Зарплатні ілюзії. Ким працюють за кордоном українські біженці та який мають дохід
Спроби українців знайти роботу у новій країні не завжди увінчуються успіхом. Адже він напряму залежить від рівня володіння мовою країни перебування. Тож нашим співвітчизникам за кордоном, які не хочуть чи не можуть жити лише на державну допомогу, не залишається нічого, окрім як погоджуватися на низькокваліфіковану працю і вивчати іноземну мову. Це вкрай важливо, щоб претендувати на кращі заробітки.
Україну під час війни продовжують залишати її громадяни. Так, за перше півріччя 2023 року з країни виїхало до 500 тис. осіб. Загалом станом на кінець червня 2023 року за кордоном перебуває 5,6–6,7 млн українців.
Згідно з дослідженням ЦЕС, приблизно 1,3 млн українців живуть в Росії та Білорусі. Якщо раніше з-поміж країн Європи перше місце за кількістю біженців з України посідала Польща, то тепер — Німеччина. Станом на травень цього року чисельність українців у ФРН складала близько 1,1 млн українців, тоді як у Польщі – лише 990 тис. Також чимало наших земляків мешкає у Чехії (340 тис.), Іспанії (178 тис.), Італії (158 тис.) та Болгарії (157 тис.). Поза Європою країнами, які прихистили найбільше українців, є США та Канада (280 та 234,5 тисяч відповідно).
Більшість українських біженців — 25–51% — складають діти, 26% — жінки середнього віку. Цікаво, що частка чоловіків, які виїхали за кордон, зросла з 17% у листопаді 2022 до 22% у травні 2023 року. Як відомо, українці, а також громадяни інших країн, які легально проживали на території України та які в’їхали на територію ЄС після 24 лютого 2022 року, мають право на отримання статусу тимчасового захисту. Він, зокрема, дозволяє легально працювати за кордоном. Разом з тим, уряди країн пропонують безкоштовне житло та грошову допомогу. Програми різні. Власне, наповнення пакета соцпідтримки часто є визначальним при виборі українцями країни перебування. Адже всі розуміють: знайти роботу, щоб самостійно утримувати себе й дитину може бути непросто. При цьому попит на робочу силу з України у країнах відрізняється.
Важливо"Найбільший попит на українців залишається в сусідніх країнах ЄС, зокрема, в Польщі, Чехії, Словаччині й Румунії, які прагнуть продовжити залучати великі обсяги іноземних інвестицій в регіон і залишатися "фабриками" для всього ЄС. А це вимагає постійного оновлення робочої сили", — каже доктор економічних наук, експерт з міграційної політики і розробки фінансово-банківських програм для мігрантів та діаспори Андрій Гайдуцький.
Найбільше в робочій силі з України зацікавлені сусідні країни — Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, кажуть фахівці
А от в таких країнах, як Ірландія, попит на дешеву робочу силу українці вже закрили, каже експертка з питань податків Олександра Томашевська, яка нині мешкає в Іспанії, згадуючи слова подруги, яка мешкає на смарагдовому острові. В Іспанії ж особливо не зацікавлені в іноземній робочій силі, додає вона. Фокус дізнався, що пропонують українським біженцям в різних країнах роботодавці та які вимоги для успішного працевлаштування за кордоном.
Без мови — нікуди. Історія пошуку роботи в Данії
Соцпідтримка у Данії націлена на те, щоб зрештою працевлаштувати людину. Однак це неабияк складно, якщо не володіти досконало хоча б англійською.
"Спочатку пропонують практику в магазинах, на фермах, — розповідає Наталя, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала жити в Данію. — Це, а також відвідування школи з вивчення данської двічі на тиждень, — є умовами нарахування допомоги. Її розмір для одного — близько 5 тис. крон (650 євро), з них 2400 автоматично вираховується за житло. Отже, залишається 2600 (338 євро) на життя. Якщо шукати знижки на харчі, відвідувати продуктові ярмарки, організовані волонтерами, цього вистачає. Я маю дитину, тому моя допомога становить 8500 крон (1105 євро), тобто залишається на життя близько 6000 (780 євро). Цього вистачає непогано, я навіть купила собі машину. Але за півтора роки на роботу так і не влаштувалася".
Після практик на робочому місці, у продовженні трудових відносин жінці відмовляли, як правило, через недостатні мовні навички.
"Перше, що запропонувала комуна, — дитсадок, — продовжує співрозмовниця Фокусу. — Мій рівень данської був, певно, як в однорічної дитини. Тому я могла бути тільки помічником вихователя, а таких і своїх вистачає — адже я живу в малому місті Мерн. Оскільки все життя я працювала з людьми з інвалідністю, попросила направити мене в центр, схожий на український. Мій український диплом тут підтвердили. Але на педраді я розуміла 10% того, про що говорили. І знову відмовили".
ВажливоНаталі усміхнулася доля. Знайомі розповіли їй про місцевий масажний салон, яким керує українка. В Україні Наталя проходила масажні курси й має відповідну практику в цій сфері. Однак її дохід залежатиме від кількості клієнтів. Тож лише з часом стане зрозуміло, чи готова вона відмовитися від соціальної допомоги, щоб працювати масажистом.
Працевлаштуватися в Естонії: історія друга
В Естонії теж без знання мови вкрай складно працевлаштуватися навіть не за фахом.
"Весною 2022-го на незнання мови українцями дивилися крізь пальці, супермаркети навіть касирами брали українців. І до таких касирів приставляли наставника-естонця, бо якось із покупцями спілкуватися треба. Наразі для українців уже таких преференцій немає, вимоги нарівні з тими, що висуваються до естонців", — розповіла Наталя, яка мешкає в Естонії.
Мінімальна зарплата в Естонії – 725 євро на місяць, її найчастіше українцям і пропонують, або трохи вище – до 1000 євро, тоді як середня зарплата в Естонії — 1800 євро, продовжує жінка. Найбільше шансів без знання естонської влаштуватися на посаду, що не вимагає кваліфікації. Наприклад, прибиральницею в магазинах, готелях, прачкою, мийницею посуду у ресторанах – такої роботи дуже багато. Чоловікам пропонують роботу на будівництві та на заводах, де можна заробити до 1500 євро.
Звісно, куди більше зарплатних перспектив відкриває знання мови на рівні В2-С1. "Всі, звичайно, розуміють, що за півтора року на такий рівень мову ніхто не вивчив. Це було б реально, якби ми тільки й робили, що весь час вчили естонську, але ж ми ще працюємо, побутові питання вирішуємо", — каже Наталя.
Без знання естонської в Естонії, як правило, можна розраховувати на мінімальну зарплату — 800 євро.
Естонська влада підтримує біженців у вивченні мови. "За бажання естонський можна вивчати безкоштовно – наприклад, А1 я вивчала за держпрограмою безкоштовно, А2 та В1 мені сплатила Töötukassa (каса з безробіття)", — розповіла співрозмовниця Фокусу.
Українці в Естонії можуть спробувати відкрити власну справу. Для цього влада періодично проводить одноденні семінари – інтеграційні, правові, підприємницькі, які мають за мету розкрити нюанси ведення бізнесу в цій країні.
Польща, Чехія, Німеччина: де краще для українських біженців
Українцям, які не знають мови країни, в яку прибули, як правило, пропонують роботу на заводах чи фабриках. У Польщі можна влаштуватися прибиральниками, пакувальниками, вантажниками, операторами автоматизованих машин на зарплату близько 3,35 тис. — 7 тис. злотих (737 — 1540 євро). Польські роботодавці часто пропонують або компенсацію витрат на оренду, або безкоштовне житло (але з оплатою за комірне близько 80 євро). Це можуть бути помешкання, розташовані неподалік від місця роботи, де разом мешкають по 6-8 чоловік в кімнатах типу гуртожитку або хостелу.
Утім, робота на заводах Польщі — доволі непроста. Зміни часто тривають по 10 годин, працювати треба 6 днів на тиждень. Наприклад, працівнику на складі дозволена перерва на 30 хвилин, при чому оплачується тільки 15 хв.
У Польщі відкрито багато вакансій для українців, але високу зарплату ще потрібно знайти
У Чехії також можна знайти аналогічні вакансії пакувальника, оператора на заводі. Оплата праці в середньому вища, ніж у Польщі, вона становить 1025 — 1700 євро. Подекуди тривалість зміни на заводі в Чехії 12 год при 5-ти або 6-денному робочому тижні. Чеський роботодавець також пропонує працівнику житло по 100-130 крон на добу або ж компенсацію — 3000 крон (123 євро в місяць). Крім того, у вакансіях в Чехії частіше пропонують доплати за понаднормові години (+20%) та за нічні зміни (+50%), за роботу у другій половині дня, у свята та вихідні. Разом з тим, у Чехії робітників приваблюють безкоштовними обідами.
ВажливоУ Німеччині на низькокваліфікованих посадах (на складах, будівництві тощо) у середньому можна заробити 1500 — 2000 євро. "Хоча економіка Німеччини першою вже увійшла в рецесію, однак і там ми бачимо появу нових програм для мігрантів, зокрема, запуск програми Opportunity Card. Це зумовлено виїздом місцевого населення на роботу за кордон, а також демографічною кризою, яка через старіння населення потребує більше робітників, зокрема, в сфері послуг, як для утримання соціальної інфраструктури, так і для продовження забезпечення продуктивності праці в країні", — каже Андрій Гайдуцький.
Німеччина запустила програму для заохочення трудових мігрантів, оскільки потребує робітників через демографічну кризу
Приміром, у Німеччині комплектувальник одягу отримує до 1750 євро/міс, працюючи 5-6 днів на тиждень по 8 годин. З цієї суми йому доведеться викласти 10 -13 євро/день (310 — 403 євро в місяць) за надане роботодавцем житло. Прибиральниця в готелі Німеччини отримує 1000 — 2000 євро в місяць (залежно від регіону країни), при цьому, з її зарплати вираховують 350 євро за житло та сніданки. Щоб влаштуватися в Німеччині касиром і отримувати 1200 євро/міс., потрібні знання російської та німецької (рівень В1).
Стаж і мовні та професійні компетенції: чому важливо не гаяти час за кордоном
Роботодавці за кордоном, як правило, дотримуються норм трудового законодавства.
"Українцям, які без грошей, можна платити менше, звісно. Але є мінімальна погодинна оплата, десь 9 євро на годину. Цю ставку витримують. Працевлаштування офіційне, бо інакше може бути висока відповідальність", — зазначає Олександра Томашевська.
Якщо ж роботодавець пропонує "конверт", варто відмовитись. "За можливості, необхідно працевлаштуватись легально, що дозволить отримувати відрахування на накопичувальний пенсійний рахунок (і скористатись цими виплатами після досягнення пенсійного віку), а також отримати юридичну допомогу у випадку конфлікту з роботодавцем", — зауважив Андрій Гайдуцький.
ВажливоАле інколи соціальна система країни влаштована так, щоб мотивувати біженців працювати нелегально. "Я працювала на ковбасному заводі фасувальницею кілька тижнів, зарплата неофіційна. Можна було погодитися на офіційну оплату, але тоді б Джоб Центр (структура, яка відповідає за соціальні виплати біженцям) зняв би мене з допомоги по безробіттю, та й із житлом соціальним довелося б прощатися. А це невигідно. На заводі заробити можна було максимум 1200 євро, а квартири в місті, де я мешкала, коштували 500-600 євро на місяць", — розповіла Фокусу Лілія, яка понад рік жила в Німеччині, а зараз повернулась в Україну.
Загалом, уряди приймаючих країн зацікавлені в тому, щоб іммігранти швидше вивчили мову, каже Гайдуцький. Адже чим швидше підвищиться продуктивність праці, тим вищими будуть зарплати українця, і тим швидше уряд почне отримувати більше податків від українців в країні. Проте, чи хоче тимчасовий мігрант інтегруватися у чуже суспільство, або ж має намір повернутися в Україну і саме тому відмовляється і від мовних курсів, і від працевлаштування?
"Є два типи біженців: перші просто чекають, коли в Україні все налагодиться, другі — не чекають. Отже, перші — не вчать мову, виконують мінімум вимог, якщо такі є, і не бачать майбутнього у Європі. Другі — якщо вони вирішили залишитися в Європі навіть на невизначений час, роблять кроки для адаптації. Я прийняла рішення робити кроки для адаптації", — розповіла Томашевська.
Уряди приймаючих країн зацікавлені, щоб українці вивчили мову, адже відтак зросте їх зарплата та податкові відрахування в тамтешню держскарбницю.
Опитані Фокусом експерти радять скористатися всіма можливостями, які пропонує уряд для біженців.
"Необхідно регулярно підвищувати свої здібності, — каже Гайдуцький. — Країни ЄС пропонують безліч інтеграційних програм для українців, щоб вони якомога швидше підвищили рівень своїх знань і компетенцій. Варто скористатися такими можливостями. Це дозволить швидко вийти на бажаний рівень доходу, почати накопичувати заощадження і, можливо, через декілька років повернутися на батьківщину не тільки з досвідом, але і з фінансовими ресурсами, що дозволить відкрити свою справу в Україні".