Німеччина проти конфіскації заморожених російських активів: ЗМІ назвали причину

Німеччина не підтримує ідею конфіскації заморожених активів російського центробанку, які були заморожені на початку війни Росії проти України. Берлін побоюється, що конфіскація коштів на користь Києва може створити прецедент. Про це пише The Wall Street Journal.

Інші країни, які постраждали від німецького нацистського режиму під час Другої світової війни, можуть пред’явити Німеччині нові претензії на репарації.

"Німеччина побоюється, що конфіскація, а не заморожування цих коштів може створити прецедент та спровокувати нові позови проти німців за злочини часів Другої світової війни", ― йдеться у статті.

США та Велика Британія наполягають, що успіх цієї ініціативи має вирішальне значення для перемоги України, але мало шансів на прогрес без ширшої європейської підтримки. Кошти (близько 300 мільярдів доларів, — ред.), які в декілька разів перевищують нещодавно схвалений пакет допомоги Україні в розмірі 61 мільярда доларів США, зміцнять Збройні сили України та допоможуть відновити країну, пише видання.

Така позиція Берліна викликала невдоволення серед союзників. Без згоди всіх членів Євросоюз не зможе підтримати конфіскацію грошей.

The Wall Street Journal нагадує, що дві третини російських грошей знаходяться в розрахункових центрах європейських країн. Після двох років війни Німеччина лише нещодавно підтримала використання надприбутків для фінансування озброєнь для України.

Проти конфіскації через загрозу репараційних вимог від Південної Кореї та інших сусідів виступає також Японія.

Після Другої світової війни Берлін виплатив державам Антанти та тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, з 1952 року Німеччина також виділила понад 90 мільярдів доларів тим, хто пережив Голокост і сім'ям його жертв.

Останнім часом знову з’явилися заклики до подальших репарацій. Польща, куди нацистська Німеччина вторглася та окупувала територію країни, вимагала від Берліна 1,3 трильйона доларів компенсації у 2022 році, тоді як Греція у 2019 році виставила Німеччині рахунок у понад 300 мільярдів доларів.

Крім того, в Берліні побоюються ще того, що конфіскація російських активів може спричинити відповідні дії з боку Москви щодо німецьких компаній, які досі працюють на території Росії. Тому німецький уряд наразі утримується від арешту російських коштів та майна на своїй території.

США стверджують, що згідно з міжнародним правом країни можуть вживати незаконні контрзаходи проти країни, яка порушує свої міжнародні зобов’язання. Хоча юристи та політики кажуть, що вторгнення Росії в Україну, ймовірно, відповідає цьому принципу, існують розбіжності щодо того, чи має право застосовувати такі контрзаходи будь-яка інша країна, крім України.

За словами німецьких чиновників, канцлер Німеччини Олаф Шольц, який колись керував юридичною фірмою, не бажає ризикувати.

Нагадаємо, 3 квітня видання Politico писало, що Китай, Індонезія та Саудівська Аравія також побоюються, що конфіскація російських активів створить прецедент, а вони самі можуть стати наступними після Росії.

17 квітня міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що Вашингтон і союзники з Великої сімки (G7) продовжують вивчати можливості розблокування 300 мільярдів доларів із заморожених російських активів для допомоги Україні.