Що винен - віддати повинен: як приватні виконавці стягують з українців борги

Примусове виконання рішення суду є одним із механізмів, створеним для дієвості судової гілки влади у питанні виконання судових рішень. До появи інституту приватних виконавців система органів державної виконавчої служби повною мірою не виконувала покладені на неї завдання, а частка фактично виконаних судових рішень була дуже низькою. Ці та інші чинники зумовили ухвалення Верховною Радою України у 2016 році Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Після повномасштабного вторгнення: які зміни відбулися

Із запровадженням інституту приватних виконавців навантаження на органи державної виконавчої служби зменшилося, бо стягувачі мають вибір, до кого звертатися для примусового виконання рішення — державного виконавця чи приватного виконавця. Відтак, каже адвокатка MORIS Соломія Йосипенко, терміни примусового виконання судових рішень скоротилися, а якість виконання — підвищилася.

За словами юристки, механізм виконавчого провадження доволі простий: кредитор звертається до суду та визнає борг за боржником. Відтак, судове рішення є підставою для видання виконавчого документа (лист, наказ) зі стягнення цього боргу. Після цього стягувач звертається до виконавчої служби та пред’являє такий документ до виконання.

Також адвокатка нагадала про зміни, що зачепили інститут приватних виконавців після повномасштабного вторгнення — ухвалений 11.04.2023 Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану". Його положення у частині приватних виконавців стосуються насамперед припинення діяльності приватних виконавців, які виїхали за межі України на час воєнного стану, зупинення будь-яких виконавчих проваджень, де стягувачем є РФ або її громадяни. Також заборонено стягнення на пенсію, стипендію, окрім кількох випадків, де боржниками є громадяни РФ.

Автоматичне блокування: не зовсім автоматичне

Щодо автоматичного блокування рахунків, то, каже Соломія Йосипенко, це працює не зовсім автоматично. "Дійсно, з 2021 року виконавцям було дозволено блокувати кошти на рахунках у межах виконавчого провадження, але для такого блокування виконавець має вчинити кілька обов’язкових дій. Механізм "автоматичного блокування коштів" було запроваджено з метою спростити діяльність виконавців та забезпечити високий рівень виконання рішень суду. Якщо перед ухваленням Наказу Міністерства юстиції "Про порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках" та Постанови Національного банку "Про внесення змін до "Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці" виконавці були змушені надсилати запити до усіх банків, що мають ліцензію НБУ, запити щодо уточнення інформації про рахунок боржника, а потім звертатися із заявою про блокування коштів на рахунках, то зараз цей процес значно спростився", — зауважила юристка.

Виконавець на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та яке було йому пред’явлене для примусового виконання, вносить відомості, зокрема щодо накладення арешту на рахунки боржників, до автоматизованої системи виконавчих проваджень, продовжує Соломія Йосипенко. І лише після цього банк блокує рахунок боржника, а згодом виконавець стягує такі кошти на рахунок стягувача. Однак, потрібно зазначити, що виконавці продовжують надсилати постанови про арешт рахунків боржників (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням ЕЦП) до українських банків, які ще не приєдналися до автоматизованої системи виконавчого провадження. Тому система дійсно стала більш автоматизованою, однак точно не "автоматичною", адже блокування відбувається контрольовано, виключно у межах виконавчого провадження.

Тривалість справи про борг в судах: від 5 днів до 3 років

Відповідаючи на запитання, скільки часу може тривати справа про борг в судах і як саме виконавцям вдається добитися сплати боргу, експертка каже, що буває по-різному. Насамперед це залежить від способу, який підходить стягувачу для отримання виконавчого документа. "Якщо борг підпадає під критерії, коли можна звернутися із заявою про видачу судового наказу (розглянути справу у наказному провадженні) — процесуальне законодавство містить чіткі строки розгляду такої заяви — 5 днів з дня її надходження, — зауважила у коментарі Фокусу Соломія Йосипенко. — Внаслідок розгляду такої заяви видається судовий наказ, який є одночасно і виконавчим документом. Після цього наказ з додатками суд надсилає боржнику, і якщо не було подано заяву про скасування такого судового наказу, документ набирає чинності і може бути пред’явлений до виконання".

У питанні стягнення боргу за житлово-комунальні послуги такий процес застосовується у більшості випадків через те, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги" покладає на споживача обов’язок з їх оплати шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника такої послуги. Отже, борг за комунальні послуги є безспірною вимогою, а тому постачальники звертаються до суду, отримують виконавчий документ та подають його до виконавця.

Іншим способом отримати виконавчий документ від суду є звернення із позовною заявою. Провадження у таких справах триває довго — від трьох місяців до кількох років. Такий спосіб застосовують здебільшого у випадках, коли заборгованість є більшою, ніж за три роки, або існують інші підстави, що не дають змогу звертатися до суду у межах наказного провадження. Відповідно до законодавства, а саме статті 12 Закону, на звернення до виконавця у стягувача є 3 роки з дня видачі судового наказу. А тому термін виконавчого провадження насамперед залежить від самого стягувача та часу, коли він звернеться безпосередньо до виконавця. У виконавця досить багато можливостей стягнути кошти: від блокування рахунків у банку до арешту майна та реалізації його на прилюдних торгах, внаслідок чого з’являються кошти для погашення такого боргу. Однак, процедура реалізації майна за борг перед постачальниками комунальних послуг зустрічається на практиці вкрай рідко: суми стягнення не настільки великі, щоб використовувати для їх погашення майно боржника.

Нагадаємо, що за час війни українці заборгували за світло 15 млрд грн.

Як раніше писав Фокус, якщо боржнику відключили, наприклад, електроенергію, відновити цю послугу можна тільки після сплати заборгованості. До того ж за повторне підключення доведеться заплатити чималі гроші.