що саме продають Україні.

"В Китаї побудували AP1000. Але пізніше там з'явилося багато проблем. Зараз вони періодично це ремонтують. Тому я не можу сказати, що нам хочуть продати — чи так званий "докитайський варіант", чи вже якийсь інший — новіший і сучасніший. В принципі вони (Westinghouse Electric Company — ред.) його не можуть мати, бо вони ним не займалися. Тому виникають багато запитань: що нам продають, як ми будемо це будувати, хто нам буде робити цей реактор? А хто потім буде його підключати, вводити в експлуатацію? Westinghouse може від цього виграти — залучити під це кредитування, але чи реалізується воно власне у цьому проєкті, це відкрите питання", — зазначив Корольчук.

Також є питання і до самої Westinghouse. Зазначимо, що вона є приватною компанією зі 100% канадським капіталом і належить інвестиційному холдингу Brookfield Марка Карні та найбільшому у світі концерну з видобутку урану Cameco. Тож уряд США не контролює її діяльність і не може гарантувати її безпеку та підзвітність.

"Westinghouse розробила технологію AP1000, коли ще була цілісною компанією. Потім вона фактично збанкрутіла і була змушена розділитися на декілька бізнесів. Проєкт, що виробляє для нас паливо, це абсолютно інша частина, ніж будівництво АЕС. Ця компанія виступає сьогодні так званою вітриною", — розповів Юрій Корольчук.

Він також додав, що має сумніви щодо потужностей компанії із будування блоків для ХАЕС. "Вони не зможуть цього робити. В них просто немає людей для цього. Є заводи з виробництва палива, так. Але це все. Більше нічого", — додав він.

Водночас директор Westinghouse Патрік Флагман заявляє, що проєкт створить багато робочих місць — під час будівництва, експлуатації, ремонту та технічного обслуговування.

"Збудувавши ці блоки, ви отримаєте чисту енергію, доступну за ціною. Завдяки проєкту буде створено багато робочих місць — під час будівництва, експлуатації, ремонту та технічного обслуговування", — сказав Патрік Флагман під час церемонії відкриття будівництва.

Розбудова інших блоків: Росію витісняють з ринку чи вона стає ближче?

Виробництво палива в Україні за технологією AP1000 і лінія, яку наразі створюють, буде іншим джерелом постачання ресурсів для українських атомних станцій, тобто ми отримаємо "наше українське паливо", — каже в.о голови правління АТ "НАЕК Енергоатом" Петро Котін. Тож це дозволяє витіснити з ринку Росію.

Проте розбудова інших енергоблоків №3 та 4 за "удосконаленим проєктом", за словами фахівців, робить Росію ближче.

Йдеться про участь у розбудові ХАЕС обладнання з Болгарії, а саме двох реакторів, які хочуть імпортувати за 600 млн євро.

Офіційно про це було повідомлено під час візиту президента України Володимира Зеленського до Софії. Болгарський парламент до приїзду ухвалив рішення щодо можливості продати "Енергоатому" два ядерні ректори й частину обладнання з недобудованої місцевої АЕС "Белене".

Кабінет Міністрів вже схвалив законопроєкт, який передбачає прийняття рішення про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій атомній електростанції, про що на початку квітня 2024-го повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Як пояснив Юрій Корольчук, Україна купуватиме в Болгарії основне обладнання, яке перебуває на експлуатаційному майданчику. "Звичайно, реактор, проте там є дуже багато іншого, супутнього обладнання, без якого АЕС не буде працювати", — пояснив Корольчук.

Із ним погоджується експертка Ольга Кошарна.

"Заяви про те, що ми будемо будувати ХАЕС-3, ХАЕС-4 на конструкціях, яким 40 років, і що ці будівельні конструкції придатні, якщо враховувати, що зараз нові енергоблоки будують з терміном експлуатації 60-80 років, сумнівні. Якщо вони вже простояли незаконсервовані 40 років, є великі сумніви щодо ретельності досліджень їхньої якості. Ба більше, це болгарське обладнання не укомплектоване, а також російського виробництва. Там немає дуже важливих речей, наприклад, зразків-свідків корпусу реактору. Адже росіяни не продали їх Болгарії, а без цього експлуатувати не можна. Тож, є ще багато нюансів. Додам також, що немає ні експертиз, ні затвердженого техніко-економічного обґрунтування будівництва", — у коментарі Фокусу додала Ольга Кошарна.

Зазначимо, що 22 березня в інтерв'ю Reuters директора "Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" Петра Котіна вже йшлося про те, що реактори з Болгарії, "обладнані устаткуванням російського виробництва", мають бути встановлені на третьому і четвертому енергоблоках ХАЕС, будівництво яких триває вже довгий час, але кілька разів припинялося і досі не завершено.

"Вони хочуть купити в Болгарії частину реакторів, які колись "Росатом" виготовив для болгарської атомної електростанції. Потім вони розірвали контракт. Болгари їм сплатили 600 млн євро компенсації. А тепер вони хочуть продати, фактично, компенсувати собі втрати. Але цей реактор робився чітко під конкретний проєкт. Просто продати обладнання за принципом: "поставимо і будемо працювати" — помилкова думка. Передусім потрібно бачити специфікацію — що саме нам продають. Боюсь, ми цього не побачимо. Зрозуміло, що там всього не вистачає. Виявиться гірше, що там більшу частину доведеться замовляти у росіян через посередників, тому що це вже не можна буде купити десь окремо. Але ж ми не хочемо мати справу з РФ. Це проблема, яка перекреслює всі найкращі наміри", — зазначає Юрій Корольчук.

Велике будівництво під час війни: чи потрібно воно Україні

Так, роль АЕС в енергосистемі ключова. За підсумками 2023-го українські АЕС генерували 52,4 млрд кВт·год, а план на цей рік — 53,6 млрд кВт·год.

"Я прихильник атомної генерації, хоча розумію ризики. Вважаю, що це один з варіантів спроби отримувати електроенергію в значних обсягах, умовно, дешеву. Це хороший варіант, це потрібно робити. У нас альтернативи іншої немає, чим замістити. Сонячна генерація, вітрова генерації?.. Можна їх набудувати, але залишиться ключове питання: хто буде забезпечувати базове виробництво електроенергії, коли вітряки не дують, а сонце не світить?" — каже Юрій Корольчук.

Саме дешева атомна електроенергія дозволяє зберігати тарифи для населення. Проте, чи є гроші у держави, що воює на таке велике будівництво?

"Після останніх ракетних атак та обстрілів ми втратили 40-45% генерації. Ми важко пройшли грудень 2023 року. Що нас врятувало? Імпорт і тепла зима. Зараз в нас пошкоджено ДніпроГЕС, ДТЕК казав про пошкодження 80% об'єктів, деякі з яких відновленню не підлягають, Центренерго повідомив про знищення 100% генерації. Сам міністр повідомив про втрату 7 гВт, що є 40-45% з того, що було в минулому році. Тож, як ми будемо проходити наступний зимовий період, невідомо. Особливо, з огляду на такі ситуації, як в Харкові, знищення Зміївської ТЕС, Трипільської ТЕС. Зараз йдеться про виживання. Навіть, якщо будувати, то щонайменше через 10 років все це запрацює", — вважає Ольга Кошарна.

"Я не бачу логіки купувати сьогодні ні в болгар, ні в американців. Тому що в умовах війни ми не здатні будемо довести все це до завершення. В нас просто не вистачить грошей. Якщо навіть рахувати по 5 млрд за блок, помноживши на чотири, вийде вже 20 млрд доларів. Я навіть не уявляю, де можна взяти ці гроші", — каже Юрій Кольчук.

Тим часом, за словами міністра Германа Галущенка, влітку-восени 2024 року будівництво енергоблоків вже розпочнуть.

Нагадаємо, станом на початок лютого 2024 року, три АЕС на підконтрольній Україні території: Хмельницька, Південноукраїнська та Рівненська виробляють понад 55% потреб країни в електроенергії.