Не надто високий тариф. Чи можуть в Україні підвищити ціну електроенергії для населення ще раз

Про те, що підвищення тарифів на електроенергію для населення до 4,32 грн/кВт все ще не покриває її ринкової вартості, заявив нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Чи означає це, що українським споживачам не варто розслаблятися і на них найближчим часом чекають ще вищі тарифи, та куди підуть гроші від підвищення ціни? Про це Фокус розпитав енергетичних експертів.

"Не по максимуму": підвищення з 1 червня — не найгірший варіант

З 1 червня 2024 року ціна електроенергії для українських споживачів зросла на 63,6% до 4,32 грн за кВт-год. Проте, каже очільник уряду, навіть це підвищення не покрило ринкову вартість. "Ринкова вартість електроенергії коливається сьогодні в районі 7−8 грн. Ми встановили тариф 4,32, виходячи з найдешевшої собівартості Енергоатому та Укргідроенерго. Плюс входить собівартість доставки людям з двох компонентів. І це — найнижча собівартість найдешевшої електроенергії, яка є у нас у державі і яка сьогодні доступна", — каже Денис Шмигаль.

"До підвищення було чимало прогнозів та варіантів, зокрема я більше схилявся до 3,5-4 грн за кВт-год, — каже енергетичний експерт Юрій Корольчук. — Чому поставили 4,32 грн та не залишили ніяку пільгову категорію, — це питання. Скоріш за все, "ключові куратори" МВФ та США не погодили ані більш низьку ціну, ані пільговий тариф. Вважаю, що тут був політично-економічний компроміс між владою та людьми, які зовні визначають наш напрямок".

На думку експерта, фактично у влади відібрали можливість говорити "ми молодці, захистили населення пільговим тарифом, а кого не захистили, — подавайтеся на субсидії". Проте урядовці все одно кажуть, що все нормально, адже підняли не по максимуму, а нібито по мінімуму.

"Якщо згадати попередні прогнози та пропозиції, то, дійсно, казали і про 5-6 грн, і навіть про 7,5-8 грн за кВт-год. Що називається, хто більше. Тож дійсно — підняли не по максимуму, сперечатися важко", — зауважив Корольчук.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко погоджується з прем'єром: новий тариф дійсно не покриває ринкову вартість, яка наразі складає близько 7,5 грн. Вартість електроенергії на ринку "на добу наперед" складає близько 4,5 грн, 1,7 грн — на розподіл, 0,62 грн — на передачу, 0,17 — на постачання, плюс податок. Проте, каже експерт, чекати цього року на чергове підвищення тарифів не варто: нові ціни для населення діятимуть до 30 квітня 2025 року.

Цілком достатньо: не покриває ринкову вартість, але покриває собівартість

Підвищення тарифу не покрило ринкової вартості електроенергії, але покрило собівартість, додає експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. На його думку, посил прем'єра не в тому, щоб готувати споживачів до подальшого підвищення, а в тому, щоб сказати: ми обрали не найгірший варіант з усіх можливих, а "золоту середину".

На думку Юрія Корольчука, тариф 3,5 грн за кВт-год закривав би усі витрати та потреби державного "Енергоатому". "Цих грошей компанії "Енергоатом" вистачило б не просто на те, щоб вижити, але й щоб спокійно себе відчувати, оплатити всі ремонти та експлуатаційні витрати, — зазначив експерт у розмові з Фокусом. — Ракетних ударів по них не було. Пара підстанцій постраждали, але це зовсім не той масштаб грошей. Вони й до підвищення отримували 50 коп. з тарифу, а це 10 млрд грн реальних грошей на рік — тобто не "теоретичних", а тих, що населення платило. А зараз доходи збільшаться у рази".

Володимир Омельченко вважає, що нового тарифу для енергокомпаній цілком достатньо. "Тариф для населення нижче ринкового, але на сьогодні майже всю цю різницю покриває "Енергоатом". Я впевнений, що витрати "Енергоатому" покривалися і без підвищення за рахунок дуже низької собівартості. Для порівняння: у 2018 році, коли тариф "Енергоатому" складав 2 євроценти, вони мали 8 млрд грн прибутку. Зараз їх середній тариф складає мінімум 6 євроцентів, тож прибуток мав би бути чималий. "Енергоатом" сплачуватиме меншу різницю в ціні, тобто в нього залишатиметься більше грошей", — зазначив Володимир Омельченко у розмові з Фокусом.

Навіть якщо б тариф підняли до 3,5 грн, Енергоатом отримав би 20-25 млрд грн на рік, а при підвищенні до 4,32 грн ця сума вже сягає 40 млрд грн, каже Юрій Корольчук. І, попри постійні розмови, що ці гроші потрібні на ремонти, фахівці мають сумніви, що ремонтують, зокрема блоки АЕС, саме за кошти тарифу для населення.

"Вони просто відкривають блок, дивляться, що там робиться та що потребує критичної заміни, починають шукати обладнання на перспективу — де вони зможуть його взяти. Одразу на місці міняють хіба що якісь дрібниці", — зазначив Корольчук у розмові з Фокусом.

Куди підуть гроші від тарифу для населення, або питання без відповіді

Щодо питання, куди підуть гроші від зростання тарифів, то, кажуть експерти, наразі чітка відповідь відсутня. "Спочатку багато говорили, що гроші мають піти на відновлення енергосистеми — закупівлю малої генерації, ремонти пошкоджених ТЕС та ГЕС, проте наразі жодного алгоритму, як це робитимуть, немає, — зазначив Володимир Омельченко у коментарі Фокусу. — У самого "Енергоатома" нічого не пошкоджено, і вони налаштовані на "велике будівництво" нових атомних блоків. Але зараз реалізація довгострокових проєктів зовсім не на часі. Нам потрібно вирішувати питання поточної ситуації".

"Коли собівартість виробництва була вища за тариф, енергогенерувальніі компанії працювали у збиток, після підвищення збитків вже не має бути, — каже Адріан Прокіп. — Також, разом зі зростанням тарифу зросте сума зібраного ПДВ, і ці гроші потраплятимуть в бюджет. Плани цільового використання цієї додаткової суми збору невідомі".

Однозначно можна казати тільки про те, що гроші від підвищення тарифу отримає компанія "Енергоатом", але куди вони будуть скеровані потім — питання відкрите, підсумував Юрій Корольчук. Хоча є один важливий момент: 40 млрд грн — це гроші, які "зваляться" не зараз, а які збиратимуть протягом року. Не слід забувати і про борги, які зростатимуть ще більше внаслідок зростання тарифів. До того ж, буде прогнозоване скорочення споживання — мінімум на 20% у річному обсязі внаслідок відключень. Тож сумарно державний монополіст отримає не 40 млрд грн, а близько 25 млрд грн, і це ще оптимістичний прогноз, кажуть фахівці.