Європа "закручує гайки": які зміни очікують на українських біженців цього літа

На початку літа міграція за кордон з України значно активізувалася й кількість мігрантів, станом на 13 червня 2024 року, зросла до 6,6 млн осіб. Водночас у Європі на новоприбулих чекає неабияке розчарування: житла та можливостей працевлаштуватися стає дедалі менше, а виплати та соціальні пільги поступово скасовують. Які зміни чекають на українських біженців в Європі вже цього літа, дізнався Фокус.

Німеччина: три години на дорогу до роботи — це нормально

У ФРН не припиняються дискусії щодо урізання біженцям з України соціальних виплат — так званих Bürgergeld. Влада не без підстав вважає, що щедра допомога знижує мотивацію українських біженців шукати роботу. Як пише DW, на початку весни 2024 у Німеччині проживало майже 1,3 млн осіб з українським громадянством, більшість із яких становлять біженці — здебільшого це жінки та діти.

Загальна статистика для Німеччини невтішна. Із 730 тисяч громадян України працездатного віку від 15 до 65 років лише 185 тисяч вже працевлаштовані і сплачують податки та соціальні внески. 47 тисяч мають так звану "mini job" — тобто отримують не більше 400 євро. Ще 387 тисяч осіб проходять навчання, курс інтеграції або хворіють, тому не можуть працювати. У підсумку станом на початок літа 198 тис. українців були зареєстровані як шукачі роботи та мали право на отримання Bürgergeld у сумі 563 євро, хоча інші біженці стандартно отримують 354 євро. Критики такого підходу наполегливо пропонують змінити правила, щоб прикрити це "поле чудес". Особливо зважаючи на те, що працевлаштування українців у Німеччині фактично провалилося.

Не дивно, що німецькі чиновники постійно шукають способи стимулювати українців шукати і, головне, знаходити роботу. Днями під час обговорення ініціативи економічного зростання правляча коаліція узгодила зміни умов для виплати допомоги з безробіття, яку отримують українські біженці. Зокрема, в майбутньому отримувачі виплат матимуть погоджуватися на роботу, до якої потрібно довго добиратися. У каталозі заходів, схвалених 7 липня, передбачено, що час у дорозі до місця роботи і назад може становити до 3 годин на день за тривалості робочого дня більше 6 годин та до 2,5 годин за тривалості робочого дня менше 6 годин. Саме місце роботи може бути у радіусі 50 км від місця проживання. Деталі майбутніх заходів уточнюватимуться під час обговорення бюджету в Бундестазі.

Також у перспективі навчання перестане бути причиною відсутності роботи. Раніше німецький уряд оголосив ініціативу Job-Turbo, спрямовану на прискорену інтеграцію українських біженців на місцевий ринок праці. Зокрема, планується організувати підтримку українців так, щоб вивчення німецької відбувалося паралельно з трудовою діяльністю.

Наприкінці червня канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив намір уряду підвищити адресність виплати соцдопомоги Bürgergeld. Уряд збирається посилити боротьбу з нелегальною зайнятістю одержувачів допомоги з безробіття, щоб не було так, що люди працюють, приховують свої доходи та водночас отримують соціальну допомогу.

Чехія: зміни в освіті та правилах проживання

Змінити умови тимчасового захисту для українців планують у Чехії. Нові правила стосуватимуться безкоштовного житла та навчання українських дітей у школах, повідомляє proukrainu.blesk.cz. Зокрема, умови надання екстреного житла українським біженцям у 2024 році будуть іншими. В уряді розглядають скорочення терміну безкоштовного розміщення біженців із 150 днів до 120 чи навіть до 90 днів, заявив міністр внутрішніх справ Віт Ракушан.

Місцеві ЗМІ повідомляють, що після останнього коригування у липні майже тисяча так званих "вразливих біженців", зокрема, матері з дітьми та пенсіонери, вже втратили можливість жити безкоштовно. Водночас в Організації допомоги біженцям (OPU) констатували, що на мінімальну заробітну плату, яка часто виплачується біженцям за некваліфіковану роботу, майже неможливо оплатити комерційне житло.

Очікують на біженців і зміни в освіті. Оновлений пакет законів Lex Ukrajina скасує окремі дати зарахування дітей біженців до дитячого садка чи загальноосвітньої школи. Також для них не створюватимуть спеціальні класи чи відділення. Школи зможуть підлаштовувати навчання лише для українських дітей, учнів та студентів із тимчасовим захистом тривалістю менше, ніж один рік.

Як раніше писав Фокус, нова програма у Чехії, що діятиме з червня до листопада, пропонує українцям зі статусом тимчасового захисту повернутися додому. Українцям оплатять квитки на автобус, а хворим для транспортування в Україну нададуть машини швидкої допомоги.

Польща: виплату 300 злотих призупинено

З 1 липня у Польщі скасували фінансову допомогу для домогосподарств, які приймають українців. Крім цього, для нових біженців призупинено виплату в розмірі 300 злотих.

За словами заступника міністра внутрішніх справ та адміністрації Мацея Дущика, відтепер можливості отримувати щодня 30 злотих за кожного українця, який перебуває у приватних помешканнях, більше не буде. Країна зіткнулася з великими зловживаннями у цій сфері, тому цю систему вирішили призупинити.

"Кожна особа, яка перебуває у дуже складній гуманітарній ситуації, матиме змогу і надалі отримувати підтримку, але вже у місцях спільного проживання", — зазначив Мацей Дущик.

Виплату для нових біженців у розмірі 300 злотих призупинено, адже нових біженців небагато, тому ця система невиправдана. Проте, зазначають у польському уряді, якщо в Україні трапиться "щось погане", всі інструменти швидко повернуть міністерськими розпорядженнями.

Естонія: скасування безкоштовного проїзду

З 1 липня 2024 року українські військові біженці, які проживають в Естонії, більше не можуть безкоштовно їздити в поїздах державної залізничної компанії Elron по карті громадського транспорту. Тепер українці мають купувати квитки за чинним тарифним планом, а це чималі гроші. Наприклад, квиток з Тарту до Таллінна коштує від 12 до 15 євро залежно від часу відправлення та маршруту.

Право безкоштовного проїзду на поїздах Elron залишиться тільки для військових біженців, які прибувають до Естонії, протягом перших двох–чотирьох днів на підставі спеціального браслета. Його видаватимуть на прикордонному пункті за умови, що біженець не може самостійно купити квиток.

Місцева влада вважає, що якщо біженці нарівні з громадянами Естонії користуються всім спектором державної підтримки, медичної і соціальної допомоги, то було б справедливо, якщо б вони нарівні з громадянами сплачували квитки.

"Зазвичай військові біженці, які залишилися в Естонії, влаштовуються на роботу, і пропонувати їм безкоштовний проїзд на підставі карти громадського транспорту вже є недоцільним, — пояснила керівниця відділу розвитку бізнесу компанії Elron Пілле Каубер. — Відтепер знижки будуть однакові для всіх пасажирів".