Борги після смерті: чи доведеться спадкоємцям сплачувати за кредитами померлих родичів

Законопроєкт №11220 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання деяких питань відмови від прийняття спадщини спадкоємцем у випадку наявності вимог кредиторів за зобов’язаннями спадкодавця був одержаний Верховною Радою наприкінці квітня. Що пропонує законопроект №11220, чи суттєво він змінює правила передачі спадщини та хто залишиться у виграші? Ці та інші питання Фокус розбирав з юристами.

Особливості спадщини: успадковуються не тільки статки, але й борги

Питання прийняття спадщини завжди було дуже актуальним для суспільства. Разом з тим, на превеликий жаль деяких спадкоємців, успадковуються не тільки статки, але й борги спадкодавця.

"Наразі діє норма, яка дозволяє відмовитись від спадщини. Інколи це роблять спадкоємці по домовленості між собою, щоб зекономити на послугах нотаріуса, але інколи спадкоємці відмовляються від прийняття спадку через те, що разом з майном у спадкодавця наявні і борги, які відповідно до ст. 1218 Цивільного Кодексу України також входять до складу спадщини", — розповіла у коментарі Фокусу адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова.

Зараз законодавством передбачено такий механізм, що у разі відмови від прийняття спадщини або просто неподання заяви про її прийняття спадкоємець залишається без спадку, але й кредитор нічого не отримує. При цьому не виключні випадки, коли спадкоємці по факту продовжують користуватись успадкованим майном, зокрема, нерухомістю, але без оформлення майнових прав на себе. Крім того, більшість з них прийняли спадок, оскільки проживали зі спадкодавцем на момент смерті. Питання, як потім таким спадкоємцям, що не оформили своїх прав, реалізовувати майно, залишається відкритим. Нерідкі випадки, коли не те, що перше, а й навіть друге і третє покоління проживає у будинку без оформлення на нього права власності після смерті законного власника.

"Інколи ситуація така, що у людей просто немає грошей, щоб оплатити послуги нотаріуса та сплатити державне мито, — каже юристка. — Але бувають ситуації, коли люди просто уникають сплати коштів по борговим зобов‘язанням спадкодавця. Вважаю, що цей законопроект було розроблено саме з метою врегулювання таких питань".

Не тільки кредити: йдеться про будь-яку заборгованість

Володимир Місечко, адвокат, керуючий партнер Адвокатського Об’єднання "Місечко та Партнери" вважає, що всі розмови навколо документу на кшталт "українців змусять платити чужі борги" — це очевидний хайп, який і раніше виникав з приводу того чи іншого законопроєкту.

"По-перше, якщо навіть розглядати ймовірність прийняття законопроекту №11220, то тільки після доопрацювання, — наголосив юрист. — По-друге, він несе в собі не такі вже й радикальні зміни в цивільне законодавство, як про це говорять "гарячі голови".

Володимир Місечко уточнює: законопроект №11220 пропонує внести зміни до Цивільного кодексу України, а саме в статті 1273 та 1274, додавши наступне положення: "Не допускається відмова від прийняття спадщини у випадку наявності боргів за зобов’язаннями спадкодавця перед кредиторами до їх задоволення в межах вартості майна, одержаного у спадщину, в порядку, визначеному цим Кодексом".

"По суті законодавець хоче позбавити спадкоємця можливості відмовлятися від спадщини, зокрема, на користь іншого спадкоємця, якщо спадкодавець має борги, — пояснює юрист. — Хоча обговорення точаться навколо боргів за кредитами (в банках та МФО), насправді йдеться про будь-яку заборгованість, включаючи комунальні послуги, аліменти, за рішенням суду тощо".

Не виключно, що автори законопроекту мали на увазі саме борги людей похилого віку перед комунальними підприємствами за несплату комунальних послуг. І держава хоче знайти того, з кого можна було б одержати ці гроші, припустив у розмові з Фокусом аналітик Данило Монін. З іншого боку, навряд чи відмови від прийняття спадщини з цієї причини були частими.

"Загалом, якщо борги великі, а спадок маленький, це справді може бути проблемою. І навіть якщо кредитору віддати майно за борги, це не допоможе, – каже Данило Монін. – Але не думаю, що від реалізації положень цього документа виграє держава. Швидше, це додатковий механізм задоволення прав кредиторів".

Мінуси проєкту: багато питань і відхід від європейської практики

На практиці спадкоємець, хоче він того чи ні, повинен спочатку розрахуватися з кредиторами, і тільки потім повноцінно розпоряджатися успадкованим майном, продовжує Володимир Місечко. Якщо спадщини, щоб покрити всі борги, не вистачить, свої кошти спадкоємцю докладати не доведеться. Будуть певні зобов'язання на оформлення документів у нотаріуса, а згодом, можливо, доведеться брати на себе клопоти щодо продажу спадкового майна та розрахунку з кредиторами.

Важливо

Без паспортів, спадщини та соцдопомоги: як ще ухилянтів в Україні обмежать у правах

На думку Володимира Місечка, наразі законопроєкт виглядає як неробоча ініціатива, принаймні, поки не врегульовано низку питань. Як будуть розшукувати родичів померлого спадкодавця, з якими він до смерті не підтримував зв’язків? Якою має бути процедура розрахунку з кредиторами за наявності кількох спадкоємців?

"Зараз, наприклад, далекі родичі часто просто не знають про смерть спадкодавця, не претендують на спадщину та пропускають строк її прийняття, — розповідає юрист. — Ба більше, практика подання заяв про відмову від спадщини не дуже поширена навіть у випадках, коли йдеться про близьких родичів. Якщо спадкоємець знає про наявність великих боргів у померлого та за відсутності сенсу у прийнятті спадщини, він просто нічого не робить – тобто не подає заяви нотаріусу на прийняття спадщини. Строки спливають і вирішення питання переходить в іншу площину".

За статтею 1277 ЦК України, спадщина може бути визнана відумерлою, нагадує Володимир Місечко. Якщо на спадкове майно ніхто зі спадкоємців не претендує, воно переходить у власність територіальної громади за відповідним рішенням суду. А ось серед осіб, які можуть подати позов до суду щодо визнання спадщини відумерлою, є і кредитори спадкодавця.

Отже, права кредиторів вже зараз законодавством цілком захищені, підсумував юрист. З ними розраховується або спадкоємець у разі прийняття спадщини (він зобов’язаний це зробити згідно зі ст.1282 ЦК України), або територіальна громада у разі визнання спадщини відумерлою.

"В такому вигляді плюси від реалізації документу навряд чи будуть навіть для кредиторів, — вважає Місечко. — Адже поки дієвого механізму реалізації не напрацьовано. А от головним мінусом є той факт, що ця законодавча ініціатива є відходом від європейської практики, де відмова від спадщини досить поширена у зв’язку з потребою сплати великих податків в разі її прийняття. Про досить неприємний суспільний резонанс й говорити немає чого".

Плюси нових змін: борги доведеться погашати

Олена Воронкова порушення прав громадян у новому документі не бачить. На її думку, єдине, кого утискатиме цей закон, це спадкоємців, які бажають користуватися спадковим майном, але не бажають оформлювати права на спадок, сплачуючи борги спадкодавця. До речі, каже юристка, це передбачено і без цього законопроекту. За словами Воронкової, плюсом реалізації законопроєкту є те, що якщо у спадкодавця було майно і були борги, спадкоємець не може відмовитись від спадку поки не буде погашено борги або їх частина за рахунок спадкового майна.

"Фактично, якщо діяти за законом, не намагаючись ухилятись чи шукати "окольні шляхи", для спадкоємця нічого не змінюється: не хочеш отримувати спадок – не отримуй, але віддай його на погашення боргів. Бажаєш реалізувати свої спадкові права – знову таки жодного погіршення становища: подавай заяву та оформлюй право власності. І навіть для тих, хто хоче уникнути сплати боргів, але бажає залишити собі у користуванні спадкове майно, нічого не змінюється. Адже відповідно до запропонованих змін заборонено лише відмовлятись від прийняття спадку до погашення боргових зобов‘язань спадкодавця, але жодним чином не врегульовано бездіяльність спадкоємця щодо неподання заяви ані про прийняття, ані про відмову від спадку", — зазначила юристка.

Тому, підсумувала Воронкова, в цілому, законопроект дуже слушний, бо зможе хоча б трохи захистити права кредиторів, при цьому він суттєво не обмежує права й спадкоємців, якщо такі спадкоємці дисципліновані та їм все одно довелось би обирати між прийняттям або неприйняттям спадщини.