Далі – без соцвиплат. Чому в уряді запланували перегляд допомоги і кому її скасують

Чи означає політика уряду, що країна не розраховує більше на великі транші міжнародної допомоги, чи піде парламент на зменшення виплат задля виконання держбюджету та які виплати почнуть скорочувати насамперед? Відповіді на ці та інші питання з'ясував Фокус.

Мінімалка та прожитковий мінімум: три роки без змін

Про те, що в Україні недостатньо ресурсів для соціальних виплат і для їхнього підвищення поготів, українці чують не перший рік. Тому новина про те, що Бюджетною декларацією на 2025–2027 роки не передбачено зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, майже нікого не здивувала.

"У 2025–2027 роках розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 гривень, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році, — йдеться у документі. — Оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюватиметься на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 року. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, також залишається на рівні 2024 року. Оплата праці державних службовців здійснюватиметься на основі класифікації посад згідно з умовами оплати праці, що діяли у 2024 році".

Проте на цьому погані новини для найбідніших не закінчилися. Минулого тижня у Міністерстві соціальної політики попередили, що соціальних виплат в Україні поменшає.

Стратегія і тактика: знижувати соцстандарти не можна, але можна переглядати механізми

Через надмірну кількість зобов’язань щодо соціальних виплат та неспроможності підтвердити їх фінансовим ресурсом, Мінсоц перегляне "філософію" соцвиплат. Таку заяву зробила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович на Конференції високого рівня щодо Європейської соціальної хартії у Вільнюсі, передає УНН.

"Ми взяли на себе надмірну кількість соціальних зобов’язань щодо соціальних виплат, які не завжди можуть бути підтверджені фінансовим ресурсом. І цей дисбаланс тягне за собою величезну кількість судів, які не можуть бути виконаними з точки зору можливості економіки покривати такі видатки", — зазначила Жолнович, додавши, що соціальний бюджет України знаходиться на другому місті після оборонного.

За словами міністерки, соціалку оптимізують та зроблять максимально адресною. Кожна така виплата матиме чітку мету — вихід людини із складної життєвої ситуації. Та буде пов’язана з послугою, яка допоможе людині стати економічно незалежною.

Якщо заморожування мінімалки та прожиткового мінімуму було сприйнято суспільством досить інертно, то новина про "оптимізацію" соцвиплат багатьох змушує хвилюватися. Соцдопомога у більшості випадків в Україні і без того не дивує щедрістю за сумами, невже її ще будуть різати?

На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, прямих законодавчих актів, які скасовують виплати, ми не побачимо — це суперечить Конституції. Згідно з Основним законом, законодавчі нововведення не можуть зменшувати соціальні гарантії для населення, і навряд чи чиновники з цим зв'язуватимуться. Тож урізатимуть соціальні виплати шляхом посилення верифікації та контролю.

"Знижувати соцстандарти не можна, а переглядати механізми нарахування можна, — каже аналітик Олексій Кущ. — Уся ця антисоціальна політика розпочалася ще з часів уряду Гончарука і сьогодні продовжується в уряді Шмигаля. Ціла низка нинішніх народних депутатів є прихильниками "соціального дарвінізму" — соціологічної теорії, згідно з якою поняття природного відбору та виживання найсильнішого поширюються на відносини в людському суспільстві. Подібні теорії були популярні в деяких країнах років 40–50 тому, і сьогодні з тих старих запилених методичок перекочували в нашу політику. Водночас у всьому цивілізованому світі соціальна політика означає перерозподіл частини ресурсів від багатших і сильніших до бідніших і слабших. Власне, це те, що відрізняє людське суспільство від звіриної зграї".

Які виплати будуть "різати" першими: є варіанти

Відповідаючи на запитання, чому чиновники, озвучуючи такі ініціативи, не бояться соціального вибуху, експерти пояснюють: за умов війни гучні прояви невдоволення є малоймовірними, тому ніхто нічого не боїться. А найнеприємнішим є той факт, що ініціатором антисоціальних ініціатив виступає Міністерство соціальної політики.

За словами Олексія Куща, у той час як в інших країнах баланс інтересів народжується із протистояння міністра фінансів та міністра соціальної політики, у нас жодних протиріч між цими міністерствами немає. "Міністр фінансів та міністр соціальної політики мають, умовно кажучи, працювати як прокурор та адвокат, — пояснює експерт. — Міністерство фінансів цілком закономірно прагне скорочення бюджетних видатків, у тому числі й соціальних, а міністерство соціальної політики має відстоювати інтереси соціально незахищених людей. В українському уряді, можна сказати, два "прокурори" та жодного "адвоката". Не дивно, що це призводить до таких асоціальних результатів".

Олексій Кущ вважає, що першими "під роздачу" потраплять три категорії українців. По-перше, концептуально буде переглянуто допомогу з безробіття. Друга категорія, яким варто розраховувати на посилення умов отримання допомоги, — це ВПО. Третя категорія — пільговики, зокрема, субсидіанти.

"Сьогодні наш соціальний пакет фінансується за рахунок зарубіжної макрофінансової допомоги, — додає Олег Пендзин. — І якщо західні партнери в якийсь момент вирішать, що грошей більше не дадуть, виплачувати пенсії та субсидії просто не буде на що. Тому ми всі розуміємо, з чим пов'язані такі заяви Мінсоцполітики та пам'ятаємо, що на наступний рік у бюджеті "не проглядається" близько 15 млрд доларів. Зрозуміло, щось доведеться різати. Але кого уріжуть насамперед — це вкрай чутливе питання".

На думку Пендзина, найімовірніше, запровадять нові вимоги для ВПО, посилять верифікацію одержувачів соціальних виплат, посилять контроль за субсидіантами — наприклад, постановою Кабміну розширять перелік тих, хто не має права на субсидію.

"Соціальна політика в Україні могла б стати джерелом економічного зростання, — підсумував Олексій Кущ. — Через соціальні виплати від держави можна збільшувати кількість грошей в економіці. Це своєю чергою підніматиме попит на товари та дасть можливість розвиватися бізнесу. Але, на жаль, все йде у протилежному напрямку".