Пальне подорожчає. Яких наслідків очікувати через припинення транзиту до ЄС нафти "Лукойлу"

Після зниження за підсумками трьох попередніх сесій котирування жовтневих ф'ючерсів на еталонний сорт нафти Brent, на лондонській біржі ICE Futures збільшилися на 1,03 долара (на 1,35%) і вже становлять 77,33 долара за барель. Напередодні ці контракти подешевшали до 76,30 долара за барель. Про це свідчать дані enkorr. Фокус з'ясував, чого слід очікувати від таких коливань Україні та чи не додасть проблем конфлікт із Угорщиною та Словаччиною стосовно постачання нафти російської компанії "Лукойл".

Після стрімкого падіння ціна нафти знову пішла вгору: що відбувається

Разом із Brent зросла ціна ф'ючерсів на нафту WTI. Вранці 6 серпня вартість була на 1,2 долара (на 1,65%) вищою за попередню і досягла 74,14 долара за барель. Днем раніше ці контракти здешевшали на 0,58 далара (на 0,8%) і коштували 72,94 долара за барель.

За даними міжнародного економічного статистичного онлайн порталу Trading Economics, до підвищення котирувань спонукали декілька чинників:

• ризики перебоїв із постачаннями палива, що зберігаються через всебільшу напруженість на Близькому Сході;
• призупинення видобутку на найбільшому в Лівії нафтовому родовищі Sharara через проблеми з безпекою. Максимальна продуктивність Sharara становить 320 тис. барелів на добу;
• тиск рішення групи виробників ОПЕК+, які мають дотримуватися свого плану поетапного добровільного скорочення видобутку з жовтня, що означає, що поставки зростуть пізніше цього року.

За словами заступника директора науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, загострення на Близькому Сході дійсно мають вплив на ситуацію із нафтою, проте тимчасовий.

"Тенденція до відкату цін до семимісячних мінімумів є наслідком того, що ті прогнози, які давали окремі аналітики щодо збільшення обсягів попиту та скорочення пропонування, не мали під собою ніяких підстав. Тобто попит не зростає, а пропозиція, швидше за все, буде й надалі збільшуватися, оскільки всі держави ОПЕК+ вже думають, як скасувати ті добровільні обмеження, які вони на себе взяли. Адже за них заробити більше не виходить. А оскільки попит не зростає, а пропонування, немов би, збираються збільшити, то й саме ціни на нафту (про котирування не йдеться) почали знижуватися", — пояснив Рябцев у коментарі Фокусу.

Котирування ж, за його словами, безумовно, реагують на всі події, які відбуваються в економіці та політиці, адже все це є гарними інформаційними приводами, які на руку не стільки виробникам чи експортерам нафти, скільки біржовим гравцям.

"Це не фундаментальні чинники, а такі, що можуть вплинути лише в короткотерміновий період часу. Якщо ж говорити про довготерміновий, то фундаментальним чинником є ситуація із відсутністю зростання попиту, проте не пропозиції. Тому інтервал у 76-78 долара за барель, ймовірно, ми все ж матимемо", — пояснив експерт.

Водночас, на його думку, котирування вже давно не відображають реального співвідношення між попитом і пропозицією, а формуються найбільшими гравцями ринку в особистих інтересах.

Припинення транзиту нафти "Лукойлу": що тепер

23 липня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина блокуватиме виплату Україні 6,5 млрд євро з Європейського фонду миру, доки Київ не дозволить російському "Лукойлу" транзит нафти трубопроводом "Дружба". Слідом за Угорщиною обурилася Словаччина. Там навіть натякнули на те, що допомога Україні з постачанням електроенергії може припинитися.

Проте така реакція країн виглядає більш політичним викликом, аніж економічним.

"Гадаю, "Лукойл" надає дуже великі знижки угорській компанії MOL. Не знаю, чим це обумовлено. Можливо, є якісь інтереси "Лукойла" у Східній Європі, тому настільки "вчепилися" саме в лукойлівські постачання угорські компанії. Європейська комісія каже, що немає ніяких перепон для передавання нафтової сировини до MOL якимось іншим маршрутом, наприклад, хорватським. Але запровадження санкцій щодо російської компанії розглядається угорським урядом, як ще один привід для того, щоб витрусити з ЄС якісь чергові переваги, знижки тощо. Фактично, Угорщина зараз шантажує ЄС, очікуючи певні преференції для розвитку власної економіки, з якою там не так вже й добре. Тож Угорщина використовує український чинник виключно з цією метою. Ніяких перепон для постачання нафтової сировини до заводів компанії MOL як в Угорщині, так і в Словаччині, немає", — прокоментував Фокусу ситуацію Геннадій Рябцев.

Угорщина та Словаччина разом отримують від компанії "Лукойл" приблизно 4,5 мільйона тонн нафти щороку. Припинення поставок цієї нафти нафтопроводом "Дружба" теоретично може призвести до здорожчання вартості нафтопродуктів всередині цих країн. Оскільки Україна імпортує нафтопродукти, зокрема з Угорщини, то і для українських трейдерів ціни можуть підвищити. Проте наразі експерти кажуть, що основне підвищення цін на бензин та дизель відбудеться в вересні і буде пов’язане з новими акцизами, затвердженими Верховною Радою.

Раніше Фокус писав, що Верховна Рада ухвалила в другому читанні зміни до Податкового кодексу стосовно впровадження положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку. У законопроєкті передбачено поетапне підвищення акцизів на різні види пального до 1 січня 2028 року. На кінцевому етапі акциз на бензин становитиме 359 євро за 1 000 л, на дизельне паливо — 330 євро за 1 000 л, на скраплений газ — 70 євро за 1 000 л. Закон має набути чинності 1 вересня 2024 року.

Нагадаємо, в Угорщині заявили, що вони разом із Росією працюють над відновленням постачання нафти ВАТ "Лукойл" після того, як Україна у червні запровадила жорсткіші санкції проти компанії.