Новий 2024 рік для українських біженців у Європі: або працюй, або їдь додому

За даними ООН, на 10 жовтня 2023 року по всьому світу було зафіксовано 6 200 400 українських біженців, з них у Європі – 5 831 200. Рада Євросоюзу 20 вересня вирішила продовжити тимчасовий захист для біженців до 4 березня 2025-го, проте, схоже, програми допомоги скорочуватимуться.

Умови перебування для українців у країнах світу відрізняються. Назавжди залишитися українським біженцям (термін "біженці" ми використовуємо загалом, маючи на увазі всіх осіб, які залишили Україну через війну, — Фокус) дозволила Нова Зеландія.

"Багато тих, хто шукав безпеки тут, у Новій Зеландії, ніколи б не сподівалися залишитися тут надовго, але через те, що війна триває, у нас є гуманітарне зобов'язання забезпечити їм визначеність", — цитує Bloomberg міністра імміграції Нової Зеландії Ендрю Літтла.

Проте у Європі наші співгромадяни мають лише можливість тимчасового перебування, яке обмежене часом продовження бойових дій. І хоч би скільки ми не говорили про те, що європейська економіка "піднімається" українськими руками, схоже, сама Європа це не дуже цінує. Програми для українських біженців у низці країн скорочуються, а, наприклад, Швейцарія взагалі готова заплатити за те, щоб українці покинули її територію.

Якими можуть бути тенденції-2024, які зміни у виплатах чекають на українців в країнах ЄС наступного року та чи призведуть нововведення до повернення частини українців додому?

Плата за повернення: навіщо в ЄС мотивують українців їхати додому

На початку жовтня ЗМІ жваво обговорювали новину від швейцарського уряду, який вже розробив стратегію щодо повернення українських біженців додому. "Стратегія" полягає в тому, щоб стимулювати українців покинути країну чималими грошима. Швейцарські урядовці розраховують, що статус "S" (статус тимчасового захисту) для українців буде скасовано у 2024 або 2025 році. Тоді Швейцарію, за попередніми підрахунками, добровільно покинуть близько 70 тисяч осіб, проте поїдуть не всі. Зрозуміло, що залишати таку благополучну країну, як Швейцарія, бажає не кожен. Тим більше, що після п'яти років безперервного перебування в країні біженці мають право отримати швейцарський дозвіл на проживання категорії "B". Цей дозвіл призначений для осіб, які мешкають у країні протягом тривалого періоду, а право на його отримання, як правило, мають громадяни країн ЄС з трудовим контрактом на строк понад рік.

Не дивно, що швейцарська влада вирішила підстрахуватися і заздалегідь трохи зменшити кількість потенційних власників візи "В". А підштовхнути українців до "правильного рішення" має фінансова допомога. Розміри виплат коливатимуться від 1 тисячі до 4 тисяч швейцарських франків (1050 – 4200 євро) на особу залежно від того, коли людина вирішить повернутися на Батьківщину. Найбільші суми отримають ті, хто залишить країну якнайшвидше, не чекаючи закінчення терміну дії тимчасового захисту.

Зазначається, що, по-перше, повернення додому буде добровільним. По-друге, українцям нададуть мінімум шість місяців для того, щоб підготуватися до від'їзду. По-третє, влада Швейцарії обіцяє не наполягати на швидкому виїзді людей, які потребують особливої підтримки. Мова йде про дітей без супроводу дорослих, яких у країні близько тисячі, та про 1,6 тис. українців у віці 75+ з проблемами здоров'я.

Фінанси для українців в ЄС: скорочення по всім фронтам

Якщо казати про можливості адаптації, інтеграції та роботи, то найбільше пощастило українським біженцям "першої хвилі". Навесні 2022-го вони майже без проблем оформляли різноманітні виплати, досить за короткий час знаходили роботу та житло, їх охоче розміщували у себе місцеві мешканці.

Кількість українських біженців у деяких країнах ЄС

*станом на 10.10.2023, дані ООН

"Нові біженці" начебто користуються тими ж правами. Вони отримують посвідку на проживання, доступ до ринку праці, житла, медичної та соціальної допомоги, освіти для дітей. Проте, все стало набагато складніше, адже приймаючі країни вже переповнені мігрантами.

У вересні про можливе скорочення обсягів допомоги українцям заявила Польща. Як повідомляв Фокус з посиланням на прессекретаря польського уряду Пьотра Мюллера, деякі види підтримки для українців не будуть продовжені у 2024-му. Йдеться про вимоги до проживання, видачу дозволів на роботу, безкоштовний доступ до шкіл, медичне обслуговування та сімейні пільги.

"Ці правила просто перестануть діяти наступного року", — сказав Мюллер.

Вдвічі скоротити витрати на біженців у 2024 році збираються у Німеччині та пояснюють: фінансування мільйона мігрантів завдало шкоди містам і муніципалітетам країни.

Повільно, але впевнено прибираються деякі пільги, зачиняються пункти гуманітарної допомоги, скорочуються мовні програми і у інших країнах. Наприклад, українців в Естонії більше року буквально вмовляли безкоштовно пройти мовний курс на рівень А1. Але влітку 2023-го фінансування закінчилося, і тепер знайти вільні місця на курсах початкового рівня майже неможливо – ані безкоштовно, ані за гроші.

У березні 2023-го деякі естонські міста скасували пільговий проїзд громадським транспортом, але поки що безкоштовними для українців залишаються потяги Elron, що зв’язують найбільші міста країни. Проте і це ненадовго: скоріш за все, вже з березня 2024-го українські біженці користуватимуться всім транспортом країни на загальних підставах.

У таблиці Фокусу — загальні цифри, проте вони залежать від конкретних обставин. Найчастіше це не безумовна допомога, а виплати для тих, у кого чистий дохід після вирахування витрат на житло залишається нижчим за встановлений прожитковий мінімум. А ще є допомога по безробіттю, компенсація витрат на оренду житла та на сплату комуналки, допомога на придбання продуктів харчування та предметів першої потреби, батьківська допомога, пенсії та ін.

Житло для українців в ЄС: чому настає час справжньої кризи

З житлом у багатьох європейських містах і без українців було важко, проте зараз настала справжня криза. Наприклад, у Ірландії, населення якої складає менше 5 млн осіб, житла немає фізично. З лютого 2022-го до країни переїхало більш ніж 90 тис. тимчасово переміщених громадян України, з яких 70 тисяч звернулися за безкоштовним житлом від Уряду Ірландії. Наприкінці літа влада країни виступила з заявою щодо того, що новоприбулих українців будуть розміщувати у наметах. Але місцевий клімат, м’яко кажучи, не дуже підходить для життя майже на вулиці.

Влада Швейцарії попереджає: перед тим, як обрати цю країну для міграції, варто оцінити свої сили та можливості, адже вона дуже дорога. Вартість оренди квартири з меблями на 2-3 людини стартує від 1000 франків (близько 1050 євро), і жити там 8 особам не вийде — власник не дозволить. Якщо у новоприбулих немає грошей на оренду або приймаючої сторони, людей розміщують в таборі або гуртожитку, де у одній кімнаті може мешкати 20 осіб. Поступово у порядку черги та можливості біженців переселяють до родин, які готові їх прийняти, однак це може зайняти кілька тижнів.

Майже немає житла під оренду в Австрії, Німеччині, Нідерландах, а те, що є, коштує "всі гроші світу". До того ж, на нього величезні черги та прискіпливий кастинг від власників. Як кажуть місцеві, "не людина обирає житло, а житло обирає людину".

Під загрозою залишитися безхатьками опинились десятки тисяч мігрантів у Великій Британії, попереджає Британський Червоний Хрест. З початку літа кількість біженців, що перебувають у гранично [NM1] злиденному стані, подвоїлась. Причина полягає у тому, що британський уряд обмежив час, протягом якого люди можуть виселитися з тимчасового притулку після того, як вони отримали статус біженця – це 28-денний "період переїзду". За найгіршим сценарієм може постраждати понад 53 тис. людей, з яких щонайменше половина опиниться на вулиці.

Прогнози на 2024 рік: мігранти мають працювати та заробляти на життя

Незважаючи на все вищесказане, експерти наголошують: ніхто українців з ЄС не виганяє.

"У Європі вирує демографічна криза, наприклад, у Німеччині скорочення населення почалося ще минулого століття. І сьогодні сподіватися на збільшення народжуваності німцям не варто, тож країна розраховує виключно на мігрантів. За минулий рік чисельність населення Німеччини збільшилась на 1,5 млн людей, з яких 1,1 млн – українці. Таким чином країна балансує своє населення, що старішає", — зазначив у коментарі Фокусу Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

За словами експерта, українцям пішли назустріч в тому, що вони, отримавши тимчасовий захист, мають право одразу працювати. Тому немає нічого дивного в тому, що Європа стимулює українців цим правом скористатися.

"Вважаю, що у 2024-му виплати дійсно потроху скорочуватимуть, щоб люди працювали та заробляли собі на життя. Утриманці нікому не потрібні. Війна продовжується вже рік та вісім місяців, тож час на адаптацію був. Припускаю, що навіть Швейцарія, яка сьогодні готова платити за виїзд українців, зовсім не проти тих мігрантів, які адаптувалися і почали працювати", — каже Воскобойник.

Аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ додає: європейська політика щодо біженців не буде однорідною.

"Є країни, які потребують українських трудових ресурсів, і вони продовжать залучати мігрантів. Зрозуміло, що українці через ближчу ментальність та вищий рівень освіти для Європи кращі, ніж біженці з інших держав, що їдуть за соціальними виплатами. Такі країни як Польща, Німеччина, Нідерланди, Бельгія сприятимуть адаптації українських біженців та фінансуватимуть програми соціалізації та перекваліфікації, розроблятимуть стимули для переходу із соціальних допомог у трудові ресурси, щоб мігранти працювали та отримували зарплати", — зазначив експерт у розмові з Фокусом.

Водночас, продовжує аналітик, є низка країн, які мають інші економічні параметри і які робочих рук мігрантів не потребують. Це, наприклад, та ж Швейцарія, яка заробляє на фінансовому секторі. Крім того, до таких країн належать Ліхтенштейн, Люксембург, можливо, Норвегія та Ірландія.

За думкою експертів, скорочення виплат не призведе до повернення значної частини українців додому. Дехто, звісно, повернеться, але більшість почнуть активніше шукати роботу.

Справа в тому, пояснює Василь Воскобойник, що на від’їзд з України насамперед впливав фактор безпеки, а ось головний фактор повернення – суто економічний. Якщо людина знає, що в Україні на неї чекають робота та житло, а тут ще Європа дає декілька тисяч євро на переїзд, вона, скоріш за все, повернеться. Але якщо людина, скажемо, з деокупованої території, житла нема, роботи нема, підприємства не працюють, обстріли продовжуються, то вибір у неї небагатий. Можна працювати та орендувати житло у Європі, і навіть на мінімалку цілком пристойно жити. А можна поїхати у Київ, так само платити за квартиру, але вже не з європейської, а з української зарплати. І виникає питання, чи є сенс повертатися.

Словом, резюмував голова асоціації, повернення українців, у яких немає можливостей та перспектив – це дуже серйозне та болюче питання.